*** Післямова перша. Імена і назви ***
Тринадцятим розділом завершується перша книга тетралогії «Вавилон», «Світ на дні криниці». Дякую всім, хто супроводжував історію з перших сторінок на «Аркуші», і дякую тим, хто зараз зацікавився цим химерним світом. Працюватиму наполегливо над продовженням. Інформацію щодо написання, друкованих видань і ілюстрацій можна дізнатися на моєму каналі в Telegram «Сад лікорисів» (lycorishortus).
До зустрічі на «Аркуші», в «Саду лікорисів» і на інших ресурсах!
Походження імен героїв і географічних назв:
Севастіана — від давньогр. «σεβαστός» sebastos — «вельмишановний», «присвячений».
Йон — від грец. Ἴων Iōn, на честь міфічного засновника іонійців.
Олександр — від грец. Αλέξανδρος — «захисник людей».
Олег — слов’янізована форма скандинавського імені Гельгі, утвореного від helgi — «святий», «священний».
Делія — від грец. Δῆλος, острів Делос, місце народження Артеміди, ім’я є епітетом до богині полювання, пустелі, природи й рослинності Артеміди (Діани).
Вікторія — від лат. Victoria — «перемога».
Тео — скорочена форма давньогр. імені Теодор, «дар Божий» (theós/θεός = «бог/божество» + dôron/δῶρον = «дар»).
Кефей — від давньогр. Κηφεύς — у мітології — чоловік Кассіопеї, батько Андромеди, король Етіопії.
Альтаїр — від араб. التاير «орел, що летить», символ свободи. Ім’я Альтаїр отримав від найяскравішої зірки в сузір’ї Орла.
Вульпекула — vʌlˈpɛkjʊlə — сузір’я, назва латиною означає «лисичка», розташована всередині літнього трикутника (астеризм, що складається з яскравих зірок Денеб, Вега й Альтаїр).
Ніколас — від грец. Νικόλαος, «перемога народу».
Лусіана — від лат. lux — «світло».
Юстин — від лат. justus — «справедливий».
Марчел — «молодий воїн» — від давньорим. імен Маркус і Марцелл, від лат. «належить Марсу».
Еміл — від лат. aemulus — «суперник», «прагнути», «перевершити».
Крістіан — від грец. ριστιανός «християнин». Ім’я Крістіана часто скорочують «Тіан», що має подібний відповідник у китайській мові 天 Tiān, означає «небо».
Ева — з івр. חוה, Хава — «жива», «жвава», «пустотлива».
Клементіна — від лат. clemens — «милосердна».
Яньлінь — тут і далі з кит. 燕 林 Yàn Lín — «ліс ластівок».
Вухвань — 烏 桓 Wū Huán — «чорний, старанний».
Ханьїн — 寒 英 Hán Yīng — букв. «зимова квітка», метафорична назва сливового цвіту.
Тяньбао — 天 宝 Tiān Bǎo — «дар небес».
Ґванмін — 广 明 Guǎng Míng — «блискучий, яскравий».
Юйлон — 玉 龙 Yù Lóng — «нефритовий дракон», «меч».
Шенлі — 胜 利 Shèng Lì — «переможець».
Валент — від лат. valens — «бути сильним, хоробрим».
Цін — з кит. 青 Qīng — «зелений». Часто вживається у значенні «молодий» (про людей і рослини).
Маяпан — з науатль (мова ацтеків) Mayapān — «місце Мая», стародавнє місто на півночі Юкатану, до кінця XVI сторіччя остаточно занепале і знелюдніле.
Ґорія — з урду گوریا — так називають невеликих співочих горобцеподібних птахів родини тинівкових, які живуть здебільшого в гірських районах Європи й Азії.
Планин — слово «планіна» зустрічається у болгар, сербів, хорватів, словенців, словаків для позначення гір, гірських ланцюгів, гірських пасовищ тощо.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!