3

Новий рік зустріла зі своєю дівчиною під перегляд Гаррі Поттера усіх частин. Щоправда, вона приїхала до мене в останню мить, а до цього вагалася зустрічати зі мною НР, чи все ж таки зі своєю мамою.

Не було тієї суєти із прибиранням і готуванням їжі (від → це не можна, це на НР і до → з’їжмо, бо шкода викидати) від якої столи гнуться. Без алкоголю. Але з поцілунком.

За три дні, що вона була в мене, в нас був лише один раз секс і частіше цілувалися, але менш чим попередні зустрічі. В мене два дні було відчуття, що вона цього не хотіла. В перший день в неї болів шлунок, а на наступний – в мене був страх, що вона відштовхне мене.

Врешті-решт тіло видало її, що вона мене хоче. Почалося в нас як і при першій зустрічі – масаж тіла із поцілунків, які плавно перейшли до інтимного місця від чого довела її тричі до оргазму.

В останній день мали поїхати в Київ покататися на ковзанах на свіжому повітрі й провести її на потяг. Але оскільки був вихідний – було людно і великі черги… Ми приїхали до Києва. Вирішили випити глінтвейну і просто пройтися (на людній площі вона мене поцілувала. Для мене це було неочікувано, власне як і для неї, оскільки вона свої «почуття» на людях не демонструвала). В мене почала боліти голова. Коли це відбувається гірше міркую. Вакуум болі. Ледь через це не запізнилася вона на потяг, бо я повела її не тією дорогою. Перед відправленням, вона навіть сльозу пустила черет те, що не хотіла їхати від мене.

Попри все, мене ще вдома почало все дратувати, починаючи зі салату, який, на мій погляд, вийшов не таким, як я хотіла. Хоч мої близькі сказали, що смачний. Потім й інший салат не вийшов.

Навіть коти дратували. Не розуміла в чому причина. Хотілося розтрощити все в друзки. Відчувала напругу. Хоч ми й були в стосунках, але вона вагалася бути разом зі мною чи ні.

Крик душі рвався на волю. І вже за звичкою у вигляді агресії. Через що? Я зловила її хвилю емоцій. Але і мені не було б байдуже якби ми розійшлися.

Дратувало те, що вона не йшла на розмову, коли поруч, а лише телефонною розмовою, якої ініціатором була я.

Хотілося плакати від безпорадності. Відчувала себе підлітком, який ніби ось-ось помре від страху. Мала все не маючи нічого!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.