Оленівка. Пам'ятаємо

Закривавлені ґрати. За ними – пітьма.

Небо, поповнення із незламних приймай.

Янголи крилами витирають їдкі сльози.

Вибух був пролунав – над часом й поза.

Вп'явся собою в серце – людям, вітрам, снам.

Хвилею зніс мрії, наче вандал – храм.

Закривавлений острів сили

Посеред моря страхів.

У сильних – сталеві крила,

Долі – крихкі.

(с)