4 Вибух, біль, тиша...
Потороч швидкість набирає,
Гіпнотизує обертами,
Біла квітка [Бахукатсу] у мить розпускається,
І пожирає своїм шумом моє [кейкоку].
[Йтамі] різкий і раптовий,
Мої руки як крила розведені в боки,
А за мить я ними штовхаю землю
На південь, у бік тепла,
Бо я лише тепла та ковток тиші бажаю.
Тиша вже є, але мені болісно її проковтнути —
Крізь моє розірване вухо вона витікає…
Серед опалого листя на землі і голих стовбурів дерев
Гуляють відлуння вибухів —
Із мого [йтамі] сміються:
Твій [йтамі] ще маленький, вони кажуть,
Він виросте згодом, не переймайся,
[Чінмоку] ніколи