Зниклий труп

Коли я повернувся до відділення, то зіткнувся у коридорі з капітаном Синельниковим.

— Чув, яка НП сталася у Бориса Августовича? - замість привітання почув я від нього.

— Ні, що сталося?

— У них у морзі виявилася нестача. Труп один украли.

— Ого. Цікаво. А в мене в справі є труп, який невідомо звідки зник.

Поганий настрій від невдачі з пошуками слідів наслідувача, як вітром, здуло. Я заскочив до кабінету та одразу набрав Бориса Августовича.

— Вітаю. Чув у тебе там подія. Та так, одна пташка в дзьобі принесла. Ага, слухай, Борисе Августовичу, я тут подумав - то може в пиріжках у нас твій клієнт якраз? Ні? Не може такого бути? Вік не збігається? Ну, може, ви помилилися. Не може? Ну гаразд, а от ці речовини, що ви виявили у біоматеріалах у нашій справі, вони випадково у вашому морзі не використовуються? Ні? Зрозуміло. Дякую.

Я поклав слухавку. Так, а як добре було б. Хтось викрав труп із моргу та пустив на пиріжки. Але не сходиться. З іншого боку, не можна виключати, що Борис Августович не хотів би, щоб ця історія мала такий розвиток і тому він заперечує можливий зв'язок. Ні, підробляти результати й мутити там щось він би не став. Але через те, що він не хоче, щоб його труп був пов'язаний з нашою справою, він може підсвідомо упереджено ставитись до трактування результатів судмедекспертизи.

Я зайшов до Синельникова, якому дісталася справа про викрадений труп та скопіював у нього матеріали. Спочатку зниклий небіжчик значився як невідомий. Знайдено його на вулиці Запорізькій на Молдаванці. Помер з природних причин – внутрішня кровотеча внаслідок крайньої стадії цирозу печінки. Зважаючи на все, надто захоплювався неякісним алкоголем. Ось фотографії з розтину. Видовище так собі. З цікавого - особливі прикмети татуювання "МІША", з літерами на пальцях правої руки, на спині взагалі цілу церкву вибито. Три куполи. Як там у пісні співається: "і не грама золота". Схоже, що наш клієнт. Таке татуювання означає, що він мав три ходки.

Отже, спочатку невідомий, наступного дня цей труп упізнала дружина. Михайло Якович Бараджі, 1990 року народження. Тричі судимий, як і слід було очікувати. Небіжчик залишився лежати в морзі до наступного дня, коли його мали забрати родичі. Але коли вони приїхали за Бараджі, його в морзі не було. Зник. Такі ось справи. І за датами цілком міг би бути нашою начинкою для пиріжків.

Мої роздуми перервав дзвінок. Дзвонили опера з "Привозу". Взяли Валю! Ось так удача. Я вже думав, що вона втекла і більше не з'явиться на ринку. Я задоволено потер руки. Зараз ми й дізнаємося про всі подробиці цієї справи.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.