Квіти, що згорають

У світі Асканії все вкрилося льодом, щойно король назвав її своєю 145-ю дружиною. Відтоді про минуле нагадували тільки очі, що вперто відмовлялися втрачати яскравий зелений колір. Наче пташка в клітці, вона слухняно терпіла знущання чоловіка, мріючи про волю. І тільки одна людина знає, як допомогти королеві віднайти жадану свободу. Квіти, що згорають. Недитяча казка про щире й усепереможне кохання, його силу, що здатна зруйнувати будь-які прокляття.
801112189
Публікація: 23.08.2022 - 02.09.2022
Оповідання
Завершено
Сторінок: 30
Символів: 44 365
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Діана Вінтер
08.11.2022 22:01
Написано гарно, хоча місцями трохи складно. Деталі промальовані дуже яскраво і в цілому історія дуже схожа на казку. Хотілося б більше розповіді про Фловеру та Делібора, але невиликий обсяг на те й невеликий. Дякую!
Лесана Чорнотроп
30.10.2022 18:19
Це явно не моя історія)) Я це зрозуміла на силі кохання, але вирішила дочитати, бо розкішно написано! Прекрасний загадковий світ. Класні точкові деталі, як то квіти й кольори. Місцями забагато прикметників і здається що вони стоять аби було, але в інших фрагментах вони додають тексту "масності", (в'язкості, нерозривності). Я б сказала , що персонажі архетипічні - і це ідеально для малої прози, де сутужно розписати всі грані персонажа. Історія органічна і цілісна, але можливо аби по ходу було більше гачків про прокляття, чаклунів, силу любові, я б не була так шокована поворотами сюжету))