Мотель Севен-Хілл

Слід зазначити, цвіркуни докучали Алісі набагато більше, ніж вбивства. Дівчина спокійно лягла спати і спробувала знову заснути. Але й цього разу в неї нічого не вийшло. У двері хтось тихенько постукав.

- Хто там? - спитала вона, наблизившись до дверей.

- Це Вільям Фармер , репортер газети "Імперіал таймс", - почулося з того боку двері.

Аліса швидко переодяглася і відчинила двері. Містер Фармер увійшов усередину, він був дуже схвильований.

- Вибачте мене, будь ласка, мені щось не спитися після того, що сталося, - приніс він свої вибачення. - Упевнений, що вам також після такого не заснути.

- Звичайно, моторошна трагедія, - байдуже відповіла дівчина. - Я вся просто в жаху Трясуся, як осиновий лист на вітрі. Як таке могло статися?

- Судячи з вашого тону, не схоже, що вас це хоч скільки вразило, - зауважив Фармер . - Ви що, щодня бачите трупи?

- Через день, - з усмішкою пожартувала вона. - Чому мене повинні чіпати якісь вбивства? Я приїхала на виставку квітів. Крім моїх кактусів, мене нічого не цікавить. До того ж, цей тип здався мені підозрілим. То чому ж я маю хвилюватися через якогось підозрілого типа? Незабаром приїде поліція та затримає всіх нас на невизначений термін. А я не планувала залишатися в Брістолі довше, ніж відбувається виставка.

- Це ви правильно помітили, - чухаючи потилицю, сказав газетяра. - Поліція всіх тут затримає до розкриття вбивства. І справа буде явно непроста. Адже вбито самого дон Педро Альвареса! Один із ватажків мафії Лондона.

Ось де Аліса могла знати цього типа! Педро Альварес! Цей іспанець переїхав до Британії багато років тому і встиг сколотити значних розмірів злочинне угруповання. Ось тільки притягти його до відповідальності досі так нікому не вдалося. Аж надто хитрий лис цей Альварес! Був...

- Ну то й що? Злочинці частенько ріжуть один одному горлянки при переділі територій, - сказала вголос Аліса. - Ека невидаль!

- Йому проломили череп якимось важким предметом, - продовжив Вільям Фармер . - Йому та двом його охоронцям. Мабуть, злочинець був не один. Я чув, що колишній начальник поліції, містер Джонсон Гордон мало не підібрався до Альвареса. Проте, раптово погорів на вбивстві своєї дружини. А то Педро сидів би вже на тюремних нарах.

Ця думка майнула в Аліси набагато раніше, ніж вона дізналася хто вбитий. Якого біса до неї приперся цей репортеришка? Що він хоче від неї? Співчуття у смерті запеклого мафіозі?

- Так, важко зараз доведеться містеру Фултон, - поспівчувала Аліса. - Тепер у його мотель довго ніхто не захоче селитися. Втім, він сам винний. Не слід йому було впускати сюди цього Альвареса. Я особисто маю сумнів, що він знав столицю Патагонії.

- О, ви багато не знаєте про злочинців, юна леді. Втім, звідки вам це знати? Зазвичай, ватажки банд не люблять афішувати себе і селяться в непримітних мотелях, - сказав Фармер. Тут він несподівано схаменувся. — Що це я? Мабуть, міс Сміт, вас цікавить мета мого візиту?

Аліса промовчала, лише знизив плечима.

- Я просто хочу попередити вас, юна леді. Люди Альвареса не залишать вбивство свого ватажка безкарно. Вони прийдуть сюди, щоб помститися вбивці. Тому тут знову можлива заварушка. Велика заварушка! Тож постарайтеся не потрапити в якусь перестрілку. Бажаю вам удачі!

На цьому репортер підвівся з крісла, вклонився і вийшов із кімнати. Аліса ще довго дивилася йому услід. Потім переодяглася в піжаму, лягла в ліжко і, нарешті, заснула.

***

Не можна сказати, що трьох годин вистачило молодому організму, щоб добре відпочити. Але харчуватися для нього куди важливіше за легкий недосип. Тому почуття голоду змусило Алісу встати, одягнутися, упорядкувати себе і піти на сніданок. Хоча ні. Почуття голоду не розраховувало на всі ці численні дії і вже почало дуже нервувати. Тому до сніданку довелося приступит негайно. Аліса сіла на своє колишнє місце і не зволікаючи почала роздирати на шматки біфштекс. Альвареса та його спільників на своїх місцях не виявилося, що свідчило про те, що подія була не страшним сном, а суворою реальністю життя. Зате замість нього, на інвалідному кріслі, з прикритими картатим пледом ногами сидів сивий старий чоловік з зморшкуватим, як чорнослив, обличчям. Поруч із ним уплітав за обидві щоки однорукий солдат у потертому мундирі. Його кінчики вух чомусь відливали фіолетовим відтінком. Старий своїми тремтячими руками марно намагався впоратися з вареним яйцем. Пальці погано слухалися старця і почистити шкаралупу виявилося заняттям підвищеної складності, чому старий почав сильно нервувати.

- Джеймсон! - вигукнув він обурено. - Досить жерти! Почисти мені це чортове яйце!

Однорукий кинув свою тарілку і взявся допомагати старому впоратися зі шкаралупою. Треба відзначити, що навіть однією рукою у нього виходило це досить вправно.

Побачивши здивування в очах Аліси, Скарлет присунулась до неї і шепнула на вухо:

— Цей вісімдесятирічний старий, містере Алан Янг, надіслано нам з поліції. Він у нас буде розслідувати вбивство Педро Альвареса. Він вже був при смерті, коли до нього надіслали повістку повернутися на службу до поліції. Лікар накачав старого сильнодіючими ліками і тепер невідомо, скільки містер Янг тут протягне. Будь-якої миті може віддати Богові душу. Своїми ногами пересуватися вже багато років не може, прикутий до інвалідного візку. Поруч із ним, однорукий Біллі Джеймсон , інвалід війни. Він прикріплений до інспектора для того, щоби катати інвалідне крісло. Випивака ще той. Бачите – вуха червоні. Вже встиг десь тяпнути чарочку.

Аліса здивовано дивилася на новоявленого інспектора. Вона не припускала, що в поліції можуть працювати такі давні екземпляри з обмеженими можливостями. Мав рацію репортер. Куди котиться Британія, якщо пенсіонерів кидають на розслідування справи ватажка Лондонської мафії?

- Добре, що прислали старого інспектором, - раптом заговорив ліворуч Девід, запихаючи в рот біфштекс. М'ясо тут же зникло в велетенській утробі, наче його й не бувало.

- То чому ж? - здивувалася Аліса, повернувшись до нього.

- Могли б надіслати замість нього стареньку, - пояснив він.

Чесно кажучи, у такій ситуації, що старий, що старенька виглядає однаково марно. Особливо якщо сюди заявляться люди Альвареса помститися вбивці.