Віллоу

Чудове завершення дуже цікавої історії ❤️

Щиро дякую Вам за добрі слова! Дуже-дуже приємно!

Доброго часу доби☀️Нарешті я вибралася почитати Вашу чудову книгу, бо вже, якщо чесно, скучила за героями). Вам дуже чудово описи вдаються, я ніби з героями все це побачила.👍 Чудові роздуми напочатку про зірки та пам'ять🔥 Ви молодець 👍

Щиро дякую Вам за добрі слова та розгорнуті відгуки! Це надзвичайно цінно! Спасибі, що знаходите час та ділитесь враженнями!

Щиро дякую за добрі слова. Дуже приємно!

Дякую Вам! Дуже радію, що розділ сподобався, й вдалося передати динаміку сутички. Спасибі, що продовжуєте мандрівку пригодою!

Спасибі, що помічаєте речі, які зокрема стосується нашого повсякденного життя. І дякую, що знаходите час та ділитесь враженнями!

Дуже дякую, що продовжуєте ділитися враженнями! Щиро радію, що історія подобається!

Дуже дякую за Ваші враження! Приємно, що нові персонажі сподобалися. А щодо Кріса, він дійсно має власну мету та власну історію, якою невдовзі поділиться з слухачами. Спасибі, що мандруєте пригодою разом із героями.

Дуже приємно, що вдається передати речі, які хотів закласти окрім власне фентезійної складової. Спасибі, що читаєте та ділитесь враженнями!

Щиро дякую Вам, що знаходите час та ділитесь враженнями! Дуже приємно!

Дуже приємно, що сцена зі скринею сподобалася! До слова з часом читачеві відкриється й історія Опудала та його господара. Дякую за Ваші враження!

О, як цікаво😉👍

Дякую Вам! Дуже приємно, що вдалося передати атмосферу, а персонажі відчулися, й припали до душі. Якщо чесно трохи не зручно, що наразі у силу браку часу не можу завітати до Вашої творчості й поділитися враженнями та не завжди швидко відповідаю на коментарі. Але я насправді дуже вдячний Вам, що не лише читайте, але і ділитесь думками. Це дорогого вартує.

Не хвилюйтеся😉Я все розумію, відповідайте, коли є можливість та час. У нас зараз постійні відключення по 6-7 годин, і тому буває просто немає змоги потрапити до мережі. А ще я читаю Вашу книгу, бо мені вона подобається 😉👍І Ви мені нічим не зобов'язані😉

Щиро дякую Вам, що продовжуєте мандрівку сюжетом та ділитесь враженнями! Дуже приємно, що переймаєтесь долею героїв. Спасибі Вам!

Доброго дня, Миколо☀️Побачила, що виходять аудіоверсії цієї книги — привернули мою увагу, зацікавили 😉Отже вирішила почитати, і з перших же абзаців поринула у цікаву історію🙂Дякую Вам за якісну українську, класний сюжет, та ще й дії відбуваються в моєму улюбленому місті😉🔥🔥🔥 А особлива Вам подяка за цікаві діалоги, бо саме через них я відчуваю героїв. Чесно, я приємно вражена. Забираю книгу до бібліотеки, буду заходити у гості🙂 До зустрічі на нових розділах😉☀️

Щиро дякую Вам! Дуже-дуже приємно!

Цікавий початок

Гарно описаний контроль над свідомістю :) І щиро потішила магія на березі Дніпра!

Щиро дякую, що продовжуєте ділитися враженнями! Для мене це дуже цінно. У цьому розділі хотілося обіграти певні надприродні можливості Переслідувача. А Дніпро та зорі над річками, то власне любов родом з дитинства ) Дякую, що знаходите час для відгуку!

Гарний початок! Це особливе відчуття коли у повсякденні починається магія)

Щиро дякую за Ваші враження! Дуже приємно, що Ви відчули цей момент. Хотілося створити роман насичений динамічними пригодами, а вони зазвичай починаються, коли "зроблено крок за поріг" ) Коли повсякдення у якийсь момент стає затісним для герохв, навіть, якщо вони того не чекають. Ще раз дуже дякую за приділений час! Відгук та враження це найцінніша винагороди для автора!

оригінально дуже, особливо про вогники. магія скрізь, і це заворожує) Цікаво, що буде далі...

Щиро дякую Вам за теплий відгук! У наступних розділах подорож Віллоу та Олексія продовжиться. Ну і звісно у подальшому магії ще вистачатиме. Дуже дякую Вам за добрі слова та враження! Надзвичайно приємно!

Ура, продовження! ''в'язниця перетвориться на мавзолей" - напрочуд дотепна погроза) Спершу Кріс сам відправляв підлеглих напасти на колишніх друзів, а тепер таки трохи хвилюється за них... Вдалий спосіб втекти від кам'яного велетня. Ситуація складається безвихідна, і Кріс не головний персонаж та ще й дуже неоднозначний... Не факт, що йому пощастить вижити після зустрічі з велетнем. Дуже цікаво, чим закінчиться майбутня битва і як вони будуть протистояти Центуріону.

Величезне спасибі, що продовжуєте ділитися враженнями! Дуже приємно! )

Кріс ніби як і не мав якихось поганих намірів. А з іншого боку він таки створив собі слугу, який може стати небезпечним, якщо вийде з-під контролю... Дуже сподобалося, як описане його хвилювання під час першого вбивства і створення першого живого мерця.

Велике спасибі, що продовжуєте слідкувати за історією! Надзвичайно приємно! Кріс й дійсно не планував нічого лихого. Він лише захищався, але всерівно жалкував через те, що сталося. Вибір був не великий, тому Кріс вирішив ризикнути. Ще раз дуже дякую Вам за відгуки!

Епізод з дитячих спогадів вдало характеризує головних персонажів. Кріс в дитинстві був цілком нормальним, але в нього незвичайна сила, що й справді більше пасує лиходієві. А з іншого боку, то й за допомогою вогню, а в певних випадках і води можна створити масштабні руйнації... Та й тепер він поводиться неоднозначно. Цікаво, що він робитиме далі: остаточно перейде на темний бік чи вирішить справді допомогти друзям дитинства.

Велике спасибі, що продовжуєте коментувати! Дійсно будь-яка сила може, як творити добро, так само й руйнувати. Щодо Кріса Ви усе вірно зрозуміли. У дитинстві він насправді був абсолютно нормальним. Доречі наступний розділ, який з часом планую написати присвячуватиметься саме Крісові й одному з його охоронців. Згідно із задумом продовження має ще більше відкрити Кріса, як персонажа. Дякую, що читаєте!

Ефективна в бою та небезпечна у інквізиторів маріонетка - такого велетня не зарізати, не застрелити, не змити потоком води і навіть тікати буде складно, бо він не втомлюється... Розділ скінчився на найцікавішому)

Дуже дякую, що ділитесь враженнями! Ви абсолютно праві! Кулі і мечі його навряд візьмуть й втома йому дійсно не знайома. Забігаючи на перед були думки, аби заманити його до лісового озера, але враховуючи те, що Центуріона живлять його ляльковики цей задум доведеться відкласти. Ще раз дякую Вам, що продовжуєте ділитися враженнями! Надзвичайно приємно!

Порадувало, що Олексій і Віллоу добре ладнають між собою і не сваряться через дрібниці. Навіть коли дівчина спалила його автівку, він мужньо це пережив. Рішення підвезти незнайому дівчину потягло за собою безліч пригод, небезпек і повністю змінило життя звичайного студента. Сподобалася кумедна звичка Олексія говорити, що думає і встрягати в дивні ситуації, як от та халепа зі скринею. Адаптація в іншому світі справа не з простих. У Віллоу цікаві магічні здібності. Якби вона все ж наважилася перейняти силу чарівної сфери, то, може, б більшість проблем вдалося б вирішити. Якось не уявляю її в ролі одержимого магією антагоніста. Швидше їй просто страшно, бо перед очима негативний приклад Кріса. Кейсі, Юлія та її сусіди теж здивували своєю готовністю допомогти з неабияким ризиком для себе. І, ймовірно, пригоди Юлії, до яких вона зовсім не готова, на тому інциденті можуть і не скінчитися. Коли в Олексія з'явилося те видіння, виникло питання, звідки у звичайного київського студента схильність до магії? Хтось із його батьків був зі світу, де вона існує? Чи в магічному світі в усіх починають проявлятися надприродні здібності? Також сподобалися описи природи та філософські роздуми, коли Олексій дивиться на небо. З Крісом все виявилося значно складніше, ніж здавалося на перший погляд. В дитинстві він, як виявилося, був зовсім іншим. Шкода, що він змінився не в кращий бік. Чомусь Кріс не нападає напряму, хоча мав таку можливість, а посилає своїх підлеглих. Сюжет стрімко розвивається і тримає в напрузі, адже за головних героїв постійно переслідують прибічники ворога. Бої, як звичайні, так і з застосуванням магії добре описані і їх легко уявити. Бій проти лише однієї тіні вели гуртом, тож якщо на чарівну сферу полює цілий орден, то буде непросто його перемогти. Ще й хтось оживив скульптуру, яка чомусь здається, теж буде не на боці добра... Книга сподобалась і дуже сподіваюся, що колись пощастить прочитати продовження.

Величезне спасибі Вам за такий відгук! За таку увагу я Вам вже винен, як земля колгоспу ) Насправді дуже дякую Вам! Щодо надздібностей Олексія за задумом хлопець і сам ще не здогадується, що має якесь відношення до магії, але у продовженні все поступово відкриється. Ви усе вірно підмітили і зокрема щодо Юлії. Є задум, аби її з Кейсі пригоди мали продовження. Кріс до часу не може залишати своє обійстя, принаймні стрибати між світами та зашишати межі лісу, оскільки Вищі маги подбали, аби він до певного часу був обмежений у пересуванні. Окрема дякую Вам за момент із зірками. В цьому епізоді за образом Олексія ховалися роздумки та відчуття самого автора. На рахунок нових розділів... Я нарешті повернувся до продовження і гадаю найближчим часом з'явиться наступна глава присвячена втечі кам'яної статуї та спогадам Віллоу. Раніше гадав, що вже максимально відредагував написані твори, а коли відкрив текст через програму в ноутбуці побачив речі, які й око впустило, хоча і вичитував безліч разів й програма з телефону проґавила, отож паралельно хочу максимально відредагувати те, що потребує уваги і потроху продовжувати писати. Ще раз величезне дякую Вам за такий чудовий відгук та час, приділений книзі!

Колгоспи вже, на щастя, канули в небуття))) Цікаві книги, як ця, заслуговують на позитивні відгуки. Та ясно, що з замку Кріса не випускають. Але ж коли Віллоу з Олексієм прийшли просто до нього додому, щоб скористатися чарівним дзеркалом, він би міг спробувати за допомогою своїх посіпак зовсім виснажити сили відьми, а Олексія взяти у заручники й відпустити, лише коли Віллоу принесе йому чарівну сферу... Наявність заручника на певний час захистить його навіть від сильніших супротивників. Натомість Кріс діє через своїх підлеглих. Можливо, йому рештки совісті заважають нападати напряму... Успішного редагування та написання нових частин)

Точно підмітили, щодо Кріса ) Моя біда в тому, що коли в голові є логічне пояснення не завжди прописую його для читачів, ніби усі навколо екстрасенси ) Борюся з цим, але часом усе одно трапляється. За задумом Кріс хотів, аби Віллоу дісталася сфери й до останнього не знала, що він причетний до викрадення артефакта, але Ваш варіант 100% логічний й слушний, адже я не вказав, що Кріс прагне приховати свою участь. Ще раз дуже дякую Вам за добрі слова! )

Нарешті добралася до продовження! Все цікавіше і цікавіше!

Велике спасибі, що слідкуєш за історією та ділишся враженнями, Ярина! Надзвичайно приємно. Дякую Тобі!

Велике спасибі, що слідкуєте за історією! Продовженню обов'язково бути!

чекаю на продовження :)