Епілог

Солоні, наче живі, хвилі Майорки огортають мої ноги. Від сліпучо білого піску, що відбиває їдкі промені сонця прямо мені в очі, хочеться постійно мружитися. На шезлонгу недалеко моря сидить Юра, з неприродно синім келихом екзотичного коктейлю. Колір його червоної обпеченої шкіри не свідчить ні про що інше, як про те, що ввечері його чекає пекельний біль спокути. Та сонце вже зробило свою справу і ніякий крем не здатен врятувати мого колишнього чоловіка від опіків.

На морі ще не сезон. Та саме зараз, коли до реабілітаційного центру заїхали перші дві постраждалі, видалася найкраща нагода полетіти на Майорку. Куди ж іще б я могла обрати подорож? Здається, жінкам занадто притаманний мазохізм.

Час лікує, як на мене, аж занадто повільно. Варто мені зупинитися хоч на мить(як зараз) і я починаю відчувати у грудях величезний біль. Наче я колись дозволила оселитися у своєму серці рою диких бджіл і тепер вони при будь-якій доречній миті гудуть, жалять і лоскочуть спогадами моє нутро. Мені скрізь ввижається загублена тінь Барабаса. У кожному бородатому молодику, у кожній крутій автівці, що проїжджає повз я волію побачити його лице, що викарбувалося тавром у моїй пам’яті. Не те, що б зустріч була зовсім не можлива, адже подальша доля Івана ще досі залишається для всіх загадкою. Не можу для себе відповісти: “Чи змогли б ми бути разом і якою ціною?”

Спостерігаючи як діти будують великий замок з піску на майже порожньому пляжі, не можу не пригадувати той давній сон, який наснився мені під час полону п’ять місяців тому. Все як у ньому: червоний Юра з коктейлем, діти й хтось, кого, на перший погляд, не помітно...

Одна єдина ніч принесла неочікувані наслідки. Вже п’ять місяців під серцем моїм росте дитина Івана. Можливо, стороннім поглядом, може здатися дивним, що я добровільно залишила сина від свого викрадача. Та, я відчуваю, що ця дитина має право на життя. Не боюся повторення сумної історії Марії. Все, що сталося між нами тоді, сталося добровільно. Переконана, що в очах свого сина я не побачу ненависті чи відрази, а тільки всепереможну любов.

Вітаю! Ось вже моя третя книга добігла фіналу. Мені надзвичайно приємно, що ви здолали цей непростий шлях разом зі мною! Зізнаюся, що від початку хотіла, щоб Барабас закінчив життя самогубством та не змогла цього зробити. Хто вважає, що він помер нехай. Та остаточні оптимісти можуть вірити, що він зі своїми грошима міг спокійно почати нове життя. Існує, на мій погляд, і інша можлива кінцівка, коли Іван прийде сам зі спокутою у поліцію, відсидить строк у в’язниці й спробує побудувати нове життя з Ніною та їх дитиною. Може, у вас є своя версія? Дякую і буду рада коментарям, зауваженням, зірочкам та зворотному зв’язку! До нових зустрічей, ваша Таліана

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Маркіза
20.02.2023 15:55
До частини "Епілог"
Прочитала на одному подиху. Автор класно передав емоції, атмосферу і внутрішню психологію. В кожній людині живуть багато версій її самої, одна для сім'ї, інша для суспільства, ще інша для друзів і бла бла, аж до тої яка є для неї самої. І от головна героїня зустріла ту версію себе, дивовижно несподівано, з її бажаннями і пристрастями... І просто злякалася її. Герої смачні,дуже люблю поганців, сюжет ням ням, дякую!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Таліана
    20.02.2023 16:28
    До частини "Епілог"
    Дякую за увагу до мого твору! Рада, що сподобався. Так, люди загадкові істоти. Вони й самі часто не знають, що хочуть і чому.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Лана Філлі
    09.01.2022 17:23
    До частини "Епілог"
    Змусили ви поміркувати над текстом! З одного боку, чоловік злочинець із травмованою психікою. З іншого боку, й героїня певним чином травмована у своєму зовні пристойному звичайному житті, інакше не зреагувала би на нього на початку 🤔
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Таліана
    09.01.2022 19:43
    До частини "Епілог"
    Лано, дуже дякую за коментар та цунамі вподобайок! Так, всі ми трохи травмовані. Кожен чимось своїм. Рада, що історія змусила поміркувати!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Лана Філлі
    10.01.2022 14:35
    Та отож. Тут наче й канва така звична "він багатий і закоханий", але є цілком логічне обґрунтування, чому його тригернуло саме на головній героїні. Це підкуповує. Єдине що - не зрозуміла щодо сукні. Яскравий елемент, чіпляє, символічний, але - чому саме така сукня? Можливо, я неуважно читала?..
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Таліана
    10.01.2022 14:55
    Намагалася порушити шаблон "бідна-багатий":) Твір писався на конкурс "Кохання не купити" для одного рожевого сайту, тому оці гроші мали бути у книзі присутні. Сюжет трилеру є вигаданим. При цьому твір складається з багатьох реальних історій. Сукня є тим запозиченим символічним елементом з реальності, який я дозволила собі залишити без змін.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше