Бокшаю Й.Й.
00040
Сірих стін сталевий цвіт,
віддзеркалля дня.
В світлих лініях твоїх —
всесвіту журба.
Колір ніжної роси
в розписі, де цвіль.
В рамки втиснулись луги,
на картині цій...
Час змиває кольори,
губиться мотив.
Хтось для нашої журби
вічність зупинив.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