Осіння мить
34057
Осінь.
Залазить під шкіру холодним дощем,
Не залишаючи ані крихти для порятунку.
Для порятунку від набридливих завивань вітру і сірих хмар.
Осінь не дає вибору, крім ходити по калюжах і багнюці.
А потім вийшло сонце.
Яскраве, тепле сонце.
Осінь стала не такою бридкою -
Осінь стала прекрасною.
Золоті промені граються з жовто-червоним листям.
А в калюжах - блакитне небо.
І хто сказав, що осінь погана?
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