Плеяда

Розбився лід об ці літні пороги

І танув довго в нічний тривожний час

Вогкою сірістю тягнулися дороги

Де вся історія писалась не про нас

Все падав білий сніг в моїх думках

Напротиріч цій сонячній плеяді

Так душно жити у чужих містах

На вулицях яких тобі не раді

Привіт, бувай, ми більше не знайомі

Нема різниці де нам всім блукать

Колись потонемо у тій шаленій втомі

Де крик наш буде мляво затихать

Розтане всесвіт, потім все замерзне

Крихкою кригою заповняться моря

Все, що було під шаром снігу щезне

Побачим ми, що вічна лиш зима

/ згідно заміток 22.08.23