Тема 28. Спогади
Все життя є подоланням страху у моєму випадку це висота.
Я дуже боюсь підійматися кудись високо, але при тому відчуваю неймовірну радість при подоланні страху з кожним разом трохи, але стає легше. Не знаю на щастя чи на радість цей страх не зникає, але завжди так цікаво підійматися в гору.
Був минулого року один випадок коли я була на Закарпатті такий собі тур на три дні. Це було в останній день я чекала з нетерпінням страху не було, люблю природу дуже.
Й от ми їдемо в автобусі, от вже йдемо я знімаю для архіву тільки ноги свої, як вони крокують в перед потім наступна картина підйоми, сідаю й все всередині колотиться. Страшно, паніка хочу злізти, але це небезпечно не тільки для мене, але й для усіх, адже можуть постраждати інші, роблю глибокий вдих видих й заспокоююсь просто дивлюсь вперед, знімаю, спілкуюсь з людиною поряд. Й це неймовірно круто й от ми вже на місці сплигнули й пішли дивитись на красу природи з гори. На ті чудові засніжені гори, які вдягнули ковдру. Й захват та передчуття спуску, але стан вже набагато спокійніший.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!