Тема 8.
Лист опис коханій людині про зимові спогади
Можливо з цієї історії почнеться мій твір, а можливо щось більше. Тут є бажання й пережитті емоції. Привіт мій дорогий друже пишу тобі невидимого листа. Я так зараз сумую за тобою. Ми так далеко один від одного. Наші з тобою випробування не закінчуються лише міняють свою географію. З початком війни ми з тобою тепер ще більш далеко один від одного ніж раніше. Раніше ти був в окупації тепер ти поїхав за кордон. З того часу змінились дві пори року от вже й третій йде. А ми й досі один від одного далеко. В мене зима й в тебе там теж зима. Нема снігу в нас ні тут, ні там у тебе.
Але я так хочу поділитись з тобою спогадами про те як до початку війни, щоб знайти себе я поїхала в тур Закарпаттям. О...там було чудово. Я на стільки закохалась в ті краєвиди, сніг, гори, тварин. Я так хочу поїхати туди з тобою, щоб ми могли поїхати з тобою в Міжгір'я й покататись там на підйому побачити ті засніжені краєвиди, гори з чорними цятками тобто деревами, хочу, щоб ти мене тримав за руку й розмовляв зі мною не даючи мені дивитись в низ, а показуючи мені на будинки, які видніються вдалині, бо знаєш як я боюсь висоти. Та так хочу, щоб ми з тобою проїхали на кінній упряжці до водоспаду Шипіт і я тобі розповіла міфічну історію про те, як він виник. А краса водоспаду в його засніженості й те як вода струмочком стікає кудись вниз, а ми з тобою милуючись красою засніжених доріжок, дерев, маленьких торговельних будиночків спускались вниз до авто, а там сіли й поїхали засніженою дорогою яка оточенні з двох сторін горами до людей, які живуть й займаються зеленим туризмом. До тих хто є українцями й угорцями водночас, бо вони живуть недалеко від кордону з угорцями, а там дуже затишно й приємно. Краєвиди з вікна ще більше захоплюють й ти відчуваєш те, що і я.
Що вони крадуть частинку тебе й залишають собі на згадку. Я так хочу, щоб ти побачив цю красу засніженого Закарпаття разом зміною побував у кожному місті де є замок, почув історію яку нам розповість гід про нього й про місто, вип'єш зі мною смачної вранішньої кави в Ужгороді з їх знаменитим тортом, й посмакуєш вином зі мною у вечері в одному з сіл й послухаєш цікаві історії від пана Маряна який буде розповідати історії про його створення та те як він починав займатись цією справою. О як я хочу поділитись цим з тобою й показати ту спокійну, засніжену, ароматну зиму яку бачила я...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!