«Ті ж самі ночі»

«Ті ж самі ночі, ті ж самі тіні — а серце щоразу вірить уперше…»

Ніч. Шинок. Дим. Вино.

Очі. Дотик. Порожнє ліжко.

Втечеш — і знову все одно:

Безглузді ночі. Без надії.

Бруківка. Дощ. Ліхтар. Вікно.

Скрип дверей — знайома постать.

Ті ж самі тіні. Той самий бар.

Ті ж слова… Той самий келих.

Обійми. Сміх. І знову — біль.

Губи п’янкі — знову прощання.

Погляд, що палить дотла —

Вино. Шинок. І дим в очах.

Душа — як склянка, вщент розбита.

Тиша. Пам’ять. Пустота.

А ти все є… і вже забута.

І знов іду… крізь вечора.