🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Романтика (1704)

Захоплене місто твоєю красою

Захоплене місто твоєю красою,

Та тільки одна зводиш з розуму ти.

Відходити звідти не буду без бою,

Бо тільки одна так потрібна мені.

Те місто постійно так сяє мов зорі,

Так світить повсюди та навіть вночі.

Кохати те місто мабуть моя доля,

Та доля моя теж належить тобі.

Можливо пізніше те місто накриють

Холодні та сильні осінні дощі,

Та сонце закрити вони не зуміють,

До поки зі мною разОм будеш ти.

...

Олег Дяченко

Чекати те, чого не буде

Чекати те, чого не буде,

І мати віру й сподівання.

Воно загоється і перекруте,

Цей біль сильніший лінчування

І Сонце згасне в небі яснім,

Зірки мов камні опадуть,

Душа мов вогник тихо гасне,

Та тіло просто переб'ють.

Річки та океани вийдуть

Із русла та все зал'ють.

Страждання ті так страшно прийдуть

Та в середині все уб'ють.

Палач не зрозуміє жертву,

А жертва також палача,

Ти подивись у душу мертву,

Нічого там уже нема.

Страждати тихо та сидіти,

Мабуть там є моя вина.

Палач хотів мене убити,

убити те, чого нема.

...

Олег Дяченко

Погляди

Схрещені погляди, схрещена сталь

Серце гупає в вухах.

Я ледве тримаю свóго меча

Боюсь впасти з раною в грудях

Ти усміхаєшся, я навпаки

З тривогою морщу лоба

В цьому двобої лишень я і ти

Та думка не знає спокóю.

Випад, удар і знову замах

Пильную за кожним рухом:

Боюся втопитись у твóїх очах,

Отямитись пристрастю скута

Сонячні промені, галас навкруг

Оплески— спарринг скінчився

Ти подаєш мені руку свою

Поразку приймаєш стоїчно.

Швидко минули ті місяці

Замерли, неначе в напрузі

Я нишком всміхаюся, ти— уже ні

З тобою немов би й не друзі.

Схрещені погляди, схрещена сталь

Твій голос дзвенить у вухах

Не можу я стримати свою печаль

Того, як було, більш не буде.

03.09.2023

...

AnaStaSia

Ти моя

І знову ніч, ти спиш а я тебе охороняю,

Ти бачиш сон, а я не можу спати.

Мені до рання не заснути, відчуваю,

Буду курити, пити і тебе чекати.

Ти спиш, а я тобою не байдужий,

Тобі погано, а я зараз пʼяний дуже,

Ти дуже мила, я спаплюжений.

Ти синє море, я калюжа.

Ми надто різні, небо і земля.

Мене так манить усмішка твоя,

Моя єдина, і це не брехня.

Ти манія, тобою хворий я.

...

Вінсент. Або просто Віні

Вночі

Я лежав на паркеті вночі,

Бачив сьогодні твій силует,

Я згадав твої ясні очі,

Коли дивився на твій амулет.

Я знав, ми не пара.

Впевнений ти остання.

Ти моя нагорода і кара,

Це не любов і кохання.

Це не кохання і не любов,

Я ніби плоть а ти кров.

Думав про тебе сьогодні знов.

Забуду тебе без вагань і умов…

...

Вінсент. Або просто Віні

Травневий ранок

Десь у ранку на світанку

Варшава і Київ вишли на балкон, до ґанку

Доки багато поверхівки сонце обнімали

Радість людям дарували

Каштани свічки розпускали

Дві столиці розмовляли

Варшава наче проспівала ранок добрий

Аге ж Київ відповів добрий ,

тихий і спокійний

Такого давно не бачив,та нині баче і незрячий

Що мирно й любо мені люди ходять

Що мирно так щось собі толкочуть

Що птахи знов співати хочуть

А інші комусь щось доводять

Що травень знов гріє

Від кохання лице червоніє

Він тепер у занудні дні дощі не дарує

По дрібницях не сумує

Він тепер посмішку листопаду дарує

І просвіту не мандрує

Руки він її в свої взяв

І вуста поцілував і її капелюха зняв

Про це тільки й мріяв

А його капелюх щастя віяв

Він їй довіряв

Та час швидко плиний їх наздоганяв

Варшава обняла

Наче іскра між ними пролетілела

Щасливо так скінчилась кохання доля

У них нарешті є щастя й воля

...

Miss&Blood

На перетині світів

На перетині світів,

Двоє сердець б'ються, мов вічні крила.

Василь, магії владар, зелених лісів син,

Зустрів Сна, гострокрилого сріблястого вогня.

В їхніх очах таємниці, як магічні руни,

Листя шелестять, обійми гілля розцвітають в луні.

Сплітаються їхні пасма, мов тумани мрій,

Серця б'ються в унісон, як птахів крила летять.

І в ночі містичній, де зірки танцюють,

Вони шукають відповіді.

Сяйво місяця обіймає їхні постаті,

Сплетаючи магію, злиту в одну тканину.

Серця плещуться в такт таємничого віршу,

Де кохання їхнє, мов квітка в густім лісі.

Спільно вони пливуть в потоці невідомостей,

Літають, мов птахи, над життям в своїх руках.

Сила їхня — обгортає світ,

Вогнями кохання, що світять як свічі в ніч.

На перетині світів, Василь і Сон, двоє,

Зливаються в коханні, ніби вічні потоки зір.

Таємниці розкривають, містикою сплетені,

Двоє сердець у танці, вічно кохані і вільні.

...

TLauncher

Сонце

- " Добридень, а у продажу є сонця?"

Спитала я у листопаді біля дому в магазині.,

- "Залишилось одне, що тіло не зігріє, а посидить на віконці

Лиш серце потепліша, як і у липні не було донині".

-"Ну добре, покажіть

Яке там сонечко у вас

І трохи розкажіть

Що треба, щоб лишилось якнайдовше в нас".

-"Да ось таке, пухнасте і руденьке

І має смужки на хвості біленькі.

Від вас - любити, трохи годувати,

Ласкати, піклуватися - і буде зігрівати".

-"Яка ціна? Віддам я скільки треба!"

"Та ну ви що? Воно й гроша не варте, вам платить нема потреби".

-"Як це не варте, варте ще і як".

А продавець не реагував ніяк.

Відкривши гаманець я витягла усе що є

Купила також їжу - Сонце годувать

Я зрозуміла - так, воно моє

Ніколи я не зможу ні за що його віддать.

...

Linka

Під луною

Який чудовий світ навколо,

Його краса все ще пленить:

Той білий місяць над горою,

Як вітер листя шелестить.

Така чудова тиша, спокій...

Лише в траві щось дзюркотить.

Казкове відчуття цій ночі,

А час не стримано біжить

На небі чистім ні хмаринки,

Неначе перли зорі в нім.

Такі нескорені, вайбливі...

їх ніжним світлом вкритий дім

Під зорями та під луною

Таким чарівним спить наш світ.

Лише той вітер в чистом полі

Один у танці закружить...

10.10.23

...

Ascker Ckiars

Наша історія

Тебе немає вже для мене,

Тепер нічого не лишилось...

Лиш трохи відчаю і втоми

Гарячими сльозами лились.

Пройшов час кращій, незабутній.

Минуле вже не повернути.

Що пристрасть, що гіркі ті муки

Лише роки дадуть забути...

А поки все ще щось здається

Все ж кровоточить у душі,

Та все не так вже як бувало

Майже пройшли наші дощі.

Вже скоро ти та я забудем,

Та зникнуть наші почуття

Та зможемо ми знов відчути

Безкраю радість від життя!

06.11.23

...

Ascker Ckiars

ВІРШІ, В ЯКИХ Я ДУМАЮ ПРО ЛЮБОВ

6 "Туман"

І враз стало: тихо і вогко.

Холодним туманом повз мене пройшла.

Одразу забула про той сивий космос

Який я ночами тобі дарував.

І не знаю чи туман я цей ще зустріну,

І чи впізнаєш мене у цю мить.

Але з тобою я був завжди щасливим,

Але дороги в нас двох розійшлись.

7 "Тихий вечір"

В очах твоїх хтось загубив шовковий розмай.

Ти, ніби літній вітер, так ніжно несеш мене у даль.

Так жаль, так жаль, що не стрічались ще мені раніш,

Озера твоїх темних кіс. Озера твоїх темних кіс.

І щось так вабить мене, і не зрозуміти чому.

В очах твоїх повіддю я потопав

Серед квітів сумних і солодких твоїх трав.

Як розцвіла ти, лише поглянь,

Підсніжником дзвінким серед морозної зими,

Тебе росою ніжно хтось вмивав.

Проміння світ колись розцвів у моїх очах.

Хотів-бо сказати щось про небо, але мовчав.

Як сонний птах, як сонний птах, пливеш ти посеред юрби.

Колись-бо повторим, повторим ми кліп Масандри

до зими.

8 "Хитра"

Агов, мила, я сьогодні розбещений тобою.

І ти знаєш, про що я кажу.

Але як ти ж волоссям моїм крутила,

Куйовдила, як ту сатану.

Агов, мила, я був розбещений тобою.

І не кажи, що такого не було.

Від твоїх гарячих дотиків згорів,

А потім мене вітром змело.

І як ти поясниш мені усе? Ніяк!

Бо ти ж навмисно так.

Сигарети забрала з моїх рук

Сказала:"Не кури".

Не курю

...

Вітольд Хмара

ВІРШІ, В ЯКИХ Я ДУМАЮ ПРО ЛЮБОВ (ВОРОНІ)

1 "Мої очі – ліса й озера"

Зачарований дрімучою синявою,

Зачарований, напевно, й тобою.

Як це сталося, що серце нагадує пущу?

Як та ніч витісняла нам душу?

І ми вже давно не боїмося дощу.

Нам добре від нього й так.

Схочеш, я тебе на руках віднесу.

Віднесу, я ж у цьому мастак.

А ти й не опираєшся, ніби чекала цього вік.

Тільки борешся з собою, як би то не наговорити дурні.

А ти й не опираєшся і тонеш в очах моїх.

Все ж серед лісу тісного є місце для озер і рік.

Я дивлюсь на тебе, як на щось безбожно гарне,

Як на щось, що не може існувати посеред стін.

2 "Пам'ятаєш?"

Ти пам'ятаєш, як я, моя мила Вороно,

Їздив до тебе, здавалось би, по Сахарі.

Через піски гребло велосипедне колесо,

А я замотаний у твої рушники.

Пам'ятаєш?

Пам'ятаєш!

О, Боже милостивий, як я тоді замерз,

А ти мене, серце, зігріла.

Перед всіма пристидила, але як же любила.

Любила!

Зі злості тремтіла, у очі сварила,

Але ж серцем любила.

І де та любов зараз?

Скажи мені Вороно.

А ти мене й зараз любиш, але вже зовсім по-іншому.

Давно вже по-іншому.

А я тебе, як книжку покладу на полицю.

Між сентиментальним Симоненком і легким Антоничем,

Щоб знала, як потрібно по-справжньому любити.

Любити! А не серцем кривити,

Вороно!

3 "Ти"

Ти лежиш у моїх руках, мов дитина.

Ти зовсім (однозначно) не боїшся мене.

Ти свою душу і тіло своє мені довіряєш.

Мої гарячі судини клубками мотаєш.

Це край.

Край не тобі і не Нам, і зовсім-зовсім не мені.

Я твій вогонь, але здається, що я вже догорів.

Хоч вугіллям стану. Буду чорним, як ти.

Я король Догори Дриґом, а ти, королево, сумна.

Але ж ти моя.

4 "Тіла"

Я став рікою поміж твоїх ніжних гір.

Вилізу руками до самих вершин.

Лечу вітром по твоїх рівнинах,

Стану мешканцем твоїх лісів.

Але то я так шукаю шлях до твоїх озер,

Люблю їх колір і запах води.

Хто ж ти. Космос з вічних дрібниць?

Твоїх планет дослідником я став.

І ніби ти недалеко, але й не тут.

До обіймів твоїх квітів впаду.

Ти особливість, що народилась зі мною.

Ти особливість, що називають світом.

Ти, моя мила, трішки сумна.

Тобі, як мені, потрібно трішки вина.

Нам обом не вистачає зовсім тепла

Ну й біда. Біда.

5 "Досить"

Прибилась до мене, ніби щеня

"Ну й куди тебе подіти?"

Пригрів, нагодував,

ну бо зовсім худа.

Чим ти нагодуєш мене цього разу?

Ти ж знаєш, я не сприймаю брехню,

від неї мені зовсім тоскно.

Придумала для мене власну казку.

Я ображений на тебе, мила.

З ким ти цього разу ходила?

Невже знову у ліс по квіти?

То де ж тоді квіти згубила,

Кажи, досить ревіти.

Ну досить. Чуєш?

Звісно, я піду з тобою у ліс.

І піду до річки купатись.

І тонути теж не буду.

Буду тільки тебе.

"Ку-ку" – раптово вигулькнеш з-під кіс.

"Я тут" – обійму тебе, авжеж.

...

Вітольд Хмара

Головне, щоб не було, як вчора...

Головне, щоб не було, як вчора,

Бо не втерплю і зірвуся вниз.

Обіцянки і ота розмова,

Наче камінь на душі повис.

Я не знаю, як тебе вернути,

Що сказати і чи варто щось.

Відчуваю присмаки отрути,

Що насИпав в моє серце хтось.

Я не знаю, як тобі зізнатись

І чи варто зізнаватись знов.

На частини хочу розірватись,

Щоб не чути більше тих розмов.

І навіщо ті слова римую,

Все одно не вирвеш, не знайдеш

Вийняв телефон, телефоную.

Знову вириваюся із меж.

Вони сперечалися, кричали,

Щось доводили і сперечались знов.

Вже немає місця для печалі.

Вже немає місця на любов...

[08.09.2023]

— Величко Вікторія. Одеса

...

Величко Вікторія

Моя реальність

12 серпня 2023

Втрата зв'язку,

Просто так сталося.

Втрата тебе,

Просто так склалося.

Втрата себе,

Це вже щось справжнє.

Дихати можеш?

Я задихаюсь, та скажу що впорядку.

Твоя присутність лікує.

Твій голос біль глушить.

Твій дотик неначе опік,

Мені його не забути.

Буду лиш мріяти

Щоб отримати знову.

Будь тим хто мене знищить,

Я тобі дозволяю.

Я тебе благаю.

Не даруй поцілунок,

Лиш в очі поглянь.

Для мене реальність це щось забуте,

Для мене сенс життя було загублено.

Для мене ти все.

Повітря та сонце,

Хіба ще щось треба?

Потреба є невелика

Поглянь на мене

Поглянь як кохаю

Поглянь як я ніколи тобі не зізнаюсь

...

Maynuta

Все буде гаразд

Чому ми маємо весь час

Ховати наші почуття

Бо люди скажуть що у нас

Якесь неправильне життя

І всім їм навіть не втямки

Любов не має жодних меж

І не важливі нам думки

Людей оточуючих нас

Хоча насправді це не так

Ми полонені цих пліток

Що скажуть коли разом ми

Рука об руку будем гулять?

І серце рветься на куски

Руки тремтять, душа болить

Я вірю разом будем ми

Любов наша не прогорить

Пробач, що мучаю тебе

Пробач, що все у нас не так

Ми разом витримає все

І буде все у нас гаразд

...

Закоханий Старий
18+

Я хочу тебе

Я хочу, ніжно твої груди, поцілувати раз і раз

Я хочу, твої ніжки гарні, ласкати ніжно кожен раз

І трусики твої прекрасні, скину я з тебе, геть від нас

Бо все одно вони вже мокрі, бажання це сильніше нас

І знімеш з мене ти футболку, твої цілунки наче рай

Запустиш руку в мої джинси, там я чекаю вже - давай

Зроби мені цю насолоду, ти неймовірна як завжди

Цілуй, лижи, смочи, о Боже, це насолода - зачекай

Я хочу теж тобі дарити, ці неймовірні відчуття

Я хочу ніжно цілувати, між ніжок твої гарні губи

І цілувати і лизати, і насолоду дарувати

І хочу в тебе вже війти, і ти вже хочеш, потерпи

І я в тобі це насолода, ми створені один для одного

І стогін твій, твої цілунки, і нігтики шкребуть мене

Ритмічні рухи і зітхання, сплелись тіла в тому бажанні

В очікуванні насолоди, що дарує, лиш ЛЮБОВ, і лиш кохання те шалене

Тому тримай мене кохана, не відпускаю я тебе

Ці почуття неймовірні, зводять з розуму й мене

Люблю тебе, навіки вічні, ти Богом мені дана

І доказ є, під серцем носиш, ти нашого пацана!

...

Закоханий Старий
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
Продовжую знайомитися з творчістю Дмитра ВоронськогоКниголюб
18.07.2024
Ще одна цікава книга про українських козаків. «Мамай, або Перші козаки» Цей гостросюжетний роман в я ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144428коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: