Тверда основа – вільні небокраї
І на кордоні з совістю
Я стану знов собою.
Хіба розкажеш повністю,
Чому нема спокою?!
Чому на хвилях радості
Буває піна смутку?!
Питання є без заздрості:
Чом маю тільки чутку?!
Чом стало вірогідністю,
А впевненість в мінорі?!
Я хочу жити з гідністю,
Щоб аксіоми в зборі.
Щоб під ногами тверде дно,
Над головою небо.
Від долу поштовх в інше тло,
А межі стель не треба.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.