Повз рух
Тримаю вії заплющеними,
Бо світло мій мозок дратує.
Сьогодні з ділами розлученими
Є ми і це того вартує.
Це свідчить, що ніч не є вироком,
Бо самі керуємо часом.
Ми втомлені денним тим мороком,
Що світло з середини гасить.
То ж марні звіряння з годинником –
Ти віриш у щастя навпомацки.
Відчуй як потребу за розкладом
Принаймні сієсти зразки.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.