💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛

Електронні книги / Фентезі (3668)

"Мовчазні острови"

Я б сказав вам про біль, але я промовчу,

Розказав би про рай, але тим я згрішу,

Розкажу про війну, потім мир не знайду,

Як шепну про любов, то накличу біду.

Я би вам ще багато чого розповів,

Але марно в оману усіх би завів,

Я наплів би чимало, не зважити слів,

Аж до інших планет долетів би мій спів.

Але я все мовчу, якщо чуєте ви,

Все ще тихо мовчу, сиджу нижче трави,

Не збираються в купу букви з голови,

Бо бажаю знайти, мовчазні острови.

1.07.2023

...

Vladyslav Derda

Чотирнадцятий липень

Наступне літо зустріло осінню.

Моя душа встала тихо, вдосвіта;

Ні день, ні ніч, закричала досвідом,

Зростила крила, не стала дорослою.

В собі складала рядками рими,

Чогось чекала. А разом з ними

Зі сну одвічного тихо зводилась,

На проживання таки не згодилась.

Вона не згодилась на довіру,

Бо не бажала розбитись об міру.

Об ту межу прехолодну, сувору,

Що креслить лінії небозводу.

Вона дивилась на всі контракти:

Чи жити, думати, чи існувати,

Бо дивно: в світ цей вона потрапила,

Хоч не бажала й ніщо не вабило.

Та, певно, знала важливу місію:

і попри стіни, кайдани залізнії,

Захисника, охоронця шукала-

В неба пречистого тихо благала.

А на порозі- черговий досвід:

Знову зима. І котра це вже поспіль?

Зовсім вже скоро,в  реальностях диких

Стріне її чотирнадцятий липень.

(червень 2023 р.)

...

Віршотвориця
12+

Я- учениця

Я- учениця. В прославлено-чорних кайданах.

Не маю престижів і айсбергів всіх на меті;

Стараюсь не бути у гострих, болючих обрамах,

Щоб гірко й нестерпно не стало в подальшім житті.

Немає в очах самоти, не підкорена владі,

Не хочу я більш уникати життєвих проблем...

Люд мовить серцями, що щирість- великая вада,

Та саме душевна відсутність- одна із дилем.

Я- учениця. Ще досвід малий за плечима,

Можливо, сердечне коріння ще не проросло,

Та бачу душею я те, що не бачать очима-

Таємне, підступне і тихо приховане зло.

Коли я зустрінуся знов із потоками осені,

Коли відгримить на світанні вже сьома гроза,

Зі мною там, поруч, ітиме нескорений досвід,=

А потім летіти ми будем в самі небеса.

Я- учениця. В незвідано-білій картині.

Носитиму в серці пресвітле майбутнє своє.

Врочисто-прославлена, маловідома година

Мені сили духу завжди й перед всім додає.

Болюча розрада не стане мені назаваді.

В душі я носитиму колір пречистого неба.

Не хочу я бути шедевром розхвалення ради,

Не хочу для всіх, але хочу, можливо, для себе...

(квітень 2023 р).

...

Віршотвориця

Генерал олень

Добрий вечір, мої милі, знов я з казкою прибув, я знайшов її у скрині, коли на горищі був, люблю знаєте, ночами, подивитись на зірки, на комети, метеори, і як в небі щось летить!

Ось і казочка у мене, буде про метеорит, що воно за чудасія, якщо раптом прилетить! Буде гарно чи погано, ми не можем того знать, все тягти уже не буду, треба казку починать!

Генерал олень, така в нас казка, так що вмощуйтесь будь ласка!

Як тунгуський метеорит, приземливсь в Сибірі, Бахнув сильно i яскраво, все тряслось від хвилі! І з тих пір народжувались, дуже дивні люди! Аномальні, аморальні, підступні паскуди.

То народиться мавпун, або бібізянка, то маленький кукурік, то попугай ванька, наший "чудо - персонаж", із сім'ї шамана, всім кублом чекали сина, порвали баяна!

Бабка, та що повитуха, як дитя приймала, як побачила малого - заїкою стала! Шаман тато радий сину, лоскоче за ноги, Пригортає він дитя, гладить сину - роги!

Мама рада, тато радий: "Будєт он салдатом, В гєнєральськом штабє будєт, там алєням рады!" У синулі гарні роги і так собі рожа! Міркували дуже довго й назвали - Сірожа!

Виростав олень потроху, полюбляв медалі, А як бачив їх на ринку - очі аж блищали! Десь поцупить, а десь купить, і чіпля на роги, Ходив гордо, у медалях, не дививсь під ноги!

"Будет сын мой - гєнєралом!" - все шаман казав. І як тільки син став юним - в армію віддав. Зразу він повів синульку, в генеральський штаб, Відкриває двері - диво, олені сидять!

Всі в погонах і кокардах, щось там буркотять, Ось до них один підходить, шаман став питать: -Што Сірожа должен сделать, штоби чіном стать!?" -Чіном хочеш?,- нє вапрос, ідьом мужики,

І веде обох до стайні, кидать кізяки!

- Здєсь два года он прослужит, і ми всє паймьом , Что за фрукт синуля ваш, и дальше пайдьом! Шаман радий тисне руку, високому чину,

Обіймає і говорить серйозно до сина!

- Синок, верім ми в тєбя, служи дарагой, знаю будєш гєнєралом, наш алєнь радной! Попрощались, та й поїхав у свої краї. А синуля з кізяками розпочав бої.

Чеше коням він хвости, та пісні співа, Так на службі і проходить років мабуть з два. Кізяками провонялась в нього голова. Все лопатою махає, втоми він не зна.

Щось не те і щось не так, не став генералом, Пика кров'ю налилась, олень був в ударі. Ще два роки, був приказ, коням хвіст чесати , і вже потім, генералом, міг Сірожа стати.

Пролетіли ці два роки, для оленя швидко, Став Сірожа генералом, мордатим та гидким. Ходить гордий, по казармах, солдатів муштрує,

Сам нічого не тямкує, але все ж керує.

Також хвиля аномалій була і в кремлі, Там сиділи, переважно, мутанти-щурі! Пискотіли ненажери, згризли все що є, Роздивляються на карті, в кого ще щось є.

Головний щурець ховався глибоко в норі. Лиш у справах виповзав, з бункера в землі. Все щурі повигризали, чим їх годувать?

Хочуть в мирних козаченьків, землі всі забрать.

В бункер він гука Сірожу, щоби план зробить. Ось біжить олень галопом, прискакав, стоїть. Сіли, думають - гадають, як те все зробить. Як їм славних козаченьків краще обхитрить.

- Нужно много нам навоза, катапульты заряжать, -За трі дня у казаков, сможем тіхо всьо отжать. Щур в війні не розумівся, а олень патяка, Коням він крутив хвости, генерал-вояка!

Говорив німий з глухим, як в народі кажуть, Той дурний і той дурний, душі ваші вражі! Вирішили, що уранці, будуть тихо наступать, Вже ладнають катапульти, в козаченьків щоб стрілять.

Олень вранці, до кордону, стягує полки, Ешелонами підвозять кінські кізяки. Без усяких попереджень стали наступати, Та із свистом, почали кізяки літати.

Що то значить, коли олень командиром є, І сучасна зброя в нього, ну звичайно ж є. Козаки смикнули зразу, із ким мають діло, Сам кізячий генерал, наступає сміло.

Хлопці насміялсь з того - животи болять, Та нічого не поробиш, треба відсіч дать, Зарядили всі гармати, дали "прикурить"! Біжать олені додому, що ж іще робить.

Чимчикують дуже швидко, ворога полки, А у спину доганяють їхні ж кізяки! Їх тоді, від зривів сильних, кидало усюди, Кажуть навіть до Кремля, летіло те "чудо"

Прибігає до щуряки, генерал рогатий, Пада до щурячих лапок, почина благати: - Ваша Мєрзость, ну памілуй, нє казні міня, мы нє взялі казаков, за еті трі дня!

Щурик весь аж побілів, лапки затряслися, Усі роки одним махом, в очах пронеслися. І нічого не сказавши, в бункер він побіг, Звідти постріл пролунав, щур навіки зліг.

Ось заходять до кремля, наші козаки, Беруть оленя за роги : - Що, попавсь, лихий? - Я ні в чьом нє вінават, эта ліліпут! - Європейський суд хай скаже, як з Тобою буть!

А із оленем, в літак, ще багато звірів, Загрузили козаки, в Гаагу злетіли!

Не родилась ще на світі, силонька така! Що могла б забрати волю й землю в козака!

Ні один олень рогатий, ні щуряча морда, Не дивися у наш бік, бо ми народ гордий!

Ми свого не віддамо й чужого не треба, Не ідіть до нас злі люди, буде Вам халепа! Надобраніч, любі мої, миру нам усім, Хай ніколи не приходить, війна у наш дім!

...

Дід Сашко
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛
12.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

12-те квітня це особливий день! Рівно 3 роки тому відбувся запуск літературної платформи Аркуш 🙂

... Детальніше
Блоги
А в кого очі великі? Як вам живеться зі страхами...Ія Лін & Ізумі Хо
18.04.2024
Всім привіт) Натрапила в одному чатику на обговорення фобій... А це велими цікава тема) Задумалася п ... Детальніше
Чорничні ночіLeila Holden
19.04.2024
Хочу запросити вас до чату «Чорничні ночі». Даний чат присвячений авторам, які пишуть на тему ЛГБТ Ц ... Детальніше
Який жанр у книгах вам не подобається?Кіт у зграї
19.04.2024
Без срачу, просто поділитися своїми табу. Мені наприклад не подобається попаданство ( без обід ). Жа ... Детальніше
“О, моя львів‘янко“ (або інший "Отче наш")Oswald Artman
19.04.2024
Ангели, падайте з неба, Освальд знову пише. Вашій увазі моє прекрасне богохульство. Молитва до жінки ... Детальніше
Оновлення конкурсних робіт МАРКІЯНА МЕДRНИК
19.04.2024
Нарешті дійшли руки відредагувати два твори, які приймали участь в конкурсах тут, на Аркуші – "Грозо ... Детальніше
Підписники проти жуківАнна Плішак
16.04.2024
Надихнувшись блогом Вікторії https://arkush.net/blogs/6216 , вирішила поекспериментувати і додала зб ... Детальніше
На Аркуші вже:
10456читачів
118269коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: