Химерні місяці

Листопад – місяць важкий і сирий. Весь, хоч викручуй, як губку, а в ньому все одно достатньо вогкості, щоб зрошувати щоранку землю, розводити тумани мрячкою й нещадно поливати нас вдень й вночі.

Але стається диво - тиждень не ллє. Листопад торгує воду Грудню – на сніг. Він збирає тумани у долинах - там запасів вистачить на рік, а може й більше. Він намотує сірі хмари на мегаватні вітряки електростанцій, дбайливо збирає росу, а вночі краде з людських ставків відрами і цистернами, підкупаючи поліцію і охорону, а самих чесних з них періщить холодним дощем прямо в очі.

Вологи стає менше, тепла стає менше, світла стає менше. Хмари, намотані на вітряки стають величезними і сірими живими чупа-чупсами. Вони затуляють світло. Вони дивно клубочаться, химерно перемішуються самі в собі, малюючи змій, вугрів, черв'яків, спіралі і обриси мізків. Вони створюють потвор, а потвори сваряться і пожирають одна одну, збільшуючись у розмірах, як в тій прадавній грі на прадавніх стільникових, їх ще живлять вітрогенератори, які медитативно роблять оберт за обертом. Кожна намотана на вентилятор хмара мріє стати однією єдиною потворою.

З мого стільникового, з телефонів моїх друзів, з гаджетів незнайомих людей виповзають здоровенні потвори-хробаки, які потрапили до них через пристрої заряджання: вітрогенератори відпускають вирощенних істот дротами високовольтних ліній. Потвори трансформуються в трансформаторах з високого боку на низький і плентаються товстими кабелями в землі до розеток в оселях. Окремі розетки оснащені вже вайфаєм. Через нього потвори потрапляють до інтернету, добираються до супутників зв'язку, і вірусами запліднють супутники погоди.

Супутники погоди казяться і передають мряку, сирість і вологість земним гідрометцентрам, створюючі комфортні умови для народження нових хмар, які згодом намотає на вітряки. Так буде закладено новий цикл народження чергової популяції потвор. І так буде до справжніх холодів, поки Грудень не почне морозити повітря, землю, людей, рослини і чупа-чупси сірих ворушливих хмар.

Потвори, їх німфи, лялечки, імаго – візьмуться тонким шаром криги. Вентилятор мегаватної установки, за шість секунд на оберт, зі швидкістю сто п'ядесят кілометрів на краю гвинта, розсіче ці сфери на мілку сніжну пилюку і відкине від себе на тисячі кілометрів довкола. Так Грудень перемикає вітрогенератори в режим зими і далі грається як хоче: трохи снігу, трохи хуртовини. Можливо, заметіль? Так, і заметіль можлива – у Листопада добре набрав вогкого того краму, навіть частину брав в кредит у банку "ПотвороГуртКоммерцІнвест" – вони не тільки вміють супутники погоди під себе лаштувати.

Так і живуть вже сорок тисяч років: один торгує воду, інший – вітер, третій – те що тане, четверті створюють потвор, і всі живуть в кредит до чергового нового сезону. Не переймаються – лише передають із рук у руки настрій, гроші і тепло. Лише потвор нікому не передають – потвори мають бути власні, дбайливо і ретельно викохані в собі, дозрілі, величезні. Тоді їх можна відпускати в хмари. Найкраще – в листопаді, на них тоді найбільший попит серед вітряків.

Турек, Томашув-Мазовецький, листопад-грудень, 2021 р.