Ми
Насправді не марно
І геть не даремно
Ти бачиш надію
І вже не так темно.
Кудись поспішаєш
І думка рясніє
Повтором бажання
Про нову надію.
Про нові зненацька,
Про старі забуті,
Відтворені в камені,
Злегка відчуті.
Так мабуть на краще
І так воно буде.
Бо ми роботящі,
Бо перш за все – люди.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.