🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Поезія (6978)

Нічого ріднішого за дім

Болить душа моя, болить

І серце все палає

Нічого ріднішого за дім

В цьому житті немає.

Рідні степи, поля, ліса

І вітер – мила колискова.

Як встану я пред сонцем вранці

Скажу одне,

Що я люблю…

Люблю свій дім

Свій дім, людей своїх

Свої гаї

Ось що насправді мені треба.

Мені не треба злитків золотих

Грошей мені не треба

Мені потрібен лише дім

Мій рідний

В Україні.

Співа душа моя, співа

Весна прийшла – радію

А серце все стогна, стогна…

Допоки не опинюсь в Україні.

17.03.2023

...

Moon Cherry

І прийде час

І прийде час

Коли заграють на трубі

І прийде час

Коли ти усміхнешся

Коли засяє сонце в нас

Коли лелеки повернуться.

Все стане на свої місця

Все буде так, як треба

Ти просто зачекай…

Я знаю,

Може бути складно

Багато сліз і болю

Та прийде час…

Все буде так, як треба.

Цей жах мине

Прийде до нас світанок,

Засяє навкруги земле́ моя

Засяють наші люди

Цвістимуть квіти,

А разом з ними й ти,

Ти просто зачекай…

Ніщо не вічне в цьому світі

То й пітьма піде́ від нас

Ми діти неба

А спроба нас перемогти –

Це марно витрачати час

І хто завдасть нам болю

Той стане добривом,

На цьому все.

Не може панувати той,

Хто в серці несе лихо

Тож зміняться часи

Все буде так, як треба.

Пекельні пси зжеруть ненависні їм душі,

Перемогти пітьму я мушу.

Бо в серці нашому цвіте любов,

І прийде час

Коли зустрінемось ми знов.

...

Moon Cherry

Роман з Україною

День 867 (09.07.24)

Знов Арестович на шпальтах новин,

Як сатана з табакерки.

Виринув з пекла москальських глибин

Відпрацювати цукерки.

Вже не приховує справжнє єство,

В цьому немає потреби.

Не допоможуть зв'язки, кумівство,

Бо допис останній ганебний.

Каже: «Роман з Україною геть

Вже до кінця докотився.

Ні, на війну не піду, бо там смерть,

Зайнятий вельми, втомився».

Явно працює на користь кремля,

Бруд виливає, помиї,

Дивно тяжіє він до рубля,

Може леговище гріє?

Високо своє життя оцінив,

Десь «Іскандер» забарився.

Жагу публічності задовільнив,

Як той москаль розпалився.

Сумнів гризе чи то був той роман,

За́вжди кохався з болотом.

Він професійно сіяв дурман

Своїм кацапівським ротом.

Той, хто публічно про землю свою

Каже гидоту зі сцени

Навіть, поміченим десь у бою

Бути не може, це - гени.

Всіх Арестовичей як те сміття

Час вже прийшов вимітати.

Тож в Україні роман про життя

Новий прийдеться писати.

...

Галина Студінська

смс

твої повідомлення зникнуть

в ефірі безмежнім розчиняться

наче листки

всотані в землю

разом

з листопадовим плином

їх зберігати не варто

все рівно не зберігти

все рівно вони залишають

на серці відбитки

світлини

засвітлені фото

змиті дощем кольори

та й серце крихке наче крейда

зі свіжим сколом по краю

білою крейдою відповідь

на кам'яній стіні

пишу й витираю

пишу й витираю

...

Донна

Зорі і місто печалі

Я бачив ті зорі

Що в небі нічному

Над степом і містом

Над містом, що є містом печалі

Бо не тільки цвіркуни гумоніли у листі

Але і лайку, і "рускую речь"

Чув я під небом нічним

Невігластво, грубість і лайка

Побиті дороги, дикі зграї дітей

Побиті бляшанки, "гопота з під'їзду"

Втома і депресивні райони

Ох, Південь і схід

Що же з тобою зробили ті люди

Що мали б зробити тебе центром культури

І знову дивлюся я в небо

І знову дивлюся на зорі, сузір'я

І слухаю гамін цвіркунів

...

Панпа Нацалла

Цинізму дно

День 866 (08.07.24)

Чи має взагалі болото теє дно,

Коли по Охматдиту ракети запускає?

Агонія кремля: що далі - все одно,

Кого іще убити болото те шукає.

Заплутали шляхи крилатих тих ракет,

Щоб приховати ціль кінцеву від убивці.

Різновидів зібрали їх москалі букет,

Жбурнули в Кривий Ріг, та більше по столиці.

Надточними ракетами стріляли пацюки,

Які збивати важко, практично не можливо.

Попали у відділення, де хворі малюки

Діаліз, щоби вижити, робили надважливий.

Хрущовка постраждала, під'їзду геть нема,

В завалах люди там поранені гукають.

Чекає на убивць з кремля анафема́,

Вони це розуміють, по трохи прозрівають.

Дніпро та Краматорськ, Слов'янськ теж постраждав,

Зростає апетит цинічного убивці:

Вбивають нас тому, що путлєр забажав

Посунути на захід чомусь свої границі.

До сорока ракет пустила сволота,

Shahed-и додала, щоб збити з пантелику.

Не може нас пробачити: живуть як голота,

Добробут український, що ніж у їхню пику.

Є сумнів дотепер стосовно заборон?

Згадайте Охматдит та вбитих хворих діток.

Ми можемо звільнити одним ударом трон,

Чекаємо на дозвіл важливий, його вжиток.

...

Галина Студінська

Україна, моя Батьківщина

Україна, моя Батьківщина,

Рідне слово несу я в душі,

Так плекаю, мов квітку роси,

Україна у мене єдина,

Мов волі і правди політ,

Її крила, мов знаю у серці,

Її силу ми знаєм усі,

Українці, ми сильні й незламні,

Тримайте волю в руці.

