Підстава (високі відносини)

От що мене дивує в моменті з наручниками у багатьох творах: якщо руки заведені за спину (і в кайданках), то їх можна без особливих проблем перевести вперед, якщо у людини збережена сяка-така мобільність (закреслено: і чудово дрочити навіть не знімаючи наручники). Витримка Мартіна викликає величезну повагу, насправді. І можливість худо-бідно мислити в умовах тотальної віагрізації.

Хех, та навiть не кожна худеньк жiнка (а вони, в бiльшоcтi, бiльш гнучкi) зможе зробити такий фортель, як перетягнути зафiксованi позаду руки, поперед себе, що там казати про чоловiкiв!)) До речi, я пробувала - в мене не вийшло))

Хм. Навіть така стара шкапа як я, що має проблеми з мобільністю та гнучкістю, може це зробити... Хз, може, ще від довжини рук та корпусу залежить. Бачила, як треновані мужики можуть навіть стоячи "перестрибнути" через власні руки, переводячи їх уперед. Вищщщщий пілотаж, як на мене😇

Спробувала зараз, з різним положенням рук. Теоретично, жінкам ще можуть заважати широкі стегна. Коли стегна вузькі, то легше протягти))) І момент: якщо руки зв'язати між собою мотузкою зап'ясток до зап'ястка, то буде важче. Але кайданки дають додатковий простір, бо ланцюжок. Я ні в якому разі не наполягаю ні на чому, просто розмірковую)).

Оп-па, здається, Мартін викопав собі яму з тими наручниками... Хєхє)). Якщо на тобі наручники -- то користі з тебе як з охоронця ніякої, тож з таким же успіхом можна було б піти подрочити в туалет. Але... мабуть, до мозку надто мало потрапляло крові, аби думати здраво)). І бідолашний лишився під дверима, фантазуючи про длубання х...м дірки в підлозі)).

Так, логiка трохи поспiшно втекла з чату)))

Ідея цікава і дотепна, але декалька моментів трошки зіпсували враження. З самого початку не зрозуміло, де знаходяться персонажі і що з ними відбувається. Звісно, спершу це створює напруження і інтригу, ми одразу в гущі подій і намагаємося зрозуміти все поки історія продовжує рухатись, але до самого кінця так і не ясно, де вони ховаються, від кого і чому взагалі (може це я просто такий неуважний, звісно 😅) Я не читав інші історії з цього циклу, тому можу не знати якихось деталей світобудови, але впродовж всієї історії мене не відпускали такі питання: 1) Якщо Базиль такий важливий, чому його охороняє одна(1) людина, з розумовими здібностями десятирічного поні? Мартін не просто нехтує протоколом безпеки, але навіть не до кінця розуміє, нащо той потрібен — а потім за пів року стає якоюсь шишкою і керує купою людей 0_О. Звісно, якщо це комедія абсурду (як Голий пістолет, наприклад), питань нема, але далі Ітон навіщось намагається вигадати, чому цей очевидний провтик насправді приніс їм користь (хоча якби не це, жодних проблем у них взагалі б не було). 2) Чому корпорація, з якою співпрацює Базиль, не робить нічого щоб його врятувати? Так, до них прийшов андроід (знову ж таки, так і не зрозумів, чи він з початку був з ними, чи вони потім якось його покликали), але де натовп озброєних охоронців, щоб захистити найцінніший актив компанії? 3) Через те що не зрозуміло, чому персонажі не можуть просто піти з місця подій, не зрозуміло і те, нащо вони сидять і просто вгадують чим їх могли отруїти, замість того щоб зробити аналіз крові і ввести антидот? Знову ж таки, Базиль має для них неабияку цінність, що як вони вгадають неправильно? Думаю, тут можно було б спокійно дотати трошки фантастики і дати персонажам якийсь портативний девайс для аналізу крові. 4) Ну і найголовніше. Увесь конфлікт історії працює тільки за умови, що всі дієві особи вперто ігнорують той факт, що Мартін може просто посмикати себе рукою і вирішити всі проблеми ¯\_(ツ)_/¯

Дуже слушнi питання!))) Бiдося в тому, що це оповiдання - вбоквел до великого циклу й менi було лiнь вписувати та пояснювати всi обставини та устрiй свiту, де стався "лагiдний апокалiпсис", пробачте. Я розумiю, що це може створити незручностi для сприйняття та розумiння нового читача, але це якщо тiльки читач уважний та слiдкуэ за логiкою. Бiльшостi ж людей бiльш потрiбнi емоцii, й приходять читати, щоб спостерiгати за екшеном та вiдносинами героiв, принаймнi, в цьому жанрi. Тож, я свiдомо пожертвувала описами "що i як влаштовано, й як саме вони докотилися до такого життя", задля темпу й не надто великого обсягу твору. Ну й третя причина - надiя на те, що закiкавленi люди, можливо, перейдуть до великих творiв)) Дякую за вiдгук та за уважнiсть!

"Виходить, хтось хотів украсти його сперму?" Якщо це запитання стосуэться База - то так)

Високі відносини, що й казати, в цій постапокаліптичній крінжі якраз на місці) Не буду душнити, що секс з проникненням був геть не обов'язковий навіть у випадку афродизіаку (є ж багато інших способів зарадити), бо помучити героїв автору - то святе 😜. Гарно передані емоції та сумніви "та я гетеро" Мартіна.

Оце інтрига 🤔

Ну, це ж вбоквел основного роману)) Дякую, що прийшли почитати!

Гих, я зазвичай не дуже люблю коли в таких сценах багато діалогів, але тут вони такі кумедні 😅

Ага, майже театральна постанова, майже без описів навколишнього простору)))

Ітан все вдосконалює свої маніпуляторські здібності 😆

Ахаха, так! З цими людиськами ще не тому навчишся!))))

Два панікери.

Не зовсім згодна)) Чи можна вважати панікером людину, яка має певну кількість інформації, і усвідомлює всю глибину халепи, що може статися? А вони - обидва розумні, і обидва інформовані))

Жанр не мій, але читати спочатку було цікаво і спостерігати за відносинами персонажів. Кінець теж сподобався, хоча є проблеми з діалогами, коли не зрозуміло хто що говорить і потрібно дописати пояснення до реплік.

Дякую!))

Якщо чесно, то в мене були певні упередження, через які я довго не починав вас читати. Бо більшість авторок слешу пишуть технічно не дуже добре з мого досвіду. Але можу урочисто запевнити — в цьому випадку я був неправий. Цей текст написано добре, можливо, кращий на цьому проклятому марафоні, чи один з. Тобто, 1)у вас все добре з мовою і описами (виносимо за дужки русизми, про то вам вже багато написали) 2)пристойна динаміка сюжету, всі сцени мають сенс і жодна з них не займає місце “для галочки” 3)живі діалоги в які можна повірити 4)багатовимірні персонажі, які дійсно здатні на переживання складніші за табуретку зі своїми унікальними особливостями закоріненими в сеттінг 5)оригінальний світ в якому щось якось влаштовано і щось відбувається (крім стосунків між персонажами). Коротше, кажучи, чеснот вистачає. А тепер до недоліків. Перше, я не до кінця повірив Мартіну, особливо враховуючи що ми бачимо все його очима. Тобто, якщо уявляти візуально, то він здоровий, накачаний мужик, досить брутальний. Професійний військовий. Очевидно ж жив в казармі з великою кількістю інших мужиків. Але чому він по внутрішньому монологу тоді іноді схожий на підлітка чотирнадцяти років? Чому він так ніяковіє від речей від яких по ідеї не мав би? Що він стояка не бачив? З регулярними жартами кожного ранку на цю тему. І очевидно, якщо в нього таки були і раніше гомосексуальні пориви, то він міг якось раніше про це подумати і так чи інакше, а спокійніше ставитись. Ітан і Базіль сильно органічніші вийшли в цілому. Іт дійсно цікавий і дійсно чимось схожий на сіда. Друге і основне: є враження, що автор підтасовує карти і це загальна проблема всіх любовних жанрів, що гета, що слеша, але суть завжди в тому, що світобудова ніби шулер все спрямовує так, щоб завершилось сценою сексу. Хоча ніякої необхідності логічної в тому немає. Тобто суто логічно Мартін реально б побіг маструбувати в туалет, бо це логічно, а для відновлення хімічного балансу те саме. Зачитування інструкції до препарата це стилістично хороший хід, красивий, але ж це теж шулерство, фокус, бо персонажі не роблять висновків з нових фактів, які з’явились. А початкова медична освіта і знання як працює збудження фізіологічно підказали б, що ніякого аж такого ефекту б не було в умовах реальної небезпеки. Бо адреналін і кортизол все нівелювали б тупо. І взагалі чому б злочинці обрали такий дивний спосіб отруєння. І таких моментів там можна знайти десятки. Коли логіка оповіді і світу ігнорується, щоб попри все вони таки потрахались. Я розумію, що жанрова умовність, але ну бісить неймовірно таке. Власне, тому я любовних романів не читаю, ні гет, ні слеш, ні ще щось там, що можна придумати. Шкода вашого часу як талановитої авторки, що ви його на таке витрачаєте))) Третє, я думаю що я б знайшов нелогічності в світобудові, якби прочитав повний роман, я впевнений))) Але спроба сконструювати якесь суспільство зарахована. Підсумки — це чи не перший слеш за яким я змушений був визнати літературну майстерність написання. Але все одно не зовсім моє.

Дякую, з острахом чекала вашоi розгромноi критики, тепер трохи видихнула)) Вказанi недолiки та пiдтасовки - таки присутнì!)) Але, то вже таке - мистецтво все таки зав*язане на емоцii та фантазii, я би сказала, кiнки, якщо це не жорстка НФ i не пiдручник з будь-якоi дiсциплiни. Художнiй текст все-таки апелюэ та живиться емоцiями) Iнша рiч, що весь цей емоцiйний коктейльчик треба грамотно упакувати у якийсь жанр, щоб аоно з того жанру не вибивалось, утримувало увагу i мало хоч якийсь додатковий сенс, вищий рiвнем нiж *просто потрахатись*)) Ще раз дякую за вiдгук! Дуже втiшена))

За Мартіна рада, за дівчину – ні) Найцікавіше лишилось за кадром - кровіііііііііііііііща👹 Зовсім трошки крапнуло, ехе-хех… Менше з тим, написано настільки легко, що не пошкодувала. Не моя тема, проте вийшла цікава та захоплива читанка👍 Бонус: псевдонім та аватарка. Перше враження виявилось вірним: іноземні імена, заплутані та цікаві світи, нестандартні виверти сюжету… Лише чомусь думала, що ви більше по фентезі та потраплянцям, а реальність набагато цікавіша☺️ Я дуже рідко читаю останнім часом, але підписочкою вас із радістю підтримаю🤗

Дякую, потiшили вiдгуком! Дуже рада, якщо було цiкаво)) Щодо кровiщщщi й того, що лишилось за кадром, то воно э в романi *Щоденники Iт*, до якого *Пiдстава* писалась як маленький вбоквел)) А потраплянцi в мене э! *Мiй Принц, мбо Кумiхо iз майбутнього*, наприклад))

О, наближається розправа!🤩 Що може бути краще судилища в імʼя справедливості🥰

Краще судилища - тiльки взаэмне кохання! Але, не в цьому випадку)) Бо тут не склалося))

Найдивніший… трійничок? який я бачила. Мартиновій кукусі час махати «допобачення», бо вона явно відлетить після такого)

Може й вiдлетiла би, за iнших обставин. Але, на його щастя, поряд знайшовся такий душний зануда, що в кукухи вiднiмались крильця (мабуть, вiд подиву) i вона лишилась на мiсцi))))

Написано дуже гарно і легко, хоча тема сексу між чоловіками то не моє. Персонаж сіда цікавий.

Дякую!)

Нащо та кому треба було здаватися, коли вони йшли визволяти полонених? У Вас місцями різні лапки, а мають бути всюди однакові

Лапки рiзнi, бо, мабуть, з рiзних мiсць текст копiювала... А тема про те, як там героi планували визволять своiх спiвробiтникiв, бiльше освiтлена в романi. Не бачила такоi вже потреби освiтлювати нi закони суспiльства, нi причини катастрофи, нi як героi потрапили у те мiсце чи що було до того. Це... маленька замальовка, мета якоi була показати непростi вiдносини. Дякую за вiдгуки i вказанi помилки!

Ще у минулій главі подумала, що Іт - не людина. Ну й як людству природно розмножуватися за наявності збочених машин, які керують людьми?

По задуму в мене там людство перестало самостiйно розмножуватись через вiрус)

А це взагалі клініка підлаштувала чи Ліліт?

Клiнiка)

Не певна що за збільшеної дози можна говорити про адекватність збудження. Бордель із пацієнток? А не пара звертається? І навіть якщо сама, нащо їй масова пої...нь? Чи їх теж чимось накачують? В одному місці Ви пишете відсотки, але в іншому - проценти. У халату немає підлоги ;) Ітон кліпав, а не моргав

Бордель - то злочин i перевищення влади, так не маэ бути. Щодо iншого - таааак, недолiки перекладу i русизм)) Дякую)

Що до тебе? У тебе стояк і думки про дівчину, яка навіть не дівчина, якщо ти забув Де беруть сперму для запліднення, якщо не від тих донорів, які самі прийшли? І нахіба бордель у репроцентрі?

Ой, то складно пояснювати i воно, врештi не дуже впливаэ на сюжет. Реалii того свiту i суспiльства бiльш докладно прописанi в основному романi, а це лише невеличкий вбоквел...

Якщо завдання Репро (репродуктивного ж?) центру - розмноження, то у них щось там і в їжі, логічно)) Він же збирався піти, коли прийде Ітон. Пішов би до вбиральні, помастурбував, попустило б. Цікаво,що б... Ви пишете з Д, а прикметник від нього чомусь із Т

Мабуть, офіціант подивився з сенсом, а не змістом. Не туфлі, а черевики Же ж пишеться окремо Не всюди проставлено кличний відмінок Спочатку важко зорієнтуватися, хто з них хто

Так)) Дякую!

Туфлі теж може бути

Дійсно шалено! Світ цікавий і сподобалося як дозовано подається інформація. Сподобалися філософські роздуми в невеликих моментах пауз. Я не впевнена, що у Мартина тепер вийде побудувати щасливе життя з дівчиною. Хіба, що він з головою порине у працю. Зауважень не знайшла;)

Дякую! Ото всi жалiють Мартина, i хоч би одна людина пожалiла Базиля!))) Iт, звiсно, нi у яких спiвчуттях не маэ потреби))