Зігрій словом

Момент коли ти пишався собою

"Життя — дивна річ. Часом здається, що все так легко: ти на піднесенні й готовий подолати будь-які перепони, а інколи зовсім немає сил, наче в тебе раптово з'явилися крила, які впали на тебе й притискають до землі"."Життя — дивна річ. Часом здається, що все так легко: ти на піднесенні й готовий подолати будь-які перепони, а інколи зовсім немає сил, наче в тебе раптово з'явилися крила, які впали на тебе й притискають до землі".

Знайомтесь, це блог Марини, де вона розповідає про те, що у неї на серці. Вона може розповісти про багато чого й порадити дуже круті локації, де можна смачно провести час. Вона підкаже місце, де затишно й спокійно, можна почитати книгу й випити філіжанку кави або ж піти в сучасний стильний бар, щоб насолодитися келихом білого ігристого. Отже, сьогодні в неї дуже цікава тема для прочитання, тож прошу: "Момент, коли ти пишався собою".

"Наше життя таке різне, бентежне й незрозуміле часом. Коли починаєш складати перший десяток пазлів, створюючи картину, ти є малим і робиш те, до чого тягнеться душа й руки. Коли починаєш складати другий десяток пазлів, утворюючи картину, ти керуєшся знаннями, отриманими від батьків, школи й іншого оточення, й саме тоді у твоїй картині потроху проявляються крила. Вони були й на першій картині, але невидимими. А вже коли починається третій десяток, ти практично відриваєшся від землі й рідних і починаєш докладати більше зусиль для досягнення своєї мети. Іноді, як це не дивно, не вистачає "часу" для того, щоб зрозуміти себе й почати займатися тим, чим дійсно хочеться. Коли ж отримуєш підтримку у вигляді компліментів, коментарів, обіймів за те, що ти не побоявся й зробив те, про що давно мріяв, почути ті слова, про які так давно мріяв, особливо коли раніше отримував лише негатив і розчарування в собі — це незабутнє відчуття. Теплі й щирі слова, як-от "Це цікаво", "Ви гарно пишете", "Пишіть, це ваше" допомагають твоїм крилам вирости, стати сильнішими й міцнішими. Вони не дають впасти навіть тоді, коли ти бачиш, що те, що ти пишеш, не читають, і ніхто не залишає реакцій. У такі моменти ці слова зігрівають тебе зсередини й підтримують твої крила. Навіть коли рідна людина каже: "Залиш це професіоналам, навіщо тобі писати", — це ослаблює крила, але вони не падають, і це добре. Одразу ж з'являються ті слова, які зміцнюють тебе ще сильніше, адже є ті, хто вірить у тебе. Слова — це такий інструмент, який може ранити, а може й підняти. Все залежить від людини та її здатності приймати".

Так написала Марина у своєму блозі. Я їй вдячна, адже й у мене є такі крила, як у неї. І в мене також бувають моменти, коли я отримую похвалу й від цього стаю щасливою, і засмучуюсь, коли не отримую підтримки.

Дочитавши її блог і випивши каву в місці за її рекомендацією, я пішла вперед з піднятою головою, нічого не боячись і не соромлячись.

#зігрійсловом #марафон