Україна, моя Батьківщина,

Знов кажу тобі слова,

Стискається серце моє без упину,

І бачу, як тече сльоза..

Єдина вже наша країна,

Що теплом так манила мене,

Поля і краєвиди, сном явила,

І небо це прекрасне і ясне..

Я прошу хіба багато,

Просто миру врешті на землі,

Щоб жили вже люди,

Мирно і спокійно,

Тихо і так в серці,

І плекали віру..

Україна, моя Батьківщина,

Єдина моя, мов надія,

Шепочу тобі я слово,

Тримаю ту руку,

Витру сльози я у неньки,

Заберу ті вже пута,

Ти є вільна, Україно,

Прекрасна, єдина,

А той біль, що маєш в серці,

Я знаю, не згине,

Прошу неба допомоги,

Прошу знову сили й слово.

Україна, моя Батьківщина,

Ти у світі така одна,

Хай боронять нашу країну

Ті сильні та мирні слова.

Подякою я огорну усіх,

Хто захищає вірно,

Подякою я огорну захисників,

Моє те серце знову всхлипне,

Й подякує за день новий..

...

Аніла кю Дивад

Херсон

На березі Дніпра лежить шматочок раю.

І Чорне море хвилями колише його сон.

Тут журавлів ключі та лебедину зграю.

Зустріне навесні рідний Херсон.

Тут мрії моряків будують корабели.

Закохуються в море назавжди.

Письменники натхнення знаходять для новели.

І ти сюди частіше приїзди.

Крім моря Чорного, є море ще інакше:

- лани таврійські, що уходять в височінь.

І кораблі-комбайни, так мовити пом'якше.

По ньому йдуть до неба в далечінь.

...

Горейко Олег

Магія

Я Магія. І я відкрита.

Навколо тебе, ти лиш помічай.

Я здатна дарувати крила.

Відчуй мене та швидше зустрічай.

Я сповнена надій, очікування.

Я присмак щастя на твоїх вустах.

Твоє найкраще лікування.

Твоє життя із чистого листа.

Я Магія. Вінок секретів,

Що ланцюжком прямує крізь життя.

Із сірих постатей народжую поетів.

У мить складну - надійне укриття.

Я Магія. Я ключ до мрії.

Короткі ноти серця, що відчуваєш знов.

В житті твоєму радісні події,

В котрі вкладаєш щиро всю Любов.

© Горейко Олег 15.09.22

...

Горейко Олег

Бойова медитація

Ось ранок надходить, а за ним

день із безліччю викликів різних!

Життєва наснага така ж невмолима,

як і вічність зі снів капризних!

Сонце одне, а за ним –

мільярди безодень інших.

Ми на планетці такій крихітній

із безліччю таємниць одвічних!

Кожен собі король, кожен

наче завойовник такий же дикий,

що не буває жодних відозв

опісля виступів або ж... криків?

Усе станеться обов'язково!

Усе невипадково було, правда ж?

Йти по життю так загадково,

наче безсмертя існує... справжнє!

...

vagabond

Вовкулака

Темну ніч розірвав розпачливий крик.

Чиїсь очі слідкують з гущавини лісу!

Мені почувся десь поруч тихесенький рик...

Ніхто не бажає відкрити легенди завісу.

Блукаючи в лісі, його стережися!

Не щадить він нікого й вогню не боїться.

Від кігтів та ікол його вбережися!

Від жаху в очах вже потроху двоїться.

Ти чуєш ті звуки? Виття та скавчання...

Гадаєш, то вовк чи, можливо, собака?

Десь поруч лунає жахливе гарчання.

Сезон полювання відкрив вовкулака.

...

Just Катерина

Реверс

День 865 (07.07.24)

Після київського туру

Орбана до нас

У москву поїхав «гуру».

Засвітить анфас.

Все трималось в таємниці,

Будапешт не знав,

Що він здатен на дурниці

Та не має прав.

Повноважень від Європи

Також не було,

Але Орбана всі тропи

До кремля звело.

Кату він потиснув руку,

Отже, у крові.

Пережити з ним розлуку

Складно у війні.

Внести власну «допомогу»

Орбан забажав,

Щоб «наблизить» Перемогу,

Друга зображав.

Це продажна є персона

Безпринципний тип.

Він інертний до закону,

Хворий генотип.

Світ укотре бачив зраду,

Орбан що несе.

Хто в ЄС обрав у Раду

Та коли знесе?

Цей підступний «Мирний план»

Не потрібен нам.

Згине у кремлі тиран,

А за ним - Орба́н.

...

Галина Студінська

ΑΚΟΛΟΥΘΙ

Їхні пальці провітрюють сторінки книг,

Що стрекочать мов бабки над ставом, — в старій крамниці.

І цвітіння води, і повітря старих надій,

Надихає на сум і збираються серце втопити

У затхлім хвилінні застояних вод-чорнил.

Все по літерах топчуться стерті підошви твої,

Серед сотні дрібних, прописних, що торгують шляхами,

Я залишив сліди, ще підбиті з новітніх часів

Де «З любов’ю» лишається відтиск старих сандалів,

Але ти затоптала внівець перебивши сліди

І в землю втиснула античне: «іди за мною».

23.03.2024

...

Володимир Каразуб

Їм, напевно, нас ніколи не збагнути

Їм, напевно, нас ніколи не збагнути:

Як волю можна обирати?

І дійсно, їм нас не осягнути:

Як можна свою думку відстояти?

Як можна в такі скрутні часи,

В собі знайти такі великі сили?

Бо кожен знає: до перемоги треба йти,

І кожен знає, що йому робити:

Хтось, в штабі сіточки плете,

Хтось, їжу для воїнів готує.

Когось, нестача друзів з розуму зведе,

А хтось для настрою жартує.

Хтось дім покинув назавжди,

Хтось може в себе приютити.

Когось налякали вороги,

Але зростає жага їм помстити.

І навіть коли з неба щось летить,

Сирена за вікном лунає

Хтось, на гітарі в коридорчику бринчить,

А дехто, гроші на армію кидає.

Хтось, на фронті нашу волю боронить,

Хтось, в окупації з прапором ходить.

А вони – сидять по норáх

Ну а що ще робити рабам?

А кожен з нас з дитинства знає:

"Я багато здатна що зробити!"

Тільки вони себе ніким вважають,

І ніким судилося їм жити!

...

Торі

Kanye West (Каньє Веста)

День 864 (06.07.24)

На болотах у росії

Розпочався новий квест.

Оживилися повії,

Бо приїхав Kanye West.

Кожен має за потрібне

Дифірамби проспівати.

Кажуть не про очевидне,

Має більш відомим стати.

Надихають хлопця вельми

Всі москальські матюки.

Зачарований тим шельма

Та співа на всі боки.

«Щиро» Kanye там зустріли,

Щоб автографи узяти.

У готелях оточили

Та почали обнімати.

Не впізнали хворі люди

Та обрали схоже щось

Випадкового приблуду,

Розрахунок - "на авось".

Кожен крок його у пресі

До дрібничок розкрива

Та знайшли у Kanye West-і,

Те, що «велич» підрива.

Має пісню на підтримку

України у війні.

Хто ж насправді ти є синку,

Нащо там твої пісні?

Соцопитування вели,

Щоб для себе з'ясувать

Чи відомим той дебелий

Може на болотах стать.

Жоден мешканець болота

Не згадав такий «талант».

Здивувалася спільнота,

Не цікавий варіант.

Провалилася вистава

Щодо світових зв'язків.

Хто приїде до анклаву?

Тільки хворий без мізків.

...

Галина Студінська

Шухляда критики

Я у когось читав, що більше немає чого,

Що вулиці в крейді, в квадратах з потертими цифрами,

Рядки на футболках розгладжують юне чоло

І погляд — титанік, на небі з об’ємними рифами.

Заглянь у шухляду старого, як світ стола,

Знайдеться шаветка, стропа і розбите дзеркало,

І клаптик газети, і крапля чийогось життя

Обличчя епохи, що більше сюди не повернеться.

Лиш тільки почни — не завершиш свого рядка,

Усі намагання здаються пустими без дотику,

І наче гвинтівку стискає твоя рука,

І погляд шукає той дотик крізь снайперську оптику.

А бачиш лиш атом, протони, нейтрони, ядро

Електрони його орбіталей оточені хмаркою,

Записуєш дані у древній тюремний кросворд,

Що немає нікого за цифрою вертикальною.

На хмарах не так, як на білих матрацах внизу,

Скопасові пози крутити під спрощену музику,

Трасуючі ноти жагою летять до красунь

І зорі розхристують Всесвіт в поезію ґудзиків.

Слова ні про що, і мелодія слів ні про що;

Актори, актриси, блаженні з тріумфом виходять

На сцену і грають мільйонне усім квіпрокво.

Овації, оплески, браво, на біс! – на балконі.

14.04.2024

...

Володимир Каразуб

Акровірш

Н~евагома,

І~ду по вже витоптаній стежині,

Х~тось зробив усе до моєї появи,

Т~ож мені немає сенсу

О~глядатися в пошуках входу.

Н~іч настала швидко,

Е~тер починається за дві години.

П~овинна приготуватися,

О~шатно одягнутися,

К~инути собі виклик,

О~бвести усіх навколо пальця.

Х~ай думають, що щастя поряд,

А~ле ніхто так і не дізнається, що

Є~дине в моїй душі — чорна діра.

М~ерехтливі зорі на фоні додають шарму,

Е~хом доносяться оплески людей в залі,

Р~анок для них настане скоро,

Т~а не для мене…

В~они ще не знають, яке шоу їх очікує.

У~певнено роблю свій передостанній вдих.

...

annadayway

***

Мов цілий рой розлючених джмелів,

Вита в повітрі смутне провидіння —

Чи голос твій, чи галасний прибой

Тужливо так благає про спасіння.

Мов ціла зграя голосних птахів,

Зі свистом в небі прориває зорі

Болотний шмат із криці осяйної,

Що омертвля невинні душі і серця.

І тьма.

Бо більш нема нічого.

...

annadayway

Акровірш :літнє асорті

Л егкі хвилі грають з дельфіном

І такий казковий цей пляж:

Т онути у просторі синім

Н аяду зустріти, неначе міраж.

Є ніжність до рідного моря

А пельсин бокИ нагріває

С онячне тепле проміння

О ксамитовий день догоряє.

Р иби пірнають у хвилі

Т онка,наче ниточка мить-

І спогади серцю милі

На фото своїх залишіть!

#поезія #акровірш #челендж #акрочервень

Наразі цей твір бере участь у челенджі акровіршів. Я не знаю: переможе він чи ні, але хай тут буде

...

Tvoreys

Кондитерська

Бананові роли і тістечка «водорості»

Коктейлів просто не злічити

Зефірна троянда і апельсинове морозиво

Усе для літньої спеки тут є

Тому пройти повз —не можливо

Адже аромати так ваблять!!!

Здавалося б зазирнув на хвилинку

Й одразу ж питають:"Що будете брати?"

І губишся від різноманіття морозива

Кавун чи біло-шоколадне або заморожений лід

А поряд роли лежать в рядок

Полуничні, горіхові зі смаком лайму а всередині мармелад

Такому смаколики кожен буде радий

І щодня обов'язково сюди забігати!

#верлібр #солодощі #кондитерська #смакота

...

Tvoreys

Її весна...

Це була лиш її весна,

Де небо з відтінком індиго,

Де річки течія бурхлива,

Де кров у венах грала дико,

Босоноге кумедне дитя.

🌷🌷🌷🌷🌷

Це була лиш її весна,

Де в волоссі усівся незграбний метелик,

Де сукня зшита з латаття

А над вухом дзижчить уже джмелик,

Підросла. Уже панна вона.

🌷🌷🌷🌷🌷

Це була лиш її весна,

Де для неї співали птахи,

Де із вітром так легко летіла

В безтурботне і тихеє «ми»,

Взула тухлики й швидко пішла...

🌷🌷🌷🌷🌷

Її не лякали оті перечепи,

Хоч шлях був ще та магістраль,

Вона мчала на мотоциклі,

А «Райка» їй кинула м'якесеньку шаль,

А літо і осінь плели їй светри.

🌷🌷🌷🌷🌷

То була лиш її весна,

У валізу склала сезони:

Тепле літо, холодную зиму,

На клаптики рваную осінь,

Та мудрість з роками прийшла.

Промовила лише одне «Я вдячна тобі весна!»

#весна #віршексперемент #лірика

...

Tvoreys

Свято Трійці

Наші церкви — святая святих

І щоб злі язики не казали,

Наші церкви —святая святих

Бачать радощі, тугу та драму.

Там нема килимів атласних,

Та двері завжди відкриті,

Там нема килимів атласних,

Та сонечко сяє в зениті.

⛪⛪⛪⛪⛪

Наші церкви — святая святих,

Городяни ідуть постійно,

Наші церкви —святая святих,

Там на стінах мозаїку видно.

Кожне скельце несе певну силу,

Енергію, знак чи спасіння.

Кожне скельце несе певну силу

І просить божого благословіння —

Для наших незламних захисників,

Хай будуть живі та здорові

І янголи хай обіймають крильми

Та радість зустрінуть у гаї дубовім.

⛪⛪⛪⛪⛪

А ми в свято Трійці помолимось знов

І дзвін звідусіль хай лунає,

Ми вкриєм обіймами, квітами з ковдр,

Але лампадка в душі не згасає...

Хоч важко їй, та жевріть надію,

Мозаїка теж сил додає.

А ми городяни співаємо пісню,

Про перемогу,що мов пава іде.

#церкви #свято_трійці #дзвін #шлях_до_перемоги #мозаїка

...

Tvoreys

Тротуар

Ішов щЕзник по бруківці,

Блиск засліплює аж очі,

У вікні ж побачив кицю,

А ще поряд хтось там квокче.

😈😈😈😈😈

Він на лаву застрибає,

З неї ж прямо на балкон,

Шквальний вітер налітає,

Лише чутно бом-бюм - бом!

😈😈😈😈😈

щЕзник трохи налякався,

Граду, блискавки і грому,

Тож у квітах заховався

І пульсарами наслав на усіх численну втому.

😈😈😈😈😈

Всі за голови схопились

І біжать шукать пігулки,

Їм би сонечком умитись

І піднять до неба руки.

😈😈😈😈😈

Дощ розсердився ще дужче,

Та не став людей лякати.

— Слухай-но, мене байстрюче,

Йди- но геть, до пекла - хати!

Не дозволю я тобі,отут

Всім псувати настрій,

Люди добрі та не злі,

Всі веселі й дуже жваві.

😈😈😈😈😈

Сонце сипле на бруківку,

тротуарнії доріжки,

Наче хтось вручив путівку,

На! Мерщій взувай кросівки

І біжи стрічать веселку,

Хлюпать весело в калюжах,

Зазерни у закапелки—

Ну і будь привітним, друже!

*****

щЕзник -це по гуцульськи чорт

#жартівливий_віршик #щезник #природа

...

Tvoreys

Мандрівки

Тигрик Лу і ведмідь Шуня

На крижині мандрували,

Бачать мавпа стоїть Мушля,

Теж у мандри її взяли.

— І куди наш шлях лежить?

Цікавість мавпу роз'їдала,

Тут поцікавився ведмідь :

— Ти певно,в вовка в гостях не бувала?

— У вовка? Ні,- кивнула мавпа,

Жуючи стиглий свій банан.

Він як і я теж любить ванну,

Станцюю я йому канкан.

Сміх розлетівся по крижині

І білий вовк чимдуж побіг,

Те свято в пам'яті донині :

Канкан від Мушлі, тундра, сніг...

#мандри #ведмідь #тигр #мавпа #вовк #жартівливий_віршик

...

Tvoreys

«Мирний» план рф

День 863 (05.07.24)

Розкрутили на болоті новий план брехні,

Пропонують перемир'я знову у війні.

«Компроміси» по-москальські – зашморг від кремля,

Що ми можемо чекати більше звідтіля?

Колокольцев (замміністра) той проєкт привіз,

Заважає на болотах США ленд-ліз.

Пропонують повернути, навіть, нам «своє»:

Запоріжжя та Херсон путлєр віддає.

З конституції росії вилучать їх геть,

Ось така собі нівроку нова круговерть.

Віддадуть нам власні землі, але не усі,

Мріють мати наш Донбас у своїй красі.

Дивний статус у Криму пропонують нам:

Встановити там контроль з рашей пополам.

Дозвіл дали від царя у ЄС вступить,

Наше щастя москалі згодні пережить.

Щоб забули ми про вступ в НАТО назавжди,

Ну для чого нам воно, зовсім без нужди.

Повернули воду в Крим і на сам кінець

Перестати у рф ки́дати свинець.

Має бути літаків геть сто двадцять п'ять,

Щоб могли, коли захочуть всіх їх розстрілять.

Всю цю єресь передав від рф Гордон,

Знаний всюди «журналіст», гарний балабон.

Компроміс цинічний свій вип'ють хай до дна,

В залишку від тих болот буде похідна.

Повернемо все своє, Богом що дано,

Буде наша Україна вільна все одно!

...

Галина Студінська

Осінь

Минають дні , минають ночі , минає все що звʼязувало нас .

Барабанить дощ по підвіконню , я слухаю підкаст .

Дивлюсь у дзеркало й дивуюсь , куди поділась та , яка зробила все б заради нас .

Заради тебе й твоєї усмішки , яка так зближувала нас .

Заради повідомлення, яке від тебе я колись чекала .

Минають дні , минають ночі , минає все що звʼязувало нас і тільки дощ нагадує нашу осінь , яка так повʼязала нас .

...

Avdokeya D.

Нестійка гармонія

Нестійка гармонія народжених часом ідей

Клемить в душі.

Справжні думки вирують у Байкалі,

Хто захоче почути їх - нирне.

Потопельнику, обережніше там!

Втонеш!

Остерігайся хижаків, які роздеруть до крові,

В страху вони захищають скарби на дні.

Бурі, як кров, водорості, обнімають твоє тіло. В спробі задушити.

Невже ти готовий нирнути глибше?

Як будеш плакать від болю і вбиваючої самоти. Ніхто не почує..

Як нирнеш глибше, то стане тільки гірше,

Допомоги не жди.

Невже ти справді хочеш дізнатися, що там на дні?

...

Євженія

Гнилий душок

День 862 (04.07.24)

Як боляче читати про українські втрати,

На фронті у окопах, а також у тилу,

Де гинуть мирні люди та ЗСУ солдати

Через сусідку нашу цинічну та гнилу.

Торочить щось про велич проклята та спасіння,

Вбиваючи щоденно, руйнуючи життя,

Вона приносить нам болючі потрясіння

Та апетити має на кровопролиття.

Вже другий день як преса про Миргород писала,

Аеродром військовий де вельми постраждав.

Ракетами бандюга там літаки дістала,

Пошкоджено багато. То ворог точно знав?

Експерти не беруться коментувати поки,

Канали офіційні уперто теж мовчать.

Тож пропаганда виє та бреше на всі боки,

Та достеменно тільки: було що там втрачать.

Пояснень не почули чому пташки під небом

Ночують не в ангарах, безпечно б де було.

Порушення всіх правил, чи є у тім потреба?

Утримання їх досвід начальство здобуло?

І це не вперше ворог бомбить аеродроми,

Де ППО славетні, хистить щоб літаки?

Розгулює бандитка, вчиняє нам погроми,

Та роздає, де хоче, болючі тумаки.

Зібратися потрібно та лад усюд навести,

Зустріти маєм гідно із далека пташок.

Проводити в рф результативні квести,

Щоб на болотах тільки гнилий рф душок.

...

Галина Студінська

Натхнення всередині тебе..

Натхнення всередині тебе, чуєш,

Воно не в ріках, не в полях і не в зграї,

Воно не у небі, десь там літає,

Воно у тобі, вже у серці ширяє..

Не варто шукати і думать багато,

Бо правда завжди на зовні,

Душа твоя ті небеса торкає,

Тому й бери усе, що бачать очі..

Натхнення містить все, чого бажаєш,

І як ти сам життя це відчуваєш,

І навіть попри зливи ті й морози,

Ти так будуєш острів той ніврочий..

Натхнення те, на чому дума є,

Вже ті твої думки його і зігріва,

Подумай хоч раз про себе,

Про соловʼїв і край вже неба..

Подумай і не варто так шукати,

Плекати треба те, що маєш у душі,

А та душа багата, черпає ті дощі,

А з них вже ллються тихо ті вірші..

...

Аніла кю Дивад

Ода стимулові до життя

Жахлива дійсність досі закріпачує собою,

З'являє тихо суть свою німу...

Ми всі змарновані до болю,

П'ючи щоденно жовчну рідину...

Минають дні безплідним роєм,

Пливуть роки, життя іде...

Одна душа, змарнована своїм народом,

Якоюсь власною буденністю снує...

О, ці безсонні, вистраждані ночі,

Буремний вир невтішених думок...

Опущенні налиті слізьми очі,

Безсилих мрій гірський потік-струмок!..

О, грізна й сивочола вічність, -

Яку сьогодні ти готуєш мені роль?

Відомий образ, може пересічний?

Невже вчорашній шут в майбутньому король?

Так, напевне, я збилася зі шляху,

Та я не прагну праведних стежин...

Десь там в мені присутня рівновага...

Є тільки ти в моїм житті Один!)

...

Lelia Pelekh 12
18+

ТІНДЕР-ОДІССЕЯ

знову п'яний

знову сам

знову ця йобана програма

свайп вліво

свайп вправо

життя як мелодрама

обличчя пливуть, як в сраному калейдоскопі

а я сиджу тут, в трусах і в повному окопі

ось ця нібито гарна

але очі пусті як кружка

а ця розумна, наче

тільки пика - як подушка

свайп, свайп - до чого ж все це довело?

шукаю кохання, а знаходжу лише брудне дупло

"хай, а ти норм!" - пише якась Оксана

я їй: "пососеш?" - бо вже набридла ця омана

вона відповідає: "зовсім кончане?"

а я думаю: "бля, зато чесно, заїбала"

ще одна ніч, ще одна порожня розмова

ще одна надія, що завтра буде обнова

але знаю:

прокинусь, і все буде так само

порожній екран і серце

як старе динамо

...

ніхто і ніколи

Незвичний підрозділ

День 860 (02.06.24)

Ще вчора писала, що дно не пробили

Цинізму імперські болота.

Закінчились в них добровольці-дебіли,

Почата жіноча вже квота.

Пригожин був першим, надав хто їм дозвіл

До війська іти у рекрути.

Так сформували жіночий підрозділ,

Не тільки накласти, щоб жгути.

Одні в снайпера залюбки подалися,

Мінують поля з них окремі,

Зв'язком, харчуванням жінки зайнялися,

Що є традиційним в системі.

Що дивного в цьому? Жінки витривалі,

Розумні, терплячі до болю.

Знайшовся куточок в москальській навалі,

Кому вже плювати на долю.

З жіночих колоній цю швору зібрали,

Сидіти яким ще немало,

Тому, що вони грабували, вбивали,

Ув'язнення вельми дістало.

Оплату за вбивства поклали солідну,

Та й термін скоротять істотам.

На штурм, як те м'ясо, на смерть очевидну

Та більше лякає болото.

Незвичний підрозділ жорстоким є досить,

Жалю не побачить на фронті.

"Айдар" з кулеметів незвичність ту косить,

Звільнити щоб на горизонті.

...

Галина Студінська

Доля людини

Як злітають дві ластівки в небо,

Як натхнення зорею світанків зів’ється –

Й прокинеться квітка пісенна

У медовому поклику бджіл над озерцем,

Де конвалія раніш розквітла,

Де пишається вітер, що зараз співає!

І душа, забажав говорити,

Поцілунком в уста почуттям розквітає.

Почуттям! Як прокинеться мрія.

Мовби в мріях – пора золота розквітає

У кульбабках весни. Квітко диво,

Ти мистецтву моєму завжди будеш дана.

Описати стежини у віршах,

Що вестимуть до лісу, де рідний ставочок

Подарує метеликів висі

І крильцями метеликів все затріпоче.

Як сплітатися крилами – й знову

Дарувати весні – перший спогад: і долю,

Оживає яка. Й грім раптовий

Упаде на долоні краплинами. Мовлю,

Що зірки пригортаються небом,

Що бджола засинає в красивім віночку.

І любові всесвітня потреба –

Це нестися до тебе, діброво, бо хочу

Я вбачати довершений ранок

І послухати пісню вербову, що вітром

Досконалим сьогодні предстане.

Як любити тебе? Як з долоньок напитись

Зір солодких? Чи спити натхнення,

Як з джерельця води. Як мистецтва – таємно!

Золотиться дар Сонця – дар неба.

І душа розквітає як квітка пісенна,

Як мелодія долі і сили –

Нам сказати, що щастя – любить Батьківщину.

Де співають зірки. Де могили

Наших предків. І доля, де буде – людини.

19.06.2024. 13:39.

...

Вікторія Вербицька

30.11.2023

Заблокуй мене всюди,

Забери змогу написати тобі.

Позбав мене сили дзвонити тобі,

Відпусти моє серце, що ти забрала колись.

Ми не побачимось більше,

Ти в мене не спишеш,

Я тобі не дам Powerbank.

Ми пішли в різні сторони по життю,

Ти за кордон, а я за державу.

Чи може ще бути щось десь колись?

Все може бути, але точно не зараз.

Тому я прошу тебе, благаю стоячи на колінах,

Заблокуй мене всюди,

Забери змогу написати тобі,

Забери в мене сили тобі подзвонити.

...

Воррен Барбара

Табір смерті

День 858 (30.06.24)

Вяземське СІЗО - концтабір смерті,

Катують українців де - чоловіків, жінок.

Жорстокості, цинізму в рф кордони стерті,

Побачене, почуте призводить світ у шок.

Повернені тіла військових полонених.

Дивитися на них не можна, щоб без сліз.

Застигли біль в тілах та мрій їх нездійснених,

Що ворог найжорстокіший в країну нам приніс.

Жорстоко б'ють, катують ув'язнених за мову,

За нашу солов'їну, щоб не дзвеніла геть.

За вперте заспівати російський гімн відмову

Безжально спершу били, а далі - тільки смерть.

Ламали пальці, нігті кліщами виривали

Та електричним струмом вбивали їх щодня.

Там полоненим, навіть, ніц пити не давали.

Така у нас москальська завжди була рідня.

Поранені не мали в полоні допомоги,

Вмирали від гангрени, інфекцій та болю́.

Багато з них ніколи не стануть вже на ноги:

Не має серця ворог, а до людей жалю.

Зневічені, розбиті, зневодненні, прозорі

Тіла їх повернули бездушні ті кати.

Вже не побачать вільну країну, її зорі,

Забрали цю можливість кремлівськії скоти.

В серцях ми збережемо їх мужність та відвагу,

Герої не вмирають, живуть вони в віках.

Злочинців всіх чекає дорога у Гаагу,

Якщо десь по дорозі не поховає страх.

...

Галина Студінська

Такий самий

Пориви вітру одностайні,

Чи розумієш їх, чи ні.

Кожна хвилина надзвичайна

Відчути, встигнути, знайти.

Ти бачиш світ крізь призму марень,

Що сам собі науявляв,

І я такий. Так такий самий –

Десь виграв, втратив, наздогнав.

Ще трохи і дійдемо згоди,

Мінлива хмарність пропаде.

Ти, як і я – дива природи

Та гарний приклад де ніде.

...

Легрей

Ми

Насправді не марно

І геть не даремно

Ти бачиш надію

І вже не так темно.

Кудись поспішаєш

І думка рясніє

Повтором бажання

Про нову надію.

Про нові зненацька,

Про старі забуті,

Відтворені в камені,

Злегка відчуті.

Так мабуть на краще

І так воно буде.

Бо ми роботящі,

Бо перш за все – люди.

...

Легрей

Мати обіймає міцно сина

Мати обіймає міцно сина.

Мати обіймає міцно сина

Сльози на очах ледве помітні,

Але мусить мати так зробити,

Мусить він боронити країну.

Вона його довго проводжає.

Хрестик святий віддала йому…

…З плачем… бо іде він на війну

Відбивати цю напасть страшну

І хтозна чи ще його побачить.

Він цілує мамину щоку, утирає…(Мамині сльозинки

На сонці блищать, мов намистинки)

І промову від душі, палку:

Ти не плач, матусенько моя.

Я – хлопчина козацького роду!

Виб’ємо ворожу всю породу -

Та й до тебе повернуся я.

В перемогу вірю від душі!

Від усього серця вірю в Бога!

Відчуваю – скоро перемога!

Ти, надій також, не полиши.

Знаю, відіб’ємо весь Херсон,

Харків, Маріуполь і Бахмут.

Крим – повернемо і страшним сном

Лишаться лиш вивіски ось тут

«руським» ненависним язиком,

БАТЬКІВЩИНОЮ знов стане «дом».

Ворогам учинимо розгром!

Я, матусе, впевнений у тім:

Переможе Україна звірів!

Ти, чекай мамо, і не йми віри

Тим недобросовісним чуткам,

Що пора здаватись ворогам.

Українці заживуть у мирі

Дуже скоро, на

Ви надіслали

своїй землі.

Небо буде ще більше синішим,

Люди – волелюбніші, вільніші.

Усмішки – щиріші, щасливіші.

Возз’єднаються всі найрідніші.

Діти будуть зовсім без страху

на літак дивитися у небо,

ТІЛЬКИ ВІРИТИ в це ДУЖЕ треба –

ВИБ’ЄМО РОСІЙСЬКУ ШЕЛУХУ!

ЗАСПІВАЄМ ПІСНЮ ПЕРЕМОЖНУ!

ВІДБУДУЄМ І ЗАБУТИ ЗМОЖЕМО

Жах війни, звуки ракет і градів,

Не візьмуть до рук більш автоматів

Мирної України сини.

Травень 2023

...

Потапова Каріна

Спекулянт

День 857 (29.06.24)

Угорщина довго під впливом москви,

Забула колишні події.

Причини угорської плісняви́

У здійсненні орбана мрії.

Продався керманич точно кремлю,

Доводить його поведінка.

Чому? Тут і зараз повідомлю́,

Цей орбан - ганебна сторінка.

В угоду царю він гальмує прогрес,

Стосується що України

Щодо країни вступу в ЄС,

Свої пропонує всім зміни.

Він висунув аж одинадцять умов

До нашого Закарпаття.

Багато заводить цинічних розмов

Про те, що живуть там їх браття.

Нагадує вельми текст москаля:

«Ми своїх ідем захищати,

Угорська колись була то земля,

Бажання росте повертати».

Нахабно продовжує тезу цей пес,

І в обмін на це пропонує

Погодити вступ України в ЄС,

Наступним де він головує.

Попереджали його вже не раз,

Це є шантаж та погрози.

Орбан ще має імперський запас,

Тож невідомі прогнози.

Знаний в Європі холоп-спекулянт,

Що у москви на прикормі.

Впевнена є не один варіант,

Щоби тримати все в нормі.

...

Галина Студінська

А бережина кличе

Коли море торкається скель

І звабливо цілує так шкіру,

Так мрію зробити фортель,

Хочеться драйву, адреналіну

І так щоб грала в жилах кров!

Сідаю у хвилі,немов у фотель,

що ніжно отак обіймають.

Десь вдалині проплива корабель,

А хвилі щось там віщають

І цей легесенький поштовх...

🌊🌊🌊🌊🌊

П'ючи коктейль, помічаю колібрі,

Яка на квітці відпочиває.

І хоч пташки ці не гомінливі,

Але їх сила просто вражає—

Скажи прошу, птахо,хто помогає?

🌊🌊🌊🌊🌊

Аж раптом хвилі мушлі кидають

Летять пелюстки троянд,

Можливо, вони на щось натякають,

Вдихаю всоте цей аромат...

Що просто доводить до божевілля...

І знову сідаю у хвилі, немов у фотель,

Шукаю невидимий знак,

Нехай пропливе той корабель,

Де чекає на нього серце - маяк.

Побігли уже мурашки по шкірі...

🌊🌊🌊🌊🌊

Складу серце з мушель,

Оздоблю пелюстками троянд.

Люблю улітку бережину,її чарівну акварель,

І мріяти усоте— що я одна із тих наяд.

*****

Бережина — узбережжя; фотель — м'яке крісло; фортель — витівка

#алюзія #море #серце_з_мушель #колібрі

...

Tvoreys

Термінал

Ти наче термінал у громадському транспорті.

Повз тебе проходять, лишаючись на секунди,

лишаючи часточку себе.

Нехай мізерну,

нехай у гривні,

але лишаючи часточку себе.

Бувають і «зайці».

Ті намагаються лишень взяти твоє,

нічого не лишивши взамін.

Зайців треба карати.

Їх каратиме твоя мати.

Не штрафами, лишень словами

у межах кухні,

у межах інтимних розмов.

Ти термінал у громадському транспорті.

Ти лишаєшся там,

у старому трамваї

з маршрутом «життя».

А всі вони пройдуть повз.

Хтось затримається на довше,

хтось на одну зупинку.

Але ти лишайся собою

і не забудь взяти своє.

...

Стрижак Каріна

Не побіліє прапор наш

Не побіліє прапор наш. Не побіліє!

І ні Гутерріш, ні Франциск уже не сміють

Казати нам куди іти і що робити.

І серце наше ще горить, хоч і побите.

Хоч і побите – та воно все ще палає!

І синьо-жовті стяги нас усіх єднають.

Із позивними на стіні... і на могилах...

Ми переможем! Через втому, через силу.

А на могилах стяги ще червоно-чорні.

То колір крові, що тече неначе повінь.

Тече на землю, що нам треба захищати.

А на могилі плаче горем вбита матір.

Не побіліє прапор наш. Не побіліє!

І на обпаленій землі зерно дозріє.

І синє небо над землею згонить хмари.

І буде мир. А супостату буде кара!

Вінниця, 16.03.2024, Володимир Дудар

...

Володимир Дудар
18+

ПОРОЖНЕЧА

куди поділась моя рука?

вона давно під твоєю сукнею

пальці вже вогнем палають

по твоїх стегнах сміливо грають

твій подих важкий

і очі, що горять

забудь про все

дозволь в тобі сховатись

немов у спеку в річку пірнути

у пристрасті, що кипить, зламати

між твоїх ніг

самотній як, сука, чорт

хоч усе кричить навкруги

що мої бажання досягнуть тебе

глибоко, чорт забирай, без ваги

сховай мене в собі

немов у небі зірка

я готовий бути тут

поки не згаснеш ти

поки світ не зникне

в лоні темряви

і не зітруться межі всі

ми разом, ми єдине ціле

хвиля бажань нас накриває

наше ліжко - це поле битви

де любов і пристрасть перемагає

тільки тут, у твоєму тілі

я живу, горю, вмираю

бо навіть між твоїх ніг

чорт забирай

самотність розриває

...

ніхто і ніколи

Так

Природи фарбами,

Сонячні промені вишили сорочку,

У кожному візерунку залишивши крапельку сонця.

День йде неквапливо:

Зі сходу на захід.

Пісня народна летить над землею,

Відлуння у горах Карпат.

Здорово, коли немає на Шляху перешкод,

Перешкоди, на коні сталевому, подолаємо.

Нам, українцям, силу дає сонце,

Адже ми у вишиванках.

...

Кім

Невдоволення з болота

День 855 (27.06.24)

Вже час вертать наш Крим з полону:

Втомився в окупації.

Чекаємо його до дому

З москальської мутації.

Працює СБУ та ГУР

У саме цій локації.

З найкращих наших рецептур -

Російській федерації.

Шукають хлопці зброя де,

Склади, аеродроми,

Та влучно техніку там б'є,

Що злікувать синдроми.

АTAСMS-и на днях злетіли

На літаки в Бельбеку.

Частину їх над пляжем збили

Де люди грілись в спеку.

Звичайно винні українці,

Що ППО незграбне,

Бо б'є від суму на одинці

Сама себе нахабно.

Обурилася пропаганда,

Цивільні постраждали.

Проговорилась швидко банда,

Самі в тім винні стали.

Незадоволення з болота

Нас, дійсно, не цікавить.

Що з неї взяти? Чорнорота

Про «велич» далі марить.

...

Галина Студінська

Пройдіть в найближче укриття!

– Пройдіть в найближче укриття!

А так заснув! І снилась мама...

Немов кіно. Усе життя:

І бойовик, і казка, й драма

Перед очима пронеслось.

Неначе сон, неначе дійсність.

І все в житті переплелось:

І героїзм, і зрада, й вірність.

Вже звук повітряних тривог

Проходить майже без емоцій.

– Хай покарає Небо й Бог

Того, хто дав нам стільки опцій!

Вже зачерствіли. Й сивина

Давно блищить уже на скронях.

Хай буде проклята війна!

І буде мир в дітей долонях!

Радуль, 19.04.2024, Володимир Дудар

...

Володимир Дудар

вона

вона любила квіти,та не рози

і не вміла завʼязувати шарфи,

тому любила гольфи,теплі,у морози,

бо її душу зігрівали лиш вони.

любила книги купувати на останні гроші,

ненавиділа сукні,носила лиш штани,

а вони лежали в неї в гардеробі,

покинуті,прикуті до стіни.

не духалась.не те,що би була не в змозі,

просто парфуми приторні були,

не відповідні образу,але невдовзі,

ваніль із табаком її взяли.

любила вона тільки чорний одяг,

хоч пальта і в клітинку,й в кольори були,

носила тільки темне,бо він в моді,

хоча за модою не слідкувала взагалі.

вночі писала вірші,не викладаючи ніколи,

бо це ж дурість,казали їй батьки.

вона ж у нас економіст,там строгість,

тому поезія - це точно не її.

пісні писала,грала різні твори,

чашки збирала в купки на столі,

а ще,хотіла знову в гори -

найспокійніше місце на землі.

нікому не показувала сльози,

адже слабкою бути - не її.

старалась уникати грози,

у дні коли лишалась в самоті.

любила каву й спати на підлозі,

баристою хотіла стати в вихідні,

шукала вільні години у дорозі

і перечитувала ту сцену,у труні.

а спала 3 години як митці,

приховувала скляні очі і синці,

а нерви її бідні - та міцні,

прикраси всі ховала в гаманці.

була на кожній лекції нудній,

і говорила "не потрібна терапія".

для себе вигравала кожен "бій"

і не підводила на всіх значних подіях.

солодкого,ну просто не любила,

романтизація підводила її,

на себе часу вдосталь пожаліла,

тому ніхто й не полюбив її.

...

дрю
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Якою буває їжа?Лана Філлі
16.07.2024
Привіт! У таку спеку не мучитиму ані вас, ані себе довгими викладками. Просто спитаю дещо діалектичн ... Детальніше
Результати конкурсу "Три шестірки"🎆Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
17.07.2024
Світлий привіт😇 Нарешті завіса мороку впала та привідкрила довгоочікувані результати конкурсу «Три ш ... Детальніше
Самійло Кошич – козак-легендаКниголюб
17.07.2024
Сьогодні закінчив читати книгу Дмитра Воронського «Самійло Кошич – козак-легенда.» Що можна сказати ... Детальніше
Цікаві і незвичні українські слова.. ДіалектиMia
06.03.2024
Трохи гумору для настрою: Так говорять на Полтавщині: спробуйте вгадати, що таке лопездрики, припинд ... Детальніше
Повернення хвилинки-занудинки або Як правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотамиЛана Філлі
16.01.2024
"У реченні з дієприслівниковим зворотом обов'язково повинен бути підмет – особа, яка виконує дії: ос ... Детальніше
Треш-цитати "Псистих теревень", або Хто це гавкнув?Леся Сагула
16.07.2024
Ну, оскільки багато хто заявив про страх репресій за подібні блоги, я візьму перший удар на себе. Пр ... Детальніше
На Аркуші вже:
11806читачів
144258коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: