Золотий "шолом" із Вільхівчика
В 1988 р. експедицією Донецького державного університету під керівництвом кандидатки історичних наук Алли Олексіївни Моруженко було розкопано курганну групу біля села Вільхівчик Шахтарського району Донецької області, у тому числі, курган "Передерієва могила" сколотського часу.
У курганному насипу Передерієвої могили під час прокладання центральної траншеї (класика курганних розкопок) скрепером було знайдено та поламано (а потім зклеєно у камеральній лабораторії) золотий "шолом".
Знайдене золото у місцевих музеях не залишалося.
Цей шолом, втім, забрали не до ермітажу, а до Київського музею історичних коштовностей на території Києво-Печерської лаври.
Та Алла Олексіївна вмовила на тиждень демонстрації шолому в археологічному музеї історичного факультеті університету. Все таки, ця експедиція "шолом" знайшла та мала право його побачити.
Оскільки археологічний музей історичного факультету - це один кабінет без сигналізації, то Алла Олексіївна тримала "шолом" вдома та приносила до музею.
У музеї й у неї вдома чергував наряд міліції, який привозив і відвозив "шолом" (і Аллу Олексіївну) на міліцейському "бобіку".
І ось день перший. Алла Олексіївна несе універськими коридорами накритий темною тканиною "шолом", який відкривала вже у музеї, а за нею йдуть міліціонери.
Студенти, які йдуть на зустріч: "Алло Олексіївно, за що Вас?!".
І це знову про людину й її стосунки зі студентами.
Чому "шолом" взято у лапки?
Бо золото затонке для захисту та замалий розмір для шолому, навіть для дитячого. Та ще й отвір вгорі (або не вгорі).
Була ще версія про навершя колеса, та для навершя цей "шолом" - завеликий.
У Валерія Андрійовича Косікова та ряду скітологів є версія, що ці "шоломи" (їх три, знайдених у різних місцях, зображення на двох із них відрізняються, а на одному відсутні) є курильницями для тризни.
Дерев'яна стела (баба) тримала "шолом", в якому запалювали різні наркотичні трави.
Тобто отвір тоді буде внизу для двостороннього доступу повітря.
Любителям історії, які "багато читали та цікавилися", та тому спростовують цю версію через зображення, мовляв, у курильниці воно буде перегорнуте, хочу нагадати, що мова йде про поховання, а не поселення.
Поховальний інвентар, якщо робився спеціально, часто містить саме перегорнуті зображення.
Бо цей предмет не для живих, а для мертвих.
На "шоломі" зображена битва.
Тільки ось кого та з ким?
Оскільки "шолом" - сколотський, то сколотів із... і тут є три версії.
Сколотів з амазонками.
Сколотів з дітьми, народженими від рабів, поки вони десь вешталися років 20-25, згідно міту Геродота.
Сколотів із сарматами.
Курган "Передерієва могила", у насипу якого знайдено "шолом", датується IV ст. до н.е.
Сармати ж дійшли сюди у ІІ ст. до н.е. Це - уточнена хронологія, бо її методи постійно вдосконалюються.
Валерій Андрійович Косіков припускав саме версію сармати-"діти" сколотів, бо тоді хронологія ще це припускала.
Власне, сармати й є тими "дітьми" сколотів, тільки не сколоти були відсутні, а сармати підійшли.
Можна ще припустити битву сколотів із кімерійцями, та вже доведено, що між кімерійцями та сколотами - два сторіччя, вони не перетиналися.
Тож, лишається версія з амазонками, хоча і класичних амазонок виділяють саме серед сарматів.
А оце вже моя версія, яка прийшла мені на початку грудня 2022 р.: а, може, це і не битва, а ритуальне вбивство рабів, які мали супроводжувати свого господаря на тому світі?
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!