Мотивація

- Це божевілля!, - кричав кат.

- Роби, що мусиш, - тихо йому.

- Але ж вона не в'язень грат!

- А ти не вір бажанню свому.

- Я зроду чистих не чіпав.

Лиш тих, що є брудніше мене.

- Ти мріяв сам? Ти сам кохав?

Ти раб, якого хвиля жене.

Моє тут право знати суть.

Твоє лиш примху здовільнити.

Якщо кажу, що їй не буть,

То маєш мовчки відрубити.

- Ні, так не буде. Досить вже.

Гасив багато в очах світла.

Я маю принцип, що пече

У грудях й дума заповітна

Мене бентежить більш за все,

За всю мою нікчемну долю.

Що як сокире зіскользне

На голову того, що повінь?!