Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Драма (1291)

16+

Натхненний «Я бачу вас цікавить пітьма»

На руках моїх кров. Це марево?

Я стою у саду без дерева

Небо вже затягнуло хмарами

До кишок підійшла істерика

Чоловік це, чи може дівчина?

Я забрала життя? Я проклята?

На землі сирота не вінчана

Буду тут темнотою обнята

Так, я пахну церковним ладаном

Хоч у серці вже бога нема

Ти зі мною в безодню падаєш

Бачу я, вас цікавить пітьма

...

Ріна Бейкер

Місто без звуку

Місто без звуку... Там росте трава

До неба синього — полин-чорнобиль...

Світ покалічених ідей, забутих іграшок, смуток добра...

Там у тінях минулого спокій протестував,

Його тріумфом невміло бог заколисував... Всім карти сплутав...

Де юні душі? У пеклі чи раю? Ні, не зійти...

Межа між тими, хто проводжає в захід сонця... Не забуті...

Ті стіни пам'ятають сміх на вулицях... Безодню самоти...

Час на годиннику застиглий — завжди «без п'яти»...

Місто без звуку... На небі вирішили так... Винні зірки... Чиясь спокута?

~2018~

...

Lexa T. Kuro

"Вже деякі забули про війну"

Вже деякі забули про війну,

Про те, що хтось на передку вмирає,

Про те, що хтось навіки у візку,

За побратимами сльозу з очей втирає.

Забули, що в нас землю забирають,

А та земля, для наших ніг основа,

На цій землі наші тіла вбивають,

Для когось це війна, для когось - змова.

Для когось втрата, й біль душі нестерпний,

Для когось бізнес і гучна вечірка,

Нас поділили - "безсмертний" і "безпечний",

Ми третій рік слугуємо, як звірка.

Безпечні всі - сидять по кабінетах,

Безмертні всі - давно вже на нулі,

Усе тримається лише на їхніх плечах,

А плечі змучені, вони усі в крові.

Забули люди про страшну ціну,

Якою платять кожен день солдати,

Щоб люди всі, всміхалися новому дню,

Як вранці з ліжка доведеться встати.

Боронять небо, в темряві смертельній,

Коли вночі летять на нас ракети,

Віддались повністю сміливості безмежній.

Щоб помістились вороги всі у пакети.

Забули люди, хто на них напав,

Якою мовою говорить їхній вбивця,

Той хто весь час, себе за брата видавав,

І мовою чужою до свої так вміло влився.

Забули люди, що у нас війна,

Що вража музика їхніх дітей вбиває,

Чиї війська забрали в них життя,

І чий солдат, подобу визволителя приймає.

Забули люди що у них війна,

Що треба постити, молитись й воювати,

Прокинься люд від злого зачарованого сна,

Боротись треба, а не танцювати.

Втомився від війни народ,

Так хочеться вночі порозважатись,

Вони б не проти знову повернуться до "господ",

Чи можна їх, ще за свої вважати?

"Какая разница" якою говорити,

Лунає з вуст подеяких людей,

"Какая разница" під ким нам тут ходити,

Лунає з рила деяких свиней.

Нам би кордони, знову привідкрили,

Щоб нас не бачили розслідувачі правди,

Щоб знову на курортах не спалили,

Коли купаємось в басейні із лаванди,

В той час коли, на фронті простаки,

Обмежені в свої правах герої,

Вмирають, щоби крали вожаки,

Ті гроші, що призначені для зброї.

Вмирає з ними не одна сім'я,

Їх вже ніколи не побачать вдома,

Ніщо не значить похвала вінця,

Коли дружина з немовлям уже вдова.

Ми всі живемо в різних двох світах,

Для когось світу, що він є, уже немає,

Над кимось вже літає хижий птах,

А хтось на все це зовсім не зважає.

І зневажає всю пролиту кров,

І кожну душу віддану за волю,

Усіх отих хто в вічність відійшов,

За майбуття для нас, за Українську долю.

Війна та близько, ближче ніж здається,

Її там стримують звичайні людські руки,

Допоки серце кожного бійця тихенько б'ється,

Ми не дізнаємось, що то смертні муки.

Не забувайте люди про війну, 

Не занехайте ви своє майбутнє,

Ввімкнітся в світла зі злом боротьбу,

Усе що дав вам Бог в житті, своїм врятуйте.

¹⁷'⁰⁴'²⁰²⁴

...

Vladyslav Derda

Три крапки в комах

Знаю, коли я піду, згаснуть усі зірки... Вітаю!

Твій тихий, бездонний світ може принесе тобі дива.

Я начебто завжди якимсь вогнем душі непідвладним...

Якимось забороненим бажанням бути... Скажи, я права?

Мої три крапки яскраво палають в тебе на шкірі... О, Боже!

Всесильним розумом обрізаєш фразу «Малий, облиш»...

Тобі сняться заборони заповітів... Мені воля мрії дорожче...

Думаєш, не вперше, але про головне завжди мовчиш...

Рвати коріння, зрізати насіння заборонених бажань, не снитись...

Мої виправдання знову не знаходять в тобі спокій...

Розумієш, я надто вільна пташка... Мені не залишитись...

...Ми десь ЗАВЖДИ, але тільки на паралелі ти мій.

І за межею наша зустріч відбудеться випадково...

Екватором рівним палає обрій біля краю землі...

Ця полонена дійсність... Все наче по колу...

Але мої три крапки у твоїх комах душу та світло знайшли...

~2017~

...

Lexa T. Kuro

Оголеної душі Камасутра

Перетинаючи кордон мого неба,

Ти думав про літо, Прекрасне Тремтіння Душі?

Безкомпромісні «бути/не бути»... ганебно...

Чую тебе... До себе покличеш? Або знов апогей брехні?

Прожени — якщо хочеш. Поверни — якщо «треба»...

Якщо ні — відпусти. Чи прірва — твій міст?

Ти казав «мало тут раю, більше від пекла»,

Вірив в принцип, летів «під укіс»... В чому зміст?

Якби зістрибнув одразу, коли покликав ранок чи смуток...

Прозою не стали б кілька фраз на долі, в пітьмі...

А тепер «оголеної душі камасутра» здобута,

Що червоною ниткою зв'язала нас... Ні тобі, ні мені.

~2017~

...

Lexa T. Kuro

Дні та ночі

І сходить сонце над вогнем,

Палає все у місті «М»

І рух застиг, тож луна звук

Розносить вибух до всіх вух.

Кінець для тисячі людей.

Виття нема, лиш сліз ручей

Тече і падає в мені.

Пришла пітьма, її зітри.

Зітри її, та плине час,

Все лихо скінчиться у нас,

І знову сповниться життя,

І страх піде у забуття.

Розбите місто розквіте,

А біль утрат не загуде,

Ти є, а зараз, друг, це - головне,

Зійде світанок і все мине!

...

Катерина Бондарєва

Боги

Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

Чи вміють попри все вони йти за вогником надії,

Та цінувати вдячність, поважати старість, втому?

Чи знають, що таке Справжнє Кохання та дитячі мрії?

Або чому зростають "крила", коли шлях веде додому...

Чи відчувають біль вони, коли ховають побратимів?

Або що значить дійсно спека, спрага, голод?

Чи знають, як відновлюється серце від тепла обіймів?

Чи як лютує в порожнечі серця дикий холод?

Що відчувають, коли бачать сльози матері чи посмішку дитини?

Чи віддали б вони своє безсмертя другові чи брату?

Чим є для них життя звичайної людини?

А Смерть - подруга їм? Попереду чи все ж позаду?

...Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

~осінь•2023~

...

Lexa T. Kuro

Бездоганність

Де зустрічається небо з хвилею — бездоганність.

Розчиняються зірки, стікають піною у воду.

Де вільна душа... І час застиг... Шлях Чумацький

Чи то богу, чи дияволу своє серце продав...

Тут бажання лише одне — бути Світлом.

Немає ні минулого, ні майбутнього... Істини біг...

Бриз і вічність Таємницею Світу оспівані.

Тяжіння усіх доріг... Розуміння: ти — Людина, ти — Світ...

Тут біля «краю прибою» — центр Всесвіту.

Звук неба, смак вітру, колір глибини води...

Затишок серця та думки... Кохання як Світло...

І пульсація у венах «немає тієї долі..» Розуміння «навіщо», «куди»...

Не молюся... Не вмію, не знаю, не пам'ятаю...

Лише солона млість: вітер, вода, пісок —

Сльози неба... У вузькому колі, без сторонніх... Я знаю:

Хто є частиною Всесвіту, той не може бути самотнім... Життя — урок!

~31•07•2019~

...

Lexa T. Kuro

Небесні шати (переклад з англійської, автор -Вільям Батлер Єйтс)

Якби небесної я мав тканини,

Яка осяйна золотом і сріблом,

Блаитно-тьмяної та темної ряднини,

Від ночі, напівтемряви та світла,

Заслав би ними твій поріг:

Але бідняк я — маю лише мрії;

Послав що мав тобі до ніг;

Крокуй легенько, бо ти топчеш мої мрії.

...

Олександр Гаврик

ОДИН

Стукіт серця до серця,

Знову слово до слова,

Все пройде, все минеться,

І не скажем нікому.

Те, що було — забуду,

Не залишу як спогад.

Враз змахну, як облуду,

Прикриваючи погляд.

І вітатись не варта,

Не вдавай, ніби знаєш.

Вся ця гра буде марна,

Коли взір відвертаєш.

Лиш сьогодні важливе,

Оця мить, ця хвилина.

Ну, скажи це тужливе,

Що в усьому я винна.

Спокусила, зламала,

Підбивала на зраду.

У тенета спіймала,

Відчуваючи владу.

Але завтра все змиє,

Розійдемось в нікуди.

І наш сором прикриєм,

Щоб не бачили люди.

Й заживем, як до того,

Як чужі, незнайомі.

Непотрібні нікому

І такі одинокі.

...

Amara

Випити портвейн біля каміну

Гудить усе, що поряд є,

Тривога знову почалась.

Старий камін, портвейн, думки, куди піти чи знов сидіти та чекати.

Чекати смерті чи кінця, кінця тривоги ще напевно..

Не знати, що робить тоді, коли усе заб'ється.

А що заб'ється в тиші цій,

Я у куток чи думки мої?

Не знати, що трапиться тепер, не знати що трапиться завтра...

Хоча, які думки про завтра, коли тривога б'є.

Б'є чи не останнії хвилини, життя мого чи когось іще.

Зима триває надто довго, чи це вже я все пропустив?

Забув, що вже була, і осінь, і навіть літо надворі.

Але напевно ще не скоро настане час і для весни.

Тієї пори, що цвітає та б'є уклін страшній зимі для того, щоб їй місце дала.

Час зупинився ще тоді,

Тоді коли було, ще страшно, страшно сидіти поки все гудить, б'є тривоги й єдина думка бігти далі.

Але тепер усе, що є, старий камін і той портвейн...

...

tristis_vibe
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Труднощі перекладуІлва Стрілецька
14.03.2024
Маю питання до тих, хто раніше писав російською, а тепер перекладає свої твори українською. Я теж з ... Детальніше
Не можу читати книжки(((Діана Вінтер
16.06.2024
Так, помітила за собою, що не можу читати книжки, оформлення яких мені не подобається. Як паперові, ... Детальніше
Нова обкладинка для "Моя нова супер-робота"Антон Ейне
16.06.2024
Супергеройське оповідання "Моя нова супер-робота" отримало нову круту обкладинку. Саманта Уошингтон ... Детальніше
Про менеБатько природа
16.06.2024
Вітаю! Я - Батько природа, точніше це мій дуже... незвичайний псевдонім. Я початковий письменник, як ... Детальніше
Перший візит до містичного будинкуМаксиміліан Степовий
16.06.2024
Всім привіт! Трохи вийшла затримка через проблеми з інтернетом, адже нова глава книги "Таємниці дому ... Детальніше
Підсумки рокуВісник Темряви
15.06.2024
Вітаннячка! Вирішив й собі настрочити невеликий пост у блогах. Тим паче, що є привід. У мене річниця ... Детальніше
На Аркуші вже:
11366читачів
134921коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: