14

- Я прикрию, - повідомила Кейтлін, блискавично дістаючи з-за спини розкладну рушницю.

Кивнувши, Вай пробіглася поглядом, плануючи маршрут до сховку з «Атласами», і за лічені секунди, в кілька стрибків, опинилася там. Ще мить – і відкинувши панель від порожнистої стіни, вона вставила руки в дві величезні сталеві рукавиці на гекстекових кристалах.

- Ну що, мої любі, потеревенимо? – гмикнула вона, розминаючи плечі… Та пішла в атаку!

Один за одним, вона наносила удари по головорізам, які, судячи з їхнього виду та підсилених фізичних можливостей, добряче хильнули «Сяйва».

Тим часом решта енфорсерів також не ловили ґав, і разом зі своєю шерифкою приєдналися до бою. Так само, як і Джейс Таліс, що швидко дістав зі сховку свій гекстековий молот, яким водночас робив постріли згустками енергії та наносив удари в ближньому бою тим, кому вдавалося до нього прорватися.

- Е-ні, не в мою зміну! – пирхнула Вай, одним ударом вибиваючи з рук Джінкс кулемет, черга пострілів якого мало не долетіла до молодої жінки в пом’ятій, забрудненій чим тільки можна дорогій сукні, яка перелякано сиділа на підлозі.

- Ох, Вай, невже ти справді вдариш мене? – блазнюючи, проказала дівчина, спритно відскакуючи вбік. – Свою маленьку сестричку?

- Ще й як! – рявкнула енфорсерка, спритно йдучи в атаку, та випускаючи з «Атласів» спрямовану енергетичну хвилю, яка відкинула вбік та вирубила кількох нападників, що було помчали на неї.

- Яка ти жорстока, - пирхнула Джінкс, закотивши очі, та ухиляючись від чергового удару «Атласів». – Спочатку проміняла МЕНЕ на те пихате дівчисько, потім сама доєдналася до енфорсерів… А тепер ось це? Невже ти зовсім не втомлюєшся розбивати мені серце? – рявкнула вона, кидаючи у Вай бомбу, від якої тій заледве вдалося ухилитися та відстрибнути від вибуху вбік, виставляючи енергетичний щит!

- Стули пельку, Павдер! – загорлала вона, знову йдучи в атаку…

На що Джінкс, дзвінко розреготавшись, відстрибнула, пробіглася залою та вискочила у вікно! А слідом за нею – решта головорізів, які досі були живі та не скручені по рукам і ногам.

- Вай, ти зі мною за ними! Третій загін, ви з нами. Джейсе, ти з рештою енфорсерів охороняй гостей, можливо, вони ще повернуться, - скомандувала Кейтлін.

Щоправда, ледве опинившись на вулицях, шерифка Пілтовера заскреготала зубами: дивовижним чином Джінкс, з рештою її людей, вдалося розчинитися, ніби їх тут ніколи і не було. Тож витративши більше години на безрезультатні пошуки слідів утікачів, група переслідувачів з порожніми руками повернулася до розтрощеної бенкетної зали.

- Гей! – гукнула Вай, підійшовши до Джейса. – Ті кристали, з якими ти сьогодні планував проводити своє маленьке шоу для послів…

- Вони на місці, - заспокоїв винахідник. – Під час нальоту людям Джінкс не вдалося до них дістатися. Схоже, цього разу ми зруйнували їхні плани.

- Тут щось нечисто, - задумалася Кейтлін.

- Тобто? – Джейс насупив брови.

- Цей напад… - протягнула шерифка. – Тобі не здається, що все було… занадто просто?

- Занадто просто? Кейт, ти про що? Джінкс тут все розтрощила…

- Але врешті дуже швидко пішла з порожніми руками, - вона підвищила голос. – Навіть зі своєї гекстекової гармати-акули не вистрілила! А ти ж чудово пам’ятаєш, на що здатна ця божевільна генійка. Якби метою сьогоднішнього нападу справді було заволодіти кристалом, ми б не відбулися так просто. Натомість…

- Гадаєш, це все було якимось хитрим ходом, аби відволікти нашу увагу? – Джейс вдумливо схрестив руки на грудях.

- Схоже на те. І нам точно не варто розслаблятися, думаючи, що невразливі, раз зуміли зараз так просто її прогнати.

- Я тебе зрозумів. Негайно посилю охорону лабораторій. А також… зроблю ще дещо, - кивнув чоловік. І нічого більше не говорячи, пішов геть.

- Що ж, пундику, схоже, сьогодні тобі доведеться заповнювати чимало папірців, - констатувала Вай, оглядаючи те, що залишилося від розкішної банкетної зали.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.