В обіймах влади

«Хто контролює біль — контролює гру»

Я перехопив її руку в залізний замок, не даючи піти. Емі рвучко озирнулася, і в її зіницях, мов у розбитому дзеркалі, спалахнув холодний вогонь. Кожен рух відгукувався печінням у моїх ранах, але цей біль лише додавав гостроти. Я відчував її пульс під своїми пальцями — він бився шалено, як переляканий птах у клітці, яку я нарешті відчинив 

— Ти забула, що пообіцяла мені себе, якщо я витримаю? — голос був рівним, але всередині вирувало полум’я. — Я хочу отримати свій приз прямо зараз. 

Губи злегка розтягнулися в усмішці — не доброзичливій, а хижій. Вона рвучко висмикнула руку, зробивши крок назад.

— Ти думаєш, що можеш мене взяти просто так? — її слова були гострими, як лезо, без тіні слабкості.

Не відступив. Навпаки, зробив крок уперед, змушуючи її відчути мою близькість. Мій натиск ставав сильнішим, не даремно я весь в крові від її ран. 

— Ти цього хочеш, Емі,  як і я, —  ковзнув пальцями по її зап’ястку, ловлячи прискорений пульс. Висмикнула руку, ніби від жару, але я бачив: вона горить чи то від збудження чи то від страху.

— Ти занадто самовпевнений, Девіде, — у інтонації бриніла жорстокість, від якої всередині стискалося. Я нахилився ближче, змушуючи Емілію відчути моє дихання біля привідкритих губ. Вона стиснула кулак, ніби готова вдарити, та тіло залишалося прикутим до мене. 

— Доведи мені, що ти сильніша за це бажання, — прошепотів їй в вуста.  — Або визнай, що я виграв. — Тепер я з нею пограюсь в котика й мишку. Обіцянки на цьому горищі скріплюються кров’ю та вогнем. І сьогодні я прийшов забрати свій борг.

Вона спробувала вирватися, але я був швидшим. Одним рухом розвернув її, притискаючи до холодної поверхні стіни, стаючи для неї єдиним джерелом тепла й небезпеки. У блиску очей жила злість, водночас іскорки пристрасті видавали її більше.

— Ти граєш з вогнем, — голос зривався, стиснувши зуби від злості, вона оскалилася.

— А ти вогонь, якого я вже не боюся, — провів губами вздовж задньої частини її шиї, між пасмами волосся, що вибилося з зачіски, яка вже була розтріпана від наших ігор. Відчув, як вона здригнулася, але все ще вперто не дозволила собі розслабитися і віддатися спокусі.

Вона смикнулася різко, мов хижак у пастці, намагаючись вислизнути з моїх рук. Та я встиг перехопити руки і розвернув її до себе, упершись долонями в м’які округлі плечі. Емілія задихалася, груди збурено здіймалися, обтягнуті занадто тонкою тканиною сукні, яку хотів розірвати, щоб дістати нарешті до її сосочків. Обличчя Емі спалахнуло гнівом, губи розімкнулися, ніби вона хотіла щось крикнути, та замість слів зірвався хрипкий подих.

У цій близькості її тіло не здавалося слабким — воно тиснуло на мене своєю вагою й формами, притягувало, навіть коли вона намагалася відштовхнути, знову і знову. Її жіночність не ховалася — вона била в очі, викликала спокусу, якій важко було протистояти. І я відчув, що її лють так само п’янка, як і будь-яке бажання. Член скоро кінчить прямо в штани, навіть не торкаючись її пухких губ, які від збудження пересохли. Її гострий язичок так і проситься обвити його навколо лижучи. Голосно стогнав від думок.

— Не думай, що я тобі просто так здамся, — прошипіла вона, її очі були темними, наповненими бурею. Я провів пальцями вздовж лінії її щелепи, ковзаючи вниз по ременях до грудей, що швидко підіймались від уривчастого дихання.

— Ти просто піддасися собі й тим темним бажанням, які завжди жили в твоїй голівоньці. — Погляд впився в неї, шукаючи або підтвердження, або спростування — хоч чогось. — Ти ж не просто так привезла мене в цей дім. Ти вибрала мене. Бо я тобі сподобався зовні, хотіла мене трахнути однозначно.

Емілія ще раз стиснула зуби, ніби хотіла ще раз спробувати чинити опір. Її боротьба в голові, тривала рівно до тієї миті, поки я не торкнувся її губ своїми. І тоді вона обмякла. Або, можливо, виграла.

Я не відпускав Емі, притискаючи до стіни ще сильніше, так, щоб вона відчула мою силу і моє бажання, ковтала повітря, але не намагається вирватися. Її погляд був уже не таким впертим, як раніше. Вона залишалася незламною, але її тіло сказало більше за слова.

— Ти не можеш втекти від свого бажання, точнісінько як і я від тебе, — прошепотів їй в вуста, відчуваючи нашу взаємодію.

Шкіра горіла під моїми пальцями, коли провів їх вздовж шиї, плечей і вниз по спині до сідниць. Емілі намагалася відсунутися, тіло напружене, руки стиснуті, та я загнав у глухий кут, і вона вже не тікала. Плечі і груди притискались до мене, тканина сукні обтягнула округлості ще більше, від яких у мене з'явилося відчуття, що довго не витримаю.

Руки тепер шукали дотик, ковзали по моїх грудях, торкалися живота, погладжували не нав'язливо по штанах. Член впивався в тканину брюк. Ніби сама вона не вирішила, чи бореться, чи здається. Її дихання було уривчастим, пульс набирав швидкість, волосся падало на обличчя і торкалося моєї щоки. Запах шкіри і п’янкого парфуму кружляв навколо, розпалюючи жагу, яку ледве стримував. Я цілував і прикушував її шию, залишаючи червоні сліди.

— Не варто чинити опір, — прошепотів, притискаючи її ще ближче. Тіла злилися в єдине, і тепер сумнівів не залишалося. Вона буде піді мною сьогодні, навіть якщо ще не готова це визнати.

Я тримав її міцно, щоб відчула мою силу. Усередині неї боролася відвага і страх, та тіло видавало правду, від якої захоплювало подих.

— Ти обіцяла мені себе, — прошепотів, цілуючи її скроню, щоку шию. Спина Емі вигиналася, руки шукали опору на моїх плечах, груди терлися об мою грудну клітку, а тіло мовило: хочу тебе, але ще тримаю оборону.

Вона стиснула зуби, її руки тремтіли, та відштовхнути мене повністю не виходило, лише трішки відсторонитись. Мої руки притягували за дупцю все сильніше, відчуваючи кожну хвилю бажання, що вирувала в ній.

— Вперта, — прогарчав, губи хотіли пристрасного поцілунку, та вона відверталась. — Це лише підсилює  мою пристрасть.

Емілія ще пручалася руками, штовхала мене в плечі, але рухи говорили про інше — про спокусу, яку вона не хотіла визнавати. Гралася зі мною, як кішка з мишею, тримаючи напругу і змушуючи чекати, поки я відчуваю, що вона все ще бореться. Бачив кожну хитрість, кожен дрібний рух, і знав: вона випробовала мене, перевіряла, наскільки довго я готовий був чекати, чи діятиму наполегливіше.

Її подих обпалив шкіру, кожен рух був точним і спокусливим, нагадуючи, що вона контролює момент, навіть фізично програючи. Кожен дотик, кожен стук серця підводив нас до межі гарячу, гостру, п’янку, непідробну пристрасть, що обпікає.

 — Досить, – промовила, не як наказ, а як прохання. У цьому "досить" не було колишньої сталі — лише надломлена гордість, що танула під моїми руками.

— Скажи це ще раз, – відповів, вдивляючись у її очі, повні знайомого блиску — блиску власниці, яка точно знає, що робить. Вона усміхнулася. І цього було достатньо, щоб продовжити. Раптово схопив її зап’ястя, повернув і штовхнув на ліжко, змусивши впасти на м’яку поверхню.

Її груди злегка підскочили від несподіванки, але вона не відступила. Моє тіло пригорнулось до неї, шкіра до шкіри, і я відчував ритм її серця, що пришвидшувався. Руки — стиснуті в кулаки, м’язи напружені: відчувалося, що вона прагне протестувати, але підсвідомо тягнеться до мене.

— Ти швидко вчишся, Девіде, — голос був відстороненим, але з ноткою задоволення. Вона стежила за кожним моїм рухом, ніби бажала, щоб я був таким з першої зустрічі. — Мені це подобається. Завтра буде твій подарунок. Ти навчився боротися, але ти ще не рівний мені суперник.

Я не відповідав словами, бо мова тіла промовляла за нас обох. Стиснув її зап’ястя, тримаючи на місці, і відчув, як м’язи напружуються, наче вона прагне звільнитися, але не може. Відчуття напруги і близькості робили її дотики більш гарячими, більш відвертими, ніж будь-яке слово.

— Ти отримаєш те, що заслужив, — сказала це так, ніби між нами не було нічого іншого, крім влади Емілії. Голос був проникливий, і я бачив, як вона дивиться на мене. Емі дивилась на мене з злістю і недовірою.

Не слова лякали мене, а те, що повинен був перевершити  очікування Емі. Присутність тиснула, манила, змушувала бажати більше. А гра зі мною створювала напруження, якого ніколи раніше не відчував. Це була боротьба, що палала не лише тілом, а й думками, де пристрасть і влада сплелися в єдиному пульсуючому ритмі.

Одна рука ковзнула вздовж її шиї, друга — міцно тримала зап’ястя. Вона залишалася в моїх обіймах, під моїм тілом, частиною цього танцю, де я був більше, ніж учасником. Готовність перемогти її препліталась з ризиком втратити себе.

— Девіде, ти ще не гідний суперник, — повторила Емі її голос був прохолодним, як весняний вітер.

— Це ненадовго, — прошепотів я, відчуваючи, як тіло відповідає на мою близькість. — Ти навчиш мене бути тим, хто зрівняється з тобою. Але зараз я заберу те, що ти мені обіцяла. Це тебе задовольнить.

Рука рвучко ковзнула до стегон, стискаючи їх, змушуючи дихання стрибати. Я височів над нею, відчуваючи напруженість у кожному її русі. Хоч вона намагалася залишатися непохитною, тіло видавало хвилювання, яке не можна було приховати.

Минулі години катувань — удари, різкі дотики, сліди поту та крові на моєму тілі — тепер здавалися дрібницею. Тут і зараз я мав її і більше нічого не існувало. Я нависав над нею, відчуваючи, як бажання вибухає, змішуючись з її опором, що ставав дедалі менш очевидним.

Схилившись ближче, серце шалено билося, дихання зливалося з її ритмом. Тіло намагалося залишатися напруженим, але я був так близько, що не залишалося ні тіні сумніву: її пульс відповідав на кожен мій рух.

— Ти хочеш мене, Еміліє, — голос низький, хрипкий, наповнений силою, що проривалася крізь контроль.

Руки, що міцно захопила її шию, позбавила простору для ухилення. Вона штовхалася і тяглася, відчуваючи, що опір стає марним. Притиснувши її ще сильніше, я відчував, як кожен мій рух палає, обпікаючи, не залишаючи шансу сховатися.

— Втекти не вийде, — прошепотів я, відчуваючи напругу в кожному її подиху і м’язі. І, хоча вона ще не промовляла й слова, тіло вже віддавалося моменту, граючи між опором і підкоренням, запрошуючи мене піти далі.

 Відпустив шию та повів рукою вздовж її спокусливих форм, торкаючись стегна, підтягнув сукню і про сковзнув між її великих м’яких вигинів до трусиків. Емі здригнулася і напружилася, зводячи стегна та вириваючи дві руки з моїх імпровізованих рукою пут, та я тримав міцно, передбачивши її реакцію.

Вона не пускала мене в середину, стиснувши  міцно стегна, я планував бути там, тому різко та сильно схопив її за стегно, надавив зробивши їй трохи боляче, так що залишились невеликі червоні сліди. І однією рукою відвів його, пропустив своє коліно між ними, утримуючи свої позиції щоб бути між ніг. Емілі зойкнула від несподіванки, бо застосував силу. Нахилився до її рота, прошепотів:

— Це вже не гра, моя леді… — Та поцілував пекельно, піддаючись пристрасті, відволікаючи її від того, що я збирався зробити, поки займав її ротик.

Емілія розслабилася, тож моя рука ковзнула глибше і, відвівши трусики, попрямувала далі між пухких вологих губ всередину: вологої, гарячої, тугої пісічики. Емі напружилася, зрозумівши, що зробив, але мої пальці вже були в ній, готуючи її до того, що мій член скоро буде там. Хотів сам тепер її зв’язати: вона звивалася під мною, наче змія. Повела себе так, наче не хотіла мене, але ж я відчував, яка вона волога, як її соки стікають по моїх пальцях і капають на червону постіль.

Я притиснувся ще сильніше до її м’якого фігурного тіла. Груди підскакують, коли я ввожу в неї другий палець, починаючи ними водити по стінках, з боку в бік, входячи та виходячи з неї. Емілі напружується ще сильніше,  дихання стає нерівним, хрипи вириваються з губ.

Тим часом мої пристрасні поцілунки з її пухких губ переходять до шиї, покриваючи її всю. Я проводжу язиком по місцю, де залишилися невеликі червоні сліди від покушувань та руки що її придушила.

—  Вибач, лялечко, я не хочу зробити тобі боляче, але ти сама цього бажала —  я просто не можу тобі відмовити.

Мої думки затуманені її тілом, яке огортає мене, як м’яка перина, і не дає розуміти, де закінчуюся я, а де починається вона. Груди спокушають на гріхи, яких я і уявити не міг — навіть через тонку тканину сукні соски піднімалися, вимагаючи уваги, запрошуючи.

Роздягнути її зараз неможливо. Емілія все ще пручається, тримає дистанцію, силою тіла і волею. Якщо відпущу вона може втекти, і доведеться грати в нову гру “знайди Емі і забери її силою”. Це лише розпалювало мене, вирішив відкласти роздягання.

— Припини, Емі, досить чинити опір, — голос низький, щільний, обпікає. — Я відчуваю, як ти волога, як хочеш мене. Або я візьму тебе зараз, або ти візьмеш мене. Твій погляд палає бажанням, але ти не здаєшся… Розумію, ти не звикла до цього. Я отримаю своє.

Вона стиснула губи, намагаючись стримати дихання, і лише трохи розслабилася під моїм тілом дось злегка кістлявим, але вже сильним. Кожен її рух, кожен вигин шиї, плечей, стегон сповіщав про внутрішню боротьбу — страх змішаний з пульсуючим бажанням.

— Насолоджуйся, Девіде, поки дозволяю, — промовила вона, голос хрипкий, захекавшись, але від цього ще більш владний.

Я нахилився ближче, шепочучи їй на вухо: 

 — Це і зроблю, моя леді. Хочу, щоб ти насолоджувалася всім. Розслабся і дай мені керувати твоїми бажаннями, бо прикую тебе твоїми ж іграшками.

Її руки, які ще хвилину тому тяглися до свободи, тепер торкалися мене з обережною, але палкою зацікавленістю. Кожен дотик, кожен рух її стегон, грудей, плечей говорив більше за слова: вона грає, провокує, спокушає. І я не збираюся відпускати.

Я ледь дотягнувся до шовкової стрічки, що валялася на ліжку — тієї самої, що нещодавно стискала мої зап’ястя, залишаючи червоні сліди. Вона навіть не встигла зреагувати, як м’який шовк обвив її руки, а я притягнув її до себе, закривши рот глибоким, вимогливим поцілунком. Він не був ніжним — у ньому пульсував наказ, спроба позбавити її контролю, змусити відчути мою присутність в повній силі.

Стрічка ковзнула по шкірі, затяглася, фіксуючи її руки над головою. Тіло напружилося, але не вирвалося. У її очах промайнув первісний блиск — виклик, хвиля збудження, тонкий шлейф тривоги. Дихання стало уривчастим, швидким. Вона відчувала, що контроль вислизає, але не боролася. Цього разу гра належала мені.

— О, моя леді, тепер все лише починається… — прошепотів, відсуваючись на мить, усміхаючись до її холодного, злого погляду, який обіцяв, що як тільки вона зможе — розірве мене на шматки.

— Я хочу тебе, Девіде, — промовила Емі, захекавшись. — Але підкорятися не збираюся.

— Побачимо, що ти скажеш на це…

Навис над нею, притискаючись тілом, і почав досліджувати її великі груди, ковзаючи губами крізь тонку тканину. Кінчиками зубів знайшов соски, ніжно прикусив, змушуючи її відчути різкий, але солодкий біль, що змішувався з пульсуючим бажанням.

Емілі втягнула повітря, але звуку не видала. Обличчя залишалося серйозним, а стегна почали сильніше рухатися та стискатися. Вона манила мене до своїх пересохлих губ… “Уже вся змокла, але пручається. От грішниця…”

— Сукня так заважає, леді… Але ж ти не дозволяєш мені її зняти, щоб я міг насолоджуватися твоїми неймовірними формами… Яка ти спокуслива, навіть зараз, коли сердишся і покриваєшся сиротами, коли я лагідно проводжу долонею по твоєму теплому стегну, лоскочучи.

— Не роздягай мене! Я не дозволяю! — вигукнула вона злякано.

Мене це здивувало, адже я хотів побачити, наскільки вона ідеальна без одягу, лише в білизні. Ніжне мереживо торкалося її розпеченого від збудження тіла, а я так довго не міг. Нахилився до її ніг і, щойно збирався прилинути до кицьки, як її стегна різко зімкнулися на моїй голові, стискаючи, ніби я злодій, що хоче проникнути без дозволу… Хоча так воно і було. Відчуття було не з приємних, тиснуло на голову, потрібно щось робити з цим.

— Леді Еміліє, ти хочеш звернути мені шию, коли я лише бажаю насолодитися тобою, скуштувати тебе на смак? Це була б щаслива смерть — поміж твоїх ніжок. Але не сьогодні…

Я просунув руки під її округлі сідниці, ущипнув за них, насолоджуючись, як вона здивовано ахнула і вигнулась. Руки ковзали вздовж  стегон і плавно розводили їх, відкриваючи її переді мною. Трусики були трохи зсунуті ще тоді, коли грався тут руками. 

Відвертий, спокусливий вигляд притягував мене. М'які, гладенькі, пухкі рожеві великі статеві губи, де зверху виглядав набряклий від бажання клітор, що так і проситься до ласки. Вхід — вологий і щільний, мовби в неї нікого не було до мене. І я прилинув до соковитої плоті.

Ніжні, невимушені поцілунки, накрили пухкі губи. Роздвинувши їх,  знайшов язиком клітор і почав пестити його, присмоктуючи всі соки, що текли по моєму обличчю, мов мед. Вона була, мов ніжна фіалка, яку я хотів тримати лише для себе.

Емілія не витримувала ціх приємних тортур і напруження з тіла сходило, та згодом здалася в обійми насолоди, що накривала її хвилями. Я продовжував пестити, виводячи кола навколо клітора, і, щойно вона була майже на піку своєї насолоди, я вщипнув його. Спина вигнулась, ноги напружилися, та стиснули мене і оргазм накрив мою Емілію.

Член підтікав і давно болів —  був настільки збуджений від вигляду та смаку Емі. Твердий, мов камінь, уже зачекався, коли ним займеться її солодкий, ротик… Але не сьогодні. Боюся, що вона злиться на мене за зірваний план втечі і ще й може відкусити. Та я все ще можу насолодитися нею всередині.

Швидким рухом я витягнув член із штанів, піднявся, і, щойно вона почала приходити до тями після оргазму, я провів членом по пульсуючому клітору, повільно дражнячи її, для себе.

Якби він міг говорити, то вже давно послав би мене до біса. Він хотів увійти в цю тугу, вологу піську, ще з того першого вечора, коли дрочив на цю вперту ковбойку.

Членом уперся  в тугий вхід і ніжними круговими рухами почав проштовхуватися досередини, відкриваючи собі дорогу до гарячої, вологої, райської насолоди. Емілія швидко вдихнула ковток повітря і тихо застогнала. Я ж не міг описати цю насолоду словами — це виглядало просто божественно.

Член повільно рухався всередині неї, дражнячи нас обох, а потім почав набирати швидкість. Мої руки ковзали до її грудей, намацав соски під тканиною, стиснув між пальцями, почав крутити, додаючи ще більше гострих почуттів. 

Я схопив за чокер з білизни, що тягся від шиї до грудей, та потягнув від цього був на межі — терпіти довше просто не міг. Пришвидшився, додав більше сили та жорсткості. Напруга наростала в мені, ще трохи — і кінчу в неї. Моя сперма розіллється по ній, стікатиме пухкими губами, а я насолоджуватимусь цим видовищем. Ох… Хрипло вирвався вже мій стогін. Нарешті. Отримав те, чого так бажав усі ці дні тут.

Терпів її знущання та тортури заради цього моменту — неперевершеного, ідеального. Емілія створена для мене: її тіло, розум, обличчя… і ця туга, солодка пісічка, якій готовий поклонятися, аби тільки вона частіше приймала мене всередині. Я втерплю ще раз всі її тортури — лише якби знову і знову бути в ній.

Відкинувся назад, споглядаючи, як її груди коливаються від дихання, а на шкірі ще виднілись залишки моєї спарми. Емі дивилася на мене спідлоба, губи  пересохли та ледь прочинені, ніби хотіла щось сказати, але передумала.

Я провів пальцями по її стегну, насолоджуючись теплом і м'якістю її шкіри, її тіло відгукнулося на дотик легким здриганнями, майже непомітним.

— Що, моя леді, тобі цього мало, знаю, — прошепотів, нахиляючись ближче, торкаючись її вуст. Емілія скосила на мене погляд, у якому ще жеврів вогонь гордості та впертості, але я знав: ця партія була за мною.

— Ти вже отримав більше, ніж заслуговуєш, — гиркнула, хоч і трохи хрипким від задоволення голосом.

Всміхнувся, проводячи язиком вздовж її декольте, залишаючи вологий слід, що змушував її шкіру здригатись.

— О, моя леді, — видихнув, стискаючи її стегно сильніше, змушуючи її розвести ноги трохи ширше. — Я візьму стільки, скільки захочу. Ти ж ще прив’язана, — сміючись промовив.

Емі різко вдихнула, але не пручалася. Лише погляд залишався крижаним, хоч і затуманеним бажанням. Знав, що це ще не кінець. Це була лише перша перемога у війні, яку  не мав наміру програвати.

Затамував подих, спостерігаючи, як її груди піднімаються й опускаються, ніби вона намагається приховати тремтіння. Її погляд ковзнув по моєму обличчю, потім тілом туди, де я все ще був твердим і жадав її знову.

