Тема 8.

Лист опис коханій людині про зимові спогади

Можливо з цієї історії почнеться мій твір, а можливо щось більше. Тут є бажання й пережитті емоції. Привіт мій дорогий друже пишу тобі невидимого листа. Я так зараз сумую за тобою. Ми так далеко один від одного. Наші з тобою випробування не закінчуються лише міняють свою географію. З початком війни ми з тобою тепер ще більш далеко один від одного ніж раніше. Раніше ти був в окупації тепер ти поїхав за кордон. З того часу змінились дві пори року от вже й третій йде. А ми й досі один від одного далеко. В мене зима й в тебе там теж зима. Нема снігу в нас ні тут, ні там у тебе.

Але я так хочу поділитись з тобою спогадами про те як до початку війни, щоб знайти себе я поїхала в тур Закарпаттям. О...там було чудово. Я на стільки закохалась в ті краєвиди, сніг, гори, тварин. Я так хочу поїхати туди з тобою, щоб ми могли поїхати з тобою в Міжгір'я й покататись там на підйому побачити ті засніжені краєвиди, гори з чорними цятками тобто деревами, хочу, щоб ти мене тримав за руку й розмовляв зі мною не даючи мені дивитись в низ, а показуючи мені на будинки, які видніються вдалині, бо знаєш як я боюсь висоти. Та так хочу, щоб ми з тобою проїхали на кінній упряжці до водоспаду Шипіт і я тобі розповіла міфічну історію про те, як він виник. А краса водоспаду в його засніженості й те як вода струмочком стікає кудись вниз, а ми з тобою милуючись красою засніжених доріжок, дерев, маленьких торговельних будиночків спускались вниз до авто, а там сіли й поїхали засніженою дорогою яка оточенні з двох сторін горами до людей, які живуть й займаються зеленим туризмом. До тих хто є українцями й угорцями водночас, бо вони живуть недалеко від кордону з угорцями, а там дуже затишно й приємно. Краєвиди з вікна ще більше захоплюють й ти відчуваєш те, що і я.

Що вони крадуть частинку тебе й залишають собі на згадку. Я так хочу, щоб ти побачив цю красу засніженого Закарпаття разом зміною побував у кожному місті де є замок, почув історію яку нам розповість гід про нього й про місто, вип'єш зі мною смачної вранішньої кави в Ужгороді з їх знаменитим тортом, й посмакуєш вином зі мною у вечері в одному з сіл й послухаєш цікаві історії від пана Маряна який буде розповідати історії про його створення та те як він починав займатись цією справою. О як я хочу поділитись цим з тобою й показати ту спокійну, засніжену, ароматну зиму яку бачила я...

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.