Moonbird

Це маленьке хуліганство було спонтанно написане на марафон еротичної прози в одному письменницькому чаті. Спочатку це було просто коротке оповідання про фетішного пастора, з відкритим фіналом, продовження не планувалося. Воно якось саме:). Задумувалося, як відвертий стьоб з усього: контркультурної, квірної, романтичної прози, церкви, кількох цілком конкретних людей. Я не знаю, як можна сприймати оповідання, в якому церква називається 'Shelter For Lost Souls' на честь роману Поппі Брайт 'Lost Souls' НЕ як жорсткий стьоб:). Переросло ж радше в гірку сатиру, з купою мало кому зрозумілих відсилань, музичних і не тільки. А далі в цій історії спливало все більше чогось особистого і це стосується не тільки моєї музичної вподобайщини. Колись давно, ще до того, як я втратила віру й усе святе, я відвідувала разом із матір’ю маленьку протестантську церкву. Після смерті батька, мене трохи попаяло, хотілося вірити, що смерть це не кінець і є щось по той бік, можливість зустрітися з рідними людьми в якомусь іншому, кращому світі. У релігію вдаряються, зазвичай, не від хорошого життя. Ходила я туди кілька років, тож трохи знаю цю кухню зсередини і знаю про що пишу. А пішла звідти після бурхливої суперечки з пастором-гомофобом, деякими рисами якого наділила отця Сіріла та отця Захарію з цієї повісті. Потім сталася повномасштабна війна і моя віра вмерла. Бог, який допускає таке, або садист, або абсолютно байдужий, якщо він і існує, то в мене немає жодного бажання йому вклонятися. В когось може виникнути логічне питання: якщо я такий богоборець, нащо, окрім очевидної кінковості образу, було робити одним із головних героїв священника? Мені хотілося показати людину, яка спромоглася зберегти себе, попри те, що їй від самого дитинства промивали мізки. Отець Адам, насправді, зовсім не слабак. Я не мала на меті образити цим текстом чиїсь релігійні почуття, церква Свідки Судного Дня вигадана. А от деякі моменти «Мунбьорда» цілком реальні, як і деякі роздуми про бога та релігію. Наприклад, епізод, де маленький Адам питав у молитві, чи дійсно він грішник і потрапить до пекла і йому наснилося «Дантове пекло, в усій його інфернальній красі». Це з мого власного дитинства:). Історію про те, як дитина обпеклася і її лякають тим, що в пеклі, мовляв, болітиме набагато гірше, я почула колись в церкві, тільки в оригіналі був окроп і лякала бабуся, а не вчитель недільної школи. Ну і цитата про те, що курець, беручи до рота цигарку, все одно що робить мінет сатані теж абсолютно реальна — з проповіді:).

Я уявила собі цю історію, як андеграундне, подекуди не дуже пристойне, кіно з непоганим саундтреком. Власне музика відіграє тут дуже важливу роль — об’єднує споріднені душі, тож пропоную вашій увазі список альбомів та пісень, які згадуються в «Мунбьорді», під які я цю повість вигадувала і писала. Якщо щось зайде і стане для вас приємним відкриттям, я буду дуже рада.

Альбоми, які Дейві надибав у бардачку отця Адама:

Nick Cave and The Bad Seeds 'Let Love In'

Joy Division 'Unknown Pleasures'

The Cure 'Pornography'

The Smiths 'The Queen Is Dead'

Talking Heads будь-який the best, аби там була пісня 'Road To Nowhere'

David Bowie 'Outside'

Depeche Mode 'Music For The Masses'

Саундтрек (тут не тільки пісні з альбомів, які Адам Бенкс слухав у своїй автівці):

1. Radiohead 'There, There' — 'Why so green / And lonely, and lonely / Heaven sent you / To me, to me'. Ці рядки стали епіграфом до першого розділу повісті. Його назва — Walking Disaster з'явилася теж із цієї пісні: 'Steer away from these rocks / We'd be a walking disaster'.

2. Interpol 'Hands Away' — 'Will you put my hands away? Will you be my man? ' Думаєте чому в Адама прізвище Бенкс? На честь фронтмена Interpol. Зовнішньо він на Пола Бенкса не схожий. Якщо порівнювати з музикантами, то це радше молодий Блікса Баргельд (гітарист The Bad Seeds), тільки гарнішій і не знаркоманений, якщо можна таке уявити:))).

3. Dream City Film Club 'Porno Paradiso' — основна тема Дейві. 'I`m just a lonely boy, longing for romance / I could have been so good, but I never had the chance'.

4. Siouxsie And The Banshees 'Peek-a-boo' — Кавер на цю пісню виконувала Камілла на сцені клубу Cursed Angels. І плазувала рачки, демонструючи свій нестримний сексапіл:).

5. Nick Cave and The Bad Seeds 'Do You Love Me' — злющий, як собака Адам Бенкс, несеться під неї в машині сам не знаючи куди, аж раптом бачить, як хтось лупцює Дейві.

6. Nick Cave and The Bad Seeds 'Loverman' — тут усе зрозуміло, ця пісня буквально згадується в тексті. «Це, що, блять, Нік Кейв?! 'Loverman'?!» 'There`s a devil waiting outside your door…' «Дивись, юначе, щоб не вхопив тебе сатана».

7. Joy Division 'Disorder' — саме цій пісні підспівував п'яний Дейві.

8. Depeche Mode 'Never Let Me Down' — тут усе зрозуміло. 'I`m taking a ride with my best friend'.

9. David Bowie, Pet Shop Boys 'Hallo Space Boy' — в раю Мунбьорда люди милуються зірками під музику Девіда Бові.

10. The Smiths 'There Is A Light That Never Goes Out' — ну тут просто кожен рядок у тему. І ця пісня теж буквально цитується.

11. Joy Division 'Day Of The Lords' — один із епіграфів до четвертої глави звідси: 'This is the car at the edge of the road / There`s nothing disturbes, all the windows are closed'. Ну і ще, це саундтрек до Адамового депресняка, під цю пісню він їздив ночами та розпитував вуличних повій про Девіда.

12. The Cure 'A Short Term Effect' — під цю пісню Дейві, вибачте, ширявся геричем і думав про своє буремне життя. 'Movement, no movement, just a falling bird…'

13. Dream City Film Club 'Because You Wanted It' — ця пісня буквально описує стосунки Мунбьорда та Расті (там чимало натяків на те, що саме Расті присадив Девіда на наркоту), але мені ще уявляється, що саме під цю пісню Шеннен танцювала зі своїм котом на руках, коли вірила, що скоро її життя зміниться на краще.

14. Depeche Mode 'Blasphemous Rumors' — одна з улюблених пісень Дейві. І він каже, що у Бога дивне почуття гумору. 'I don't want to start any blasphemous rumours / But I think that God's got a sick sense of humour / And when I die, I expect to find him laughing'. Дейві взагалі любив Depeche Mode, це один із його улюблених гуртів.

15. Morrissey 'I Have Forgiven Jesus' — основна тема Адама.

16. Talking Heads 'Road To Nowhere' — ця пісня має звучати двічі: під час поїздки Дейві з Адамом, ну і вона так і проситься на фінальні титри цієї хєрні, яку ніколи не зняв би Ґас Ван Сент:)))

Послухати цю добірку можна тут: https://t.me/musical_coffin/3055

Скетчі-п’ятихвилинки з персонажами від Andy Friday ( https://arkush.net/user/16646 ) :

Адам https://t.me/musical_coffin/2499

Дейві https://t.me/musical_coffin/2500