30
Ти хочеш говорити зі мною, але не хочеш слухати (Пригоди Мерліна)
Прийшов час, коли я свідомо могла перебувати в різних емоційних станах, наче переключаючи їх на власний розсуд. Найбільше такі емоції, як злість, роздратування, страх – не люблять емоцію радості.
А коли спостерігала за ними, то відчувала як могла контролювати ту чи іншу емоцію. Це було досить цікаво. Були й будуть такі подразники на які емоції ще автоматично спрацьовували. Їх також можна взяти під контроль, і це не означало, що їх потрібно придушувати в собі.
При знайомстві люди одягають маски веселих, енергійних, позитивних, якщо хочуть справити гарне враження. А вже після ближчого знайомства, показують себе справжніх – ніби з пекла вилізли. І це все початок обману самих себе й оточення.
Для себе вирішила буду ніби щойно з пекла, щоб краще почуватися, навіть, якщо я відразу справлю не найкраще враження на когось. Значить це не моя людина. Однак я віддаватиму перевагу розвитку позитиву та радості. І це буде щиро, без жодної маски.
Я томилася від думок, які проявлялися хаотично про Алісу. Але також нічого конкретного. Це не фантазії про кохання з нею. Навіть згадати щасливі миті, то вони всі затьмарювалися тим, що вона знехтувала мною і моїми почуттями ще з перших днів, коли була в мене і продовжувала це робити майже два роки.
Щоправда, я це розуміла і дозволяла, щоб траплялося так. Але я вірила, надіялася, що вона закохається добровільно. Я від неї цього не вимагала і не очікувала відверто, як вона стверджує. Але вважаю, що вона боялася в мене закохатися, і щоб я не зробила з нею як та, яка розбила їй серце і на яку я була дуже схожа.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!