Порцелянова сила
Дирижабль летів, витискаючи із себе всю силу, яка ховалася в його нутрощах. Вірніше — не він сам, а юнак, що міцно вчепився руками в кермо. А я сиділа за столом в каюті та писала. Я писала листа про свої пригоди, які врешті призвели до моєї подорожі на дирижаблі. Чи буде вона останньою в моєму житті — це знають лиш Небеса, що випромінювали вселенський спокій, байдуже спостерігаючи за малесенькою цяткою, за дирижаблем, і за двома ще меншими цятками — маленькими літаками, котрі, попри розмір, були швидкими і от-от наздоженуть...
А я сиділа і виливала на папір усе, що побачила і почула, про що дізналася і про що так і не змогла. Зазирнула у маленьке віконце каюти і подумала про море. Як давно я не була на морі. Як давно не чула шепіт його хвиль. Та я лише не надовго відволіклася, бо ж маю дописати. Раніше, ніж нещасного транспортного дирижабля наздоженуть. Капітан уже, певно, разів тридцять прокляв ту мить, коли погодився взяти мене на борт. А ще більше — ту мить, коли погодився не розпитувати про подробиці моєї таємної подорожі. І ось — поліцейські літаки...
Я знову повернула голову до вікна. Встала, підійшла ближче і зазирнула вниз. Не найкраща ідея. Так, головний закон кожного, хто прямує вгору — не дивитися вниз. А я подивилася. І побачила широкі морські простори. Раптом каюту затрусило. Я впала. Нарешті повернулася за стіл і похапцем продовжила. Знову поштовх, але я вже була готова, тож тільки вхопилася міцніше за стіл і зачекала, коли все заспокоїться. Нарешті, я закінчила писати. Я взяла свій саквояж, витягла з нього маленьку зелену торбинку і вже з неї — порцелянову фігурку пташки та малесеньку пляшечку з прозорою безбарвною рідиною. Я згорнула лист два чи три рази, запхала його у порцелянову пташку через дірочку, яка ховалася внизу фігурки. Раптом затрусилося знову і я ледве вхопила пляшечку і пташку, щоб не впали і не зруйнували мій задум. Я покропила пташку рідиною з пляшечки і прошепотіла дещо. Порцелянові крила затріпотіли і я відкрила вікно, щоб випустити ожилу пташку. Вона долетить. Вона знайде, кому передати мій лист. І цей лист допоможе дійти до нашої спільної мети. До перемоги.
Каюту затрусило...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!