Як я пишу

Прогоріх - це такий горіх, який має власну історію, пам'ятає її та здатен без перекручувань та додавання нових епізодів чи уникання попередньо якихось викладених ним фактів, переказувати її нескінченну кількість разів на усіх мовах світу, зрозумілу будь-яким істотам чи рослинам.

Прогоріх - вічний. Його не може розкрити звичайна людина чи розбити об асфальт сучасна ворона. Прогоріх неможливо розколоти мегапресами, розрізати надпотужними лазерами чи дослідити сучасними науковими приладами, навіть в супертаємних військових лабораторіях Ізраїля, США чи Китаю.

Прогоріх нікому не цікавий, бо розповідає завжди одну і ту саму історію. Він не доводить нікому і нічого. Звідти пішли відомі вислови "одноманітний як прогоріх" та "впертий як прогоріх".

Для чого він існує? Хтось вважає, щоб нагадувати всім живим істотам, що він є і його історія одна й та сама. Вона давно відома, складається з чотирьохсот п'ятидесяти тисяч слів і описує епоху, коли він з'явився на планеті близько трьох мільярдів років тому і став батьком всіх відомих нині рослин, які плодоносять горіхами. Наукою його історія не підтверджена, тому іноді кажуть "бреше, як той прогоріх".

В окремих дослідників прогоріха є сумніви, що він бреше, вони ще намагаються дешифрувати його історію, інші вбачають в ній самісіньку конспірологію чи вигадку. Треті чекають на докази, які, за словами прогоріха, нині, внаслідок довгих геологічних процесів, сховані або глибоко в земній породі, або на дні океану, і тому ці дослідники тримаються серединної позиції, бо і перевірити не можна, але і прогоріх слово в слово кожен раз розповідає одне і те саме.

Кажуть, такі докази були колись знайдені в донецьких шахтах, і українські вчені вже були готові вивчати їх, але в 2014 році почалася війна, ті території були захоплені, а шахти затоплені окупантами, бо їм українське вугілля було не потрібне - вони в кузбасі його в кар'єрний спосіб видобувають в двадцять разів дешевше.

Тому великого відкриття тоді наші вчені не зробили, а сенсація просто перетворилася на чергову байку і частину конспірології в теоріях про прогоріх.

В історії прогоріха, правда є один епізод, в самому фіналі (чому він досі і цікавий людству), який бентежить усіх. Він говорить: "Коли настане мій час наново прорости - я зариюся глибоко в землю і чекатиму поки вигорить вся поверхня і не лишиться нічого живого, а потім довго литимуть дощі, утвориться новий ґрунт, вода досягне глибини, яка мене збереже до того часу, і я наново проросту, давши життя всім рослинам, які будуть плодоносить горіхами".

З того звісно всі сміються і не вірять, але, до речі, саме з цього шматку його історії пішов відомий вислів "дочекаєшся, поки прогоріх проросте" - так кажуть, як ви знаєте, про марні очікування та невиконані обіцянки.

Не сміються тільки з того просоняшник та проквітка, пропташка та промиша, проящерка та геть скажений промох, що заявляв, що він взагалі Батько Всесвіту. Їх тримають в одному заповіднику в Антарктиді разом з прогоріхом. Зібрали їх там до купки, щоб ото менш людей бентежили, та згадують іноді для розваги чи суто наукових робіт, приводячи як приклад впертості чи зацикленості на власній персоні. Крайні триста років тримають їх там вже, доступ обмежений, але новини іноді таки звідти надходять.

Наприклад, промишка нещодавно змінила свою історію, і зізналася, що вона вміє читати будь-яке ДНК. Ця новина, що облетіла усі ЗМІ планети, виявилася простою вигадкою, але стала приводом, щоб журналісти, вчені та представники спецслужб всіх держав відвідали заповідник і вислухали наново ті самі історії, в яких не змінилося аніслова. Цей процес, розписаний за графіком і узгоджений з ООН, розтягнувся на 20 років загалом, щоб представники більш як 190 країн, більш як 300 передових каналів та сайтів новин, та 450 найавторитетніших вчених світу (15 з них померли і так і не дочекалися своєї черги) перевірили, чи не змінилося щось в історіях цих істот. І впевнилися, що історії, зокрема і історія прогоріха, лишилися такими самими, як їх було вперше записано.

Досі феномен історії прогоріха лишається нерозкритим, як і історії инших шести проістот. Ще є один факт, який підтримує цікавість до цих історій, що всі проістоти, окрім прогоріха, кажуть, що ще була колись на цьому світі така восьма істота як проплацента, що всі вони з'явилися на світ одночасно, і лише прогоріх ніколи не згадує її, хоча його історія не заперечує одночасну появу з іншими наявними проістотами.

Звісно, дослідники намагалися ставити питання всім проістотам, але на питання вони не відповідають, лише як заїзджені пластинки починають довгу оповідь на 10-12 годин і не припиняють говорити, поки не дійдуть до фіналу. І чому так з ними важко - ніхто поки не зрозумів.

Правда, існує одне припущення, чому прогоріх не розповідає про проплаценту. Можливо він не знає, що вона з’являється саме з нього. Але це лише здогадки, не більш, бо докази в цій історії відсутні.

Крапка.