Замальовка
Яйценос і Бубочка
— Хто ти? О Великий Яйценосе, покажи свою грамоту.
— Спершу ти — дай мені своє знаннє, невідомий з племені "бубочок". Якого дива ти опинився на моєму шляху, коли Моя Величність вийшли на променад?
— Згідно буклету Всіяйної Грамоти, я маю право першої шлюбної ночі з тобою, О Великий яйценосе.
— Не бувати цьому, Бубочка — не для тебе мати квіточку ростила. Ти не вірно трактуєш священні ризи Всіяйної Грамоти. Ти читаєш ззаду наперед, а необхідно трактувати ці златі букови зліва направо. Ось от і все, Бубочка. Зникни як погане марення! В мене вже оченята сіпаються й піджилки тріпочуть, аки пір'їнки у хвості динозавра.
— А мені все одно, О Великий Яйценосе! Здихати ніхто не хоче. Цю ніч зі мною ти запам'ятаєш назавжди! Я нагло скористаюся твоєю честю й грамотою на житіє-з-битієм. З цієї миті ти мій...
— Не губи моєї честі, Бубочко! Я віддячу тобі шкурами наглоубієнних пухнастиків. Який нині тариф у вашого племені?
— По місцю, три шкурки і я не бачив Вашої Величності — перебування в Палаці Терпимості може обійтися в двадцять п'ять шкурок.
— Ой не губи неваліда, Бубочко — маю лиш одну.
— Одну шкурку? Ми що на базарі? За одну шкурку можу лиш запакувати, за хабар. В сенсі шкурку мені, а хабар в справу. Доки триватимуть судові рішення ніхто не зможе тебе вухнути, окрім судді.
— Ох і ціни у вас в печері, ох і ціни...
— Ну дак, і мені теж необхідно заносити нагору, щоб не стати яйценосом. Не для того ставав я Бубочкою, щоб ярмо тягнути.
— Але ж священні ризи кричать про захист твоїм племенем мого. Для того й Всіяйна Грамота нашкрябана. І згідно пункту ать-два-рас іди ти в гречку контрабас...
— За те, що кличеш Контрабасом, тебе я тут загречкосію...
***
Словом, цей діалог безкінечний, тому й завершу його, щоб не знущатися з читача, допоки Червона Чума з'їдає обидва племені одного виду.
В Перпендикулярному Всесвіті все можливо.
Дякую за увагу.
Слідкуйте за оновленнями.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!