Результати опитування "Чому я на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / Фентезі (3639)

12+

ХОЛОДНИХ КЛИНКІВ УКОЛИ

Моя королева

Полонила серце лева.

Мене з розуму звела,

Чорту душу продала…

Я простий слуга короля.

Меч, а не лютня — зброя моя.

Але, зараза, через вас

Я не можу не думати про нас…

Люба, моя, кохана,

Уже й не так болить смертельна рана.

Нам не бути з вами вже ніколи,

Розлучили нас холодних клинків уколи.

І ось, коли уже помер,

Коли попрощався із власним я життям,

Коли сум мене роздер,

Врятували ви мене від тортур душевних ям.

...

Міністр (без) культури

Жахіття

Я цілий день тримався. День був не з простих:

Траплялось за день як хороше, так погане.

Але тепер, коли вночі сонячний світ притих,

Я в паніку вхожу від розуміння правди.

Це почалось давно, але і довго я тримався.

Кожен похід в царство Морфея став однаковим мені,

Спочатку я перемагав незгоди, тішився, пишався.

Тепер поразка за поразкою змінили темп душі.

Я засинаю вже під ранок, як світає,

Відтягую по максимуму сон.

Яка різниця, коли він зіграє

Жахів нових у голові сезон.

Спочатку він випробував мене, дивився на страхи.

Вже потім тестував їх комбінацій шифри.

Як виявилось, всі люди були такими,

Допоки у безумстві не програли власні битви.

Проснусь в поту від імітацій щастя,

Або вночі ще переляк зупинить серце.

Погасли промені надії, - нові дайте!

Допоки в глибину пучини не занесло.

Вже привиди живих, фантоми чи підробки,

Творять таке, що кожним разом розриває

Частку душі. А це лиш базові емоції,

Сумно, бо якраз те, що і лякає.

Реалістичність більш реальна ніж можливо.

Прокинувшись ві сні у інший сон,

Пробудження вже більше не манило.

Жахіття поглинало і росло.

Але я зрозумів, що це лиш розум.

Все нереальне! Значить в мене є ще шанс.

Я дам їм бій, а результат вже на ваш розсуд,

Чи зможу розхитать сталий баланс.

Я взяв у руки меч і біг у напад.

Сотні жахіть вмирали від кривавого настрою.

Всіх босів переміг, знищив їх знаки.

І раптом залишився сам на сам з собою.

Коли вбивав я монстрів, відчував їх подив.

Неначе, кожен з них не розумів чому.

Але ніяк не зникла насолода,

Нищити всіх та причиняти сотні мук.

Нікого більш нема, - пуста арена.

Але чому тоді не пробудився?

Жахіття переможені усі ж, напевно?

І тільки потім зрозумів, - одне ще залишилось...

...

Insp1ro
12+

Рюкзачок

Ніч спустила небесну завісу

після п’єси під назвою день

Місяць тихо над містом схилився

Заколисуючи людей.

Стихли кроки під вікнами пізні,

вже не чути гарчання машин.

Я лежу поряд в спідній білизні,

в сірій – з цяточками горошин.

Ти сопеш, бачиш сни про Карпати,

загорнувся, немов їжачок.

Я прийшла твої сни вартувати,

обіймаю. Я – твій рюкзачок.

2013

...

Катерина Василенкова

Мрія

Серед лугу запашного,

Біля ясеня старого

Жив маленький Стрибунець.

Мріяв в ліс переселитись,

Та боявся загубитись,

Бо шляхів не був знавець.

Якось стрів він Мишенятко,

Пригостив його зернятком,

Пожалівся на біду.

— Знаю, стане хто в нагоді

У твоїй важкій пригоді.

Я як раз до нього йду.

Гризунів місцевих знає

В салки з бабками гуляє,

І з воронами на "ти".

В нього друзів — міріади,

Може хтось із них порадить

Як у той твій ліс дійти.

Бігла путь поміж травички,

Мандриків вела до річки,

Де латаття й очерет.

Тут зібралися Курчатко,

Жук, Павук і Жабенятко

В чому єдності секрет?

Пісню разом заспівали,

Потім в хованки пограли —

Весело проходив час.

Говорили про погоду,

Про новини та природу,

Й жартували водночас.

Стрибунець набрався зваги,

Попросив у всіх уваги:

— Шлях до лісу підкажіть.

Прагну в тишу й холодочок.

Винайти там свій куточок,

Мрію втілить поможіть.

— На тім боці є стежина, —

Мовив Жук через хвилину, —

Йде до лісу навпростець.

Гарний міст тут був раніше,

Зруйнувався навесні ще,

Хід закритий нанівець.

Як ту річку перетнути,

Щось ніхто не міг збагнути,

Та невже на цьому все?

— Човен вирішить питання, —

Птах розвіяв хвилювання, —

Швидше вітру понесе.

Комишеве листя щільне,

На частинки розподільне,

Прудко діло йшло на лад.

Кожен винайшов роботу

Виявив свою турботу,

Не цуралися порад.

По воді кораблик плине

На мотузках з павутини,

Каченятко взяв на гуж.

Мрійник з сумнівами б'ється,

Бо душа додому рветься,

З кожним поштовхом чимдуж.

— Повертай назад, мій друже,

На той ліс мені байдуже,

Тільки зараз зрозумів.

Рідний луг, повітря, небо

І товариші, що треба,

Саме цього я хотів.

Страх збиває з пантелику,

Шкоду робить завелику,

Ціль була така близька.

Пройде час і сила мрії

Кликатиме знов до дії,

Човник в кущику чека...

...

Іванка Кукушка
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Чому я на Аркуші?” 🙂
09.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно Аркуш перетнув межу у 10 тисяч читачів! 🥳
У зв’язку з цим ми вирішили провести опитування у нашому телеграм каналі на тему "Чому я на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
Як додавати картинки в блог?Ханна Трунова
12.04.2024
Додавати картинки тут - це прямо ціле мистецтво))) ❤️❤️❤️ Дяка Максиміліану Степовому за підказку..) ... Детальніше
ДЕБЮТНА ПУБЛІКАЦІЯЛеонід Данільчик
11.04.2024
Вітаю спільноту. Нарешті і мені випала нагода написати щось гідне Вашої уваги (не враховуючи мої мат ... Детальніше
Трішки погралась з ШІІлва Стрілецька
12.04.2024
Бачу, багато хто користується ШІ для створення зображень до своїх книг, в тому числі для зображення ... Детальніше
Ловіть аудіокнигу "Відьма та Перелесник"Oswald Artman
12.04.2024
Черговий день - черговий озвучений твір. До озвучки я, чесно, не знав, хто такий "Перелесник". Тепер ... Детальніше
Вірш "Не чути дзвін копит..." озвучено на каналі Додо ЧитаєОлексій Хмельницький
12.04.2024
Доброго дня! Неперевершена пані Dodo Vess https://arkush.net/user/7167 озвучила мій вірш "Не чути дз ... Детальніше
Епоха всього короткогоСергій Волошин
12.04.2024
Як читач завжди надавав перевагу романам. Як з дівчатами, так і просто почитати. Особливо коли допад ... Детальніше
На Аркуші вже:
10298читачів
116490коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: