🍉 Українські кавуни! 🍉

Електронні книги / Фентезі (1629)

Паралелі

Поклич мене назустріч безсуміжжю;

Двом паралелям не дозволено зійтись:

Ми народились надто несумісні,

Щоб існувати на одній Землі.

Поклич мене до свого божевілля,

Я прийду, щоб налагодить дроти:

Ми від народження блукаєм поодинці,

Щоб я знайшла тебе, а мене – ти.

Бурхливе місто ще не знає досі

Любові яскравіше, аніж ця.

Ми народилися, щоб в цьому світі

Дві паралельні дійшли до пуття.

Поклич мене назустріч безсуміжжю,

Щоб врешті решт налагодить дроти.

Ми від народження з тобою надто різні,

Щоб я знайшла тебе, а мене – ти

...

Євгенія Лютневська

Квіти, що згорають

Я була нареченою волі,

Ніби мальвою буйно цвіла.

Доки серце не сталося кволим,

Як забилося квіткою зла.

В цім полоні не справдиться втеча.

Я - камелія! Холод і сум.

Білі хвилі волосся на плечі,

І ненависть по тілу як струм!

Не-забудь-мене, кажеш поволі,

Розбираю слова по вустах.

Квітнуть рутою збиті долоні,

В'яне ірисів цвіт на руках.

Я втонула, забулася, зникла

Із літописів-записників.

Мов акації білої цвітом,

Сніг вогонь у мені погасив.

Та коли анемона розтане,

Хризантеми зів'яне білля -

Тепле сонце розіб'є кайдани,

Що мені змайструвала зима.

Едельвейси - любов, що зростає,

Ніби зорі, високо, в горах:

Там, де слів та інструкцій немає,

Я читаю життя по квітках,

Що згорають.

...

Євгенія Лютневська

+*** + +***+ +***+ +***++***+

А, знаєш, тобі вдалося

мою любов заморити,

Втопити в холодних росах

І, як жебрака, не впустити.

Коли горіла - гасити,

Подушку зробити з пір'я,

Перлинки з її намиста

Ногами втоптати між зілля.

Тепер ні одна клітина

У серці уже не плаче,

Як спогад, немов дитина,

На руки з розгону скаче.

Не стогне і не тріпоче,

Не б'ється крилами в душу,

Мовчить, не жива вже, точно,

Пригорну, до себе байдужу.

...

dracena72Natalka

Я прийду вночі

Я прийду вночі та запрошу з собою,

Я проведу крізь темний коридор,

Де купа дверей, оповитих травою,

Там єднаються спогади в мішаний хор.

 

Та ми підемо далі, під світло від повні,

Ти чутимеш дихання квітів, дерев,

Слова дивних створінь, що вийдуть назовні,

І пісню глибоких, кришталевих озер.

 

Я підкажу, як трактуються знаки,

І що означають твої довгі сни,

Аби рівно стояти й ніколи не впасти,

Пригощу тебе зіллям з краплинок роси.

 

У небо злітатимеш разом з птахами,

Як папороть квітне побачиш тоді,

До руки доторкнуся одними вустами,

Там залишиться символ на згадку тобі.

 

Вдихни це повітря, наповни ним груди,

Спробуй магію лісу, ділюся, бери,

А тепер засинай…, ти пам’ятати не будеш,

Тільки символ з тобою лишу назавжди.

...

Олександра Чернобай

Маріупольська відьма

— Слухай-но, відьмо, навіщо тобі все це?

... в відьми розбиті губи, розпухле старе лице,

Але з вуст її зривається сміх, моторошний та злий:

Відьма знає — завтра оці, що перед нею, ляжуть у перегній.

— Ми ж тобі, відьмо, зовсім не вороги!

... очі її холодніші за всі сибірські сніги,

Від голосу відьми в повітря здіймається сарана

Та летить в країну, з якої прийшла війна.

Маріупольська відьма, що зробила багато зла,

Збирає сили востаннє: шкіра її — зола,

Сила її — чорна, але не чорніша, ніж ті

Душі, які вона заприсяглась проклясти.

— Просто скажи, що тебе змусили нацики з Києва, ну?!

... відьма дивиться на окупантів, що граються у війну.

Відьма сміється: сміх її — болиголов,

Й демони та демонятка йдуть на останній призов.

Завтра знов зійде сонце, і так буде день у день,

Завтрашні діти співатимуть українських пісень,

Ворог лежить: крізь тіло до сонця росте трава,

Десь гуркотять машини, на фермі ідуть жнива,

Зорі у небі сяятимуть уночі...

А поки сміється відьма, сміється, наче кричить.

... Вони не врятуються, відьмо. Я знаю, ти бачиш це,

Й розпечений Маріуполь з тобою горить живцем,

Палає і рушить стіни на своїх катів,

І в землю тіла вбиває під сміх чортів.

Відьмо, ти бачиш? Чуєш? Так, відьмо, так!

Цвіте у степу червоний, як серце, мак,

Він сяє, немовби зорі, він наших мертвих втіша...

І маком повернеться в наше місто твоя душа.

...

Валерія Малахова
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🍉 Українські кавуни! 🍉
30.01.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ворог продовжує нахабніти, тож прийшов час реалізувати наші Українські кавуни! 🍉🍉🍉
Сьогодні підсумовуємо гру, проведену на честь звільнення Херсону! ✊🇺🇦

... Детальніше
Блоги
Конкурс "Що відбувається у темряві"Бура Вікторія
19.01.2023
Привітик) Мій твір опублікували на порталі Експеримент на конкурс "Що відбувається у темряві". Запро ... Детальніше
Конкурс "ХАЩІ ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ Фантастичні рослини і як з ними жити"Таміла Тарасенко
30.01.2023
Весна! Зима відступає, а все живе – починає (контр)наступати, і робить це досить-таки безжально! А п ... Детальніше
Насилля як тема творівВіталій Дуленко
27.01.2023
Помітив, що в моїх оповіданнях досить часто зображується насилля, як психологічне, так і фізичне. Чи ... Детальніше
Публікуватиму короткий огляд квір-літературиAndrew K
22.01.2023
Я вирішив систематизувати враження і поступово ділитися оглядами літератури за тегами "ЛГБТІК" та "к ... Детальніше
Рефлексія🙄Євгенія Лютневська
27.01.2023
Усім привіт! Сподіваюся, ваш вечір п'ятниці минає чудово, в компанії друзів і рідних) або ж власних ... Детальніше
Джерело достаткуДіана Гобой
29.01.2023
Якщо думка про нестачу - грошей, визнання, любові, стала частиною вашого самосприйняття, вам завжди ... Детальніше
На Аркуші вже:
5422читачів
32454коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: