Весь тягар минулого залишу на папері

Я не хотіла повертатися додому. Мала бажання тут попробувати. Але що робити? Почала вивчати вебдизайн.

Все ж таки 29 червня 2022 я прибула до дому до котів з новими знаннями, але без емоцій і повною байдужістю і розумінням, що Аліса мене не вибере.

Як тільки собі дозволиш, ти сама перехочеш))

Дзеркало душі

Оскільки Аліса залишилася в Ужгороді й не було бажання в неї бути зі мною, а також їхати до мене, я вирішила розірвати наший зв'язок. З чим вона погодилася.

Залишаюся без неї. Але знову з підтримкою зв’язку. Я не розуміла, що вона хоче. Вона бажала змін, але окрім роботи нічого не робила.

Одного дня мені написала Ната зі сайту знайомств, дівчина від якої я на коротку мить відчула емоції та сильне збудження. Якщо відштовхуватися від аналогічних попередніх знайомств й простежити, як я вважала свої відчуття – зацікавленість, захопленість, сексуальних потяг та бажання швидкої зустрічі, то ці чинники зникали в мене паралельно з розірванням зв’язку з дівчиною з якою познайомилася. Тобто, якщо в неї посилювалося або знижувалося бажання, в мене відбувався аналогічний процес, як віддзеркалення.

Під час останнього чергового знайомства, все було ніби за схемою – зацікавленість, захопленість, сексуальних потяг та бажання швидкої зустрічі.

Під час зустрічі, якщо брати мої відчуття, то я їх змогла прослідкувати й відділити від її почуттів. Мої були врівноваженими, спокійними з легкими нотками хвилювання, веселими. Дещо відчувалися й сліди з мого минулого, що мене насторожувало й виникало питання, чому таке відчуття? Я не хотіла поспішати з інтимом.

Але її відчуття, це була настільки сильна напруга й біль, що мене ледь не розірвало від цього, до тієї миті, коли я зрозуміла, як потрібно зробити. Контакт потрібно було встановити з дотику, взяття за руку, потім обійми. Якоюсь мірою це її розслабило, але напруга прослідковувалася, до тієї миті поки вона не поїхала. Відразу після її від'їзду мені стало аж легше дихати. Я відчула сум та “подавленість” і, що в неї з якоїсь причини почало зникати бажання й зацікавленість до мене (для мене це ще загадка і сумно від цього). Через декілька днів вона мені написала чергове повідомлення і я вже знала яким воно буде:

– «Я над цим думала весь цей час, і я розумію зараз, що мені цікаво з тобою спілкуватися, проте я не можу сказати, що в мене до тебе є якісь почуття. Якось так... я це говорю, бо мені важливо бути чесною».

– «Я тільки за, і це круто коли можеш так сказати)) Мені також цікаво з тобою спілкуватися)) Я це відчула, але хотіла від тебе почути, а то раптом мене підводять мої відчуття)) Мені подобаються чесні люди)) Надіюся тебе це не сильно мучило?)) Раптом що, все добре)) Будуть цікаві історії, пиши) Дякую за чесність, для мене також це важливо, якщо тебе щось буде цікавити, то запитуй )) О, цікаво, а ти без карт прийняла це рішення чи за допомогою них?))».

– «Я боялася, якщо чесно, тобі зробити боляче… Рада, що ти так до цього віднеслася) Ні, карти я від поїздки в Переяслав не діставала, я просто довго над цим думала, і після сесії з психологом вирішила тобі сказати) Хоч з психологом я цю тему і не піднімала)»

– «Ти про щось жалкуєш щодо нашого знайомства?)) Я була в стосунках, де мене кохали, а я ні, і навпаки)) То цілком розумію, якщо не має почуттів, то краще не витрачати час одна одної)) Цікаво, які в тебе думки щодо мене були? Мені цікаво більше для аналізу й розуміння себе)) Мені рідко, хто може сказати, що не так, то я дуже рада, що ти про це сказала)) Все ж таки хочеться бути кращою версією себе, а не падати в депресію))»

– «Ні) все було так, як і мало відбутися) Я зрозуміла себе краще, мабуть в чому таки і прийшла до того балансу, який показав мені самий перший розклад на тебе. Я не можу про тебе сказати нічого поганого) чесно. Ти дуже розумна, інтелігентна, виважена... Через це мені і було важко зрозуміти, чому у мене не виникають почуття, видно це щось таке, що не пояснити раціонально. Через це мені і було важко це визнати. І десь я мабуть зрозуміла, що не дуже й готова до серйозних стосунків»

– «Насправді, до цього повідомлення, в мене було гостре відчуття, що я все ж таки не винесла урок з минулого, є вже над чим подумати, я рада, що змогла допомогти)) Ем, тут серйозних стосунків ніхто не пропонував раптом що ☺️ Без образ)) А можеш поділитися станом, який в тебе був при ночівлі в мене? Я думаю, це буде більш корисніше для тебе чим для мене)))»

– «Я і не ображаюся) Не знаю, чи це буде доречно)) а чим для мене це буде корисно?)»

– «Ще потрібно проаналізувати дещо)) Ну ти скажи, а потім дізнаєшся))»

– «Можливо я сьогодні не налаштована на таку тему говорити)»

На цьому все й закінчилося, але те що я відчула в ту ніч, коли Ната ночувала в мене, це було дуже боляче і це той непрожитий біль минулого, який жив в ній. Більше ми не бачилися і не спілкувалися.

Якщо бути чесною, то і в мене не було цілковитого звільнення від минулого.

Я залишилася без трофейного сексу з черговою дівчиною і цим самим більше зрозуміла себе.

Таким людям, як вона (і тим дівчатам з попередніх ситуацій) потрібна любов і турбота, але стрибаючи зі стосунків в стосунки вони це отримують лише на коротку мить, а далі знову біль та розчарування, що їх і руйнує.

Мені ці ситуації давалися, щоб я могла навчитися відокремлювати свої почуття від інших. А можливо, ще й для того, щоб допомогти їм змінити життя, але вони цього не зовсім усвідомлювали, як власне і я.

Досвід показав, що потрібно рухатися вперед і знаходити рішення, але якщо рухатися не так, як потрібно, то ситуація неодмінно повториться, нагадає про себе і замордує.

Поки потрібно дійти до результату, варто пам'ятати й про процес, який веде до рішення))

Ця зустріч показала, що я могла відчувати чужі емоції. І той стан без емоцій і байдужість був віддзеркаленням від тієї, яку я бажала, але вона наскільки подавила в собі почуття, що це вплинуло і на мене. Згодом при загрозі розірвання нашого зв'язку, відразу прокидалося бажання затриматися у житті одна одної, спокусити, зацілувати, затіскати. До того часу, поки вона не знайшла собі нове захоплення, де емоційна сфера знову перемогла, як і всіх стосунках, які в неї були до мене.

Нові емоції нас забарвлюють яскравими фарбами життя, і ось воно здається кращим чим було. І це те що керує кожним з нас, коли ми піддаємося лише емоціям.

Мені самій хочеться відчувати нові яскраві емоції, але в людях скільки болю, навіть, якщо вони вдають з себе веселих, через це мені й важко з людьми, тому що я показую їм же їхній біль, а цього мало хто хоче. Але якщо відчути це, то ну його в пекло. Це те саме, коли ти на похороні найближчої людини, а тобі кажуть: "посміхнися, повеселися" це десь так і в мене з людьми, яких я підпускаю до себе емоційно. Або в них на скільки сильні емоції, що пробиваються нахабно до мене і без мого дозволу…)

У всіх попередніх знайомствах я йшла на випередження і через це мене було забагато у зв’язку передбачення поведінки через їх емоції. Вона показала мені те, що інші не могли. Вчуся не лише аналізувати себе, а дійсно прислуховуватися…

Цей день виявився кращим, ніж попередній.