Вона хотіла щось сказати, чи вирватись нарешті, та я не дав їй цього шансу. Різким рухом схопив її за зап'ястя, ще міцніше затягуючи шовкову стрічку, якою зв'язав її раніше. Емілія спробувала вирвати руки, але лише тихо зойкнула, зрозумівши, що це марно.

— Ти забагато собі дозволяєш, Девіде, — прошипіла вона знову.

Я нахилився до її вуха, провів язиком по його краєчку, змушуючи її здригнутися.

— А ти забагато сперечаєшся, моя леді, — відповів їй. Відкинувся назад, мої руки ковзали вниз, від її шиї до грудей, потім ще нижче животиком до ніжок, які вона мимоволі стиснула.

— Що, моя Емі? — ледь чутно засміявся, обводячи пальцями внутрішню сторону її стегна. — Знову граєш у неприступність? Вже пізно. 

Емілія мовчала, але бачив, як її очі темніють, дихання збивається, напруга розтікається тілом.

— Ти вся тремтиш, — змусив свої пальці пройтися ще нижче, ледь торкаючись її відведених трусів та губ. — Але все ще намагаєшся боротися зі мною.

Емілія закусила губу, погляд був холодним, та я вже знав, що вона здалася. Спокушав, торкаючись її губ своїми, спочатку легко, майже ніжно, але потім сильніше, глибше, забираючи її подих разом із цим поцілунком.

— Я візьму тебе знову, — сказав, відводячи її трусики сильніше, — і цього разу ти не можеш більше прикидатися, ніби тобі це не подобається.

Увійшов у неї одним різким рухом. Емілія закинула голову назад, її тіло напружилося, губи розкрилися, але жодного звуку не вирвалося з вуст. Мені сподобалося, як вона стискає мене всередині. Гаряча, достатньо волога, туга. Почав рухатися повільно, майже мучачи її цим ритмом, змушуючи відчувати кожен мій порух.

— Відпусти себе, моя леді, —  схопив її під стегна, притягуючи ще ближче піднімаючи догори. — Знаю, що ти цього хочеш… — Емілія мовчала, але її тіло говорило за неї. І я вже не мав наміру зупинятися.

Я рухався глибше, сильніше, змушуючи відчувати кожен поштовх, кожен удар моїх стегон об її гарячу, тремтячу плоть. Пальці Емі вп’ялися в узголів'я, а ноги мимоволі розсунулися ще ширше, ніби вона вже не могла опиратися.

— Ось так моя кралечко… — вигукував, впиваючись зубами в її шию, залишаючи сліди свого володіння. — Нарешті ти починаєш розуміти, хто тут господар.

Емілія різко вдихнула, ніби хотіла відповісти щось гостре, але я не дав їй цього зробити, почав рухатися швидше, не даючи їй навіть секунди на роздуми. Тіло зраджувало її. Бачив це в здриганні, в швидкому подиху, як її очі застилала пелена насолоди.

— Ти так довго мучила мене, — мої зуби кусали ключиці, залишаючи ще сліди, — тепер твоя черга страждати. Емі різко вигнулась під моїм тілом, намагаючись вивільнити руки, але не вийшло.

— Ні, леді, тепер усе буде за моїми сценарієм. — грубо притиснув її до ліжка, не дозволяючи вирватися. — Я візьму тебе так, як сам бажаю. Вже потім як ти захочеш, тільки тоді я тобі вступлю.

І різко увійшов у неї по самі яйця, змушуючи її зойкнути.

— Відчуваєш? — провів язиком вздовж її вилиці, вдихаючи її гарячий, збитий подих. — Як добре ти мене приймаєш…

Її тіло затремтіло, губи ледь помітно розкрилися. Знав, що вона на межі, що достатньо ще одного поштовху — і її світ розлетиться на тисячі уламків оргазму. Але не поспішав дарувати їй це полегшення.

— Проси мене, — я обхопив її обличчя долонями, змушуючи дивитися прямо в мої очі. — Скажи, що ти цього хочеш. 

Емілія мовчала, зціпивши зуби.

— Ти вперта, — мій палець обережно пробігся по її нижній губі, відтягуючи її вниз, — та я знаю, як на тебе впливати тепер Еміліє.

Змінив ритм, ставши повільнішим, але глибшим, не даючи їй жодного шансу залишитися при здоровому розумі. Вона не витримала.

З її губ вирвався тихий, розбитий стогін. А потім ще один. І ще. Я знав, що вона більше не зможе мені заперечувати. Вона моя. Віднині і назавжди.

Її стогони ставали дедалі гучнішими, гарячими, змішаними з важкими вдихами й короткими схлипами, коли я безжально доводив її до межі. Я бачив, як її тіло стискалося навколо члена, обвивала ногам мене. Руки Емі  то впивалися в узголівя, дряпаючий його, то намагалися вхопитися за щось, шукаючи хоч якесь зчеплення в цьому хаосі насолоди, але все ще сковані.

— Ти ідеальна всередині і зовні, така, як я уявляв…

Емілія затремтіла, її очі зустрілися з моїми — в них ще залишався виклик, ще була боротьба знав, що це вже останні її спроби втриматись.

— Здавайся, леді, — мій голос був хрипким від збудження, стискав  її стегна, утримуючи їх широко розведеними. — Тобі подобається бути підкореною. Тобі подобається, що я роблю з тобою. 

Емілія скривилася, ніби не хотіла погоджуватися, але її тіло говорило інше. Я глибше проникнув у неї, різко, владно, змушуючи її вигнутися від несподіваної хвилі задоволення.

— Кажи, Емі, — вп’явся губами в шию, залишаючи гарячі сліди поцілунків. — Ти моя? 

Вона стиснула губи, ніби все ще намагалася чинити опір і злилась. Я розсміявся, трохи уповільнившись, дражнячи її.

— А ти знаєш, що можу залишити тебе, так? Я можу змусити тебе благати, відв’язати тебе або зробити, щоб ти не отримала цього разу оргазм. Встану зараз візьму ще кілька ременів прив’яжу твої ноги, сяду на стілець перед ліжком і буду дрочити на твій шикарний зад. Може і навіть скористаюсь твоєю безпорадністю і все — таки візьму тебе.

— Ти… — вона сіпнулася, намагаючись вирватися, але я лише сильніше притиснув її до ліжка вже зверху рукою та тілом.

— Що — я, леді? — мої пальці жорстко стиснули її підборіддя, змушуючи подивитися мені в очі. Я бачив, як вона злиться.

— Кажи, — знову проник у неї глибше, цього разу повільно, розтягуючи кожен своє задоволення. Емі вигнулася, її подихи стали рваними, нігті вп’ялися в бильце ліжка.

— Ти… ти… — її голос зірвався на стогін, коли я різко змінив ритм входження в неї.

— Я що? — не зупинявся, насолоджуючись кожною її реакцією.

— Ти… — вона стиснула губи, але потім здалася. — Ти… мій але я тобі це не дозволю зробити!

Я задоволено усміхнувся. Але треба було навпаки, щоб вона сказала що моя. 

— От і розумниця. Але зараз скажи правильно.

Ніжно водив членом, вгору — вниз, не заходячи всередину, а лише дражнив клітор. Знайшов важелі тиску на неї.

— Я не твоя і не буду твоєю, але ти будеш моїм,— видихнула мені поміж стогонів.

— Добре, ми ще обговоримо це питання, — сміючись, грайливо мовив. Схопив за стегна і останніми жорсткими поштовхами довів її, а потім вже і себе до оргазму. Вона затримала подих, тіло знову вигнулося під моїм, і відчув, як її накривають спазмуючі хвилі насолоди. Рука різко вп’ялася в волосся, притягуючи її обличчя ближче до мого, коли я випустив усе в неї. Важко дихаю, все ще не відпускаючи Емі.

— Тепер ти дійсно моя, леді. Я був всередині і тобі це сподобалось, не заперечуй. Знав, що цей вечір змінить нашу гру на щось більш екстравагантне.

Не відпускав Емі, утримуючи міцно, поки наші тіла ще тремтіли від післясмаку божевільного оргазму. Груди швидко здіймалися й опускалися, губи були припухлі, а щоки вкриті легким рум’янцем. Вона виглядала доведеною до виснаження, і це мене тішило. Я опустився трохи нижче, провів язиком уздовж шиї, залишаючи вологий слід поцілунків.

— Я не бачу твого погляду, леді, — ледве чутно прошепотів, водночас ковзаючи пальцями її животиком, далі між розведених ніг. Емі здригнулася, ледь помітно. — Досі не можеш говорити? —  посміхнувся і вп’явся зубами в ніжну шкіру плеча, залишаючи на цьому слід. — Мені здається, ти просто не хочеш визнавати очевидне.

Емілія закусила губу, але промовчала. Тепер вона зі мною грала в мовчанку. Підняв підборіддя, змушуючи подивитися мені в очі.

— Не ховайся від мене, лялечко, — мій голос став низьким, загрозливим. — Ти ж знала, що це станеться.

 Її очі звузилися, у них ще залишалася та впертість, яку Емі любила ламати сама.

— Думаєш, я твоя, бо ти мене трахнув? — голос був тихим, але в ньому  відчувалась зухвалість. 

Я посміхнувся, вимальовуючи кола по її животу.

— Думаю? — злегка стиснув її дупу. — Я знаю. —  Перевернув її на живіт, змушуючи впертися в ліжко руками. — І зараз ти це відчуєш ще раз.

Впився губами в її спину, проводячи язиком вздовж хребта, насолоджуючись тим, як вона знову здригається під моїми дотиками.

— Готова, леді?

Вона хотіла щось відповісти, але я не дав їй знову. Цієї ночі вона стане ще більше моєю.

Провів рукою вздовж її спини, насолоджуючись, як вона здригалася під моїми дотиками, а потім опустився нижче, до лінії її сукні. Вона все ще була одягнена, хоч і скута, але це навіть більше мене збуджувало.

— Бачиш, вчусь у тебе отримувати своє, — прошепотів їй на вухо, легко прикусивши його. Емілія дихала важко, але вперто мовчала, не даючи мені задоволення почути її голос. — Моя горда леді… — провів язиком по щоці.

Її руки були прив’язані стрічками до узголів’я ліжка, а ноги — достатньо розведені, щоб бачити, як сукня піднята, показуючи округлі величезні сідниці. Провів пальцями вздовж тіла, піднімаючи поділ сукні ще вище, потім різко стиснув дупку.

— Я ж казав, що ця сукня нам заважає.

Пальцями розтібнув ремень на її талії  та шиї, вони спали, а сукня ослабла, але все ще тримається на тілі. Перевернув Емілію лицем до себе знову.

— Давай подивимося, що тут ховається…

      Взявся за тонкі бретельки, відстібнув від основної частини сукні.  Повільно потягнув їх униз, звільняючи її плечі. Груди ще були прикриті тканиною, але вже бачив, як соски при тягнулися до мережива.

— Здається, твоя сукня не хоче тебе відпускати…

Нахилився й провів пальцями вздовж декольте, одним різким рухом спустивши сукню по тілу в ноги. Тканина з легко зісковзнула, відкриваючи мені її білизну — тонке мереживо, яке лише сильніше розпалювало мене.

— Ось так, крихітко — я схопив її за груди, злегка стиснувши. — Тепер краще. Емілія сіпнулася, але стрічки все ще міцно тримали її руки. Поглянув на неї зверху вниз, насолоджуючись беззахисністю її тіла.

— Якби ти тільки бачила, яка ти зараз неймовірна…

Схилився до її живота, залишаючи гарячі поцілунки на шкірі, повільно спускаючись нижче, залишаючи на її шкірі вологий слід своїх губ. Тіло Емі  було напружене, груди важко здіймалися, але вона вперто не видавала ані звуку.

— Ти ще тримаєшся, моя воїтельнице? — провів язиком по її животу, насолоджуючись тим, який він м’якенький. — Подивимося, наскільки вистачає твоєї витримки.

Мої руки ковзали по ній, знявши сукню нахрін, розвів її стегна ширше, відчуваючи, як її дихання збилося. Трусики ще були вологими, і ця картина мене зводила з розуму.

— Яка ж ти сексуальна…

Погладив по мережеву трусиків, трохи натиснувши, змушуючи її ще більше відчути свою вразливість. 

— Намагаєшся втекти? — всміхнувся й різким рухом розірвав тканину.

Трусики відкинув кудись в бік, залишаючи її повністю відкритою переді мною.

Емілія втягнула повітря крізь зуби, але знову не видала жодного звуку.

— Ох, ти продовжуєш грати в мовчанку, — провів язиком по її внутрішній поверхні стегна, залишаючи гарячий слід. Опустився ще нижче, і мій язик знайшов її вхід. Вона різко сіпнулася, але її ноги залишалися розкритими переді мною.

— Отже, ось що тобі потрібно для насолоди…— облизався, смакуючи її вологість.

Присмоктався сильніше до її солодкого місця, одночасно занурюючи пальці всередину, і нарешті почув цей зірваний стогін, який так довго чекав.

— О, тепер ми говоримо однією мовою…

Я ще глибше занурився в неї, пальцями насолоджуючись її смаком, чекаючи моменту, коли Емілія знову оргазмує. Підняв голову, вдивляючись у обличчя. Щоки розпашілі, губи пересохли, груди важко здіймаються. А очі — наповнені люттю та бажанням водночас.

— Все ще борешся, моя леді? — провів пальцями по її вологих губах, розтягуючи їх, щоб краще бачити, як вона пульсує від збудження. — Твоє тіло вже вирішило за тебе.

Леді була вже виснажена і я теж, але ніч була довгою і хтивою.