💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛

Електронні книги / Фентезі (3681)

Принце...

Мій милий принце, ви ще тут?

Не одійшли у світ сновиддя?

Я вас благаю, не ходіть,

Я вас благаю, ся спиніть,

Бо стріне вас жахіття!

А може й ні... Та я молю,

Лишіться ще зі мною.

Я вас боюся загубить,

Я вас боюся погубить:

Любов стала війною.

Точило серце свій кинджал

Доби зо дві, постійно!

Мій принце, ви повинні жить,

Мій принце, вам не полюбить,

Як я люблю, невпинно!

Ви надто бачили принцес:

Тіари, їх обличчя.

Я ж створена з рядків та сліз...

Я зіткана з любові й криз,

Мій принце, вам завіщо?

Мій милий, прошу не ходіть

Без мене в світ сповіддя.

Я вас люблю, мій милий принц,

Я вас пізнаю з сотні лиць,

У будь-якім жахітті!

...

Ївга Лютневська

+*** + +***+ +***+ +***++***+

А, знаєш, тобі вдалося

мою любов заморити,

Втопити в холодних росах

І, як жебрака, не впустити.

Коли горіла - гасити,

Подушку зробити з пір'я,

Перлинки з її намиста

Ногами втоптати між зілля.

Тепер ні одна клітина

У серці уже не плаче,

Як спогад, немов дитина,

На руки з розгону скаче.

Не стогне і не тріпоче,

Не б'ється крилами в душу,

Мовчить, не жива вже, точно,

Її пригорну, байдужу.

...

dracena72Natalka

Маріупольська відьма

— Слухай-но, відьмо, навіщо тобі все це?

... в відьми розбиті губи, розпухле старе лице,

Але з вуст її зривається сміх, моторошний та злий:

Відьма знає — завтра оці, що перед нею, ляжуть у перегній.

— Ми ж тобі, відьмо, зовсім не вороги!

... очі її холодніші за всі сибірські сніги,

Від голосу відьми в повітря здіймається сарана

Та летить в країну, з якої прийшла війна.

Маріупольська відьма, що зробила багато зла,

Збирає сили востаннє: шкіра її — зола,

Сила її — чорна, але не чорніша, ніж ті

Душі, які вона заприсяглась проклясти.

— Просто скажи, що тебе змусили нацики з Києва, ну?!

... відьма дивиться на окупантів, що граються у війну.

Відьма сміється: сміх її — болиголов,

Й демони та демонятка йдуть на останній призов.

Завтра знов зійде сонце, і так буде день у день,

Завтрашні діти співатимуть українських пісень,

Ворог лежить: крізь тіло до сонця росте трава,

Десь гуркотять машини, на фермі ідуть жнива,

Зорі у небі сяятимуть уночі...

А поки сміється відьма, сміється, наче кричить.

... Вони не врятуються, відьмо. Я знаю, ти бачиш це,

Й розпечений Маріуполь з тобою горить живцем,

Палає і рушить стіни на своїх катів,

І в землю тіла вбиває під сміх чортів.

Відьмо, ти бачиш? Чуєш? Так, відьмо, так!

Цвіте у степу червоний, як серце, мак,

Він сяє, немовби зорі, він наших мертвих втіша...

І маком повернеться в наше місто твоя душа.

...

Валерія Малахова

Пастка

Дійсність осліплює. Лячно - льодяно у грудях відчула

вимоги викрадачів завиванням на темній дорозі.

Кличе манок у загубу, hazard*-купина** Вельзевула.

Голосу давнього лісу я протистояти не в змозі,

схиблено стежкою хащами йду відробляти минуле.

Щупальці мохів обличчя торкалися, пестили кволо.

Віти, як віхи, чіпляли поділ, роздирали одежу.

Линула й тихо молила тривога : "Не муч мене, болю.

Дай мені те, що належить, потрібне". Натомість: "Одержуй!"

Ноги засмоктує твань, у безодню сповзаю поволі...

Зміна забарвлення: замкнене небо із обсидіану.

Голос у мозку: " Болота не бійся... Уже не пропасти".

Корені зміями руки зв'язали, вібрую, вагаюсь:

доня чи любий? На вибір один. І це справжнє прокляття!

Як не викручуй, благай, а утрачу людину кохану.

Дівчинку виберу - серце у нього, не буде дороги,

Виберу милого - гріх заважкий не відмию довіку...

Так і блукатиму я на колінах, каліка безнога,

доки рукою мені нерухомі закриють повіки.

Ціну окреслено, марно просити пробачення в Бога.

"Смерть обираю!" - кричу і луною, що скелями липне,

катиться слово хлопчиська м'ячем під машину!

Вільними будуть обидва, в багнюці лишуся - ось вихід.

Хай тільки я від моєї провини загину.

Зроблено справу. Гримить і здригається пекло від сміху.

* фр.азарт

**горбик на лучці чи болоті

...

Kseni Berkeli

Царський трон

Вирішив цар, що прийшов його час обирати собі спадкоємця:

Вибір виходив у нього складний – кожен з дітей був до серця.

Проте і завади у всіх мались доволі суттєві:

Перший різкий через край, другий живе у книгах,

Третій лінивий дуже та гуляка, яких пошукати

А Олечка – жінка, не гоже дівчині владу давати.

Тому-то цар й ставить задачу: добитись звання героїв –

Досягне хто більше в три роки, того він допустить до трону.

В пошуках подвигів тих брати з роздоріжжям стикнулись.

Першим Михайло-силач вибрав для себе дорогу –

Братам своїм помахав, відправившись прямо у гори.

Слідом вчений Андрій рішуче звернув праворуч –

Море в краях тих було, побачить схотілось простори.

Довго чекати не став на роздоріжжі і третій –

Ліворуч стежка тонка повела Богдана до степу.

Минули роки з тих пір, як принци пішли із замку,

Час випробовувань сплив – треба вже їм повертатись.

Цікаво цареві: чого досягли, кому королівство віддати?

Михайло – герой, він тролів здолав, що вбивали селян жорстоко,

Дружина ж з’явилась вже молода й вернутись до неї він хоче.

Андрій теж герой – лікарем став, він в морі живе і горя не зна:

За працю його русалідів сім’я вітрила країни на всю наповня.

Богдан за героя себе теж вважає – зустрів дівчат-мавок три роки тому,

Ліси проростити він помагає – вертатись не буде у царську сім’ю.

Цар порадів з рішень синовніх, живуть і без трону добре вони –

Радо простяг він Ользі корону, йому через вік вже не легко носить.

Як принци поїхали подвиг шукати, роботи царю додалися стоги,

Та донька чарівна усе підхопила – хист до правління у неї в крові.

...

Мирослава Олівець

Си Аїл Туа

Одного вечора, в вівторок,

(Можливо була тоді середа)

Хлопець з підручником типовим

В чарах призову розбиравсь.

Чомусь цей розділ підготовки

Не йшов детально, на біду,

А от навчитися кортіло –

Він мав у розумі мету.

Пара годин пробігли хутко –

З’явився перший результат! –

Пучки яскравих іскор кружать:

– Сі Оул Куа... Тьху, слимак!

– Си Аїл Туа, – фразу вивчив –

Чарівні форми, то не жарт!

Яким же чином жезл рушати...

У голові знайти закляк!

– Си Аїл Туа, – спроба двісті,

Відмінно жезл праворуч йде,

Але нога стоїть лівіше –

Відпрацювати треба й це.

Не будуть марними зусилля –

Повтор є батьком навчання! –

Вже о четвертій спозаранку

Завзятість привела к дивам.

– Си Аїл Туа! – легко й просто

Тепер створити світла вир,

Щоб в рунне коло серед спальні

Цукерок кошик опустивсь!

...

Мирослава Олівець
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛
12.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

12-те квітня це особливий день! Рівно 3 роки тому відбувся запуск літературної платформи Аркуш 🙂

... Детальніше
Блоги
Питання до аркушиківЗірниця
21.04.2024
Думала про свої тексти та те, що іноді їх знову перечитую й підправляю. Стало цікаво, чи так роблять ... Детальніше
Багатогранність Olya Ollivandrovna
22.04.2024
Писати про себе складно. Але давайте спробуємо поринути у рефлексію. Пишіть свої плюси і мінуси. Усе ... Детальніше
Який жанр у книгах вам не подобається?Кіт у зграї
19.04.2024
Без срачу, просто поділитися своїми табу. Мені наприклад не подобається попаданство ( без обід ). Жа ... Детальніше
Публікація в університетській збірці Вікторія Бура
21.04.2024
21 березня був День поезії і до сього дня в університеті відбувся літературно-мистецький захід «Мить ... Детальніше
Інтерв'ю з На!Читай про письменництвоВіталій Дуленко
21.04.2024
Виступив у рідкісній для себе ролі говорящої голови й цілих дві години розмовляв з паном Бориславом ... Детальніше
Моя муза сьогодні пахне бузком.Ірма Скотт
21.04.2024
Вітання, творча спільнота! Вже кілька днів гарно дощить. Зранку, я виходила з парадного та побачила, ... Детальніше
На Аркуші вже:
10485читачів
118588коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: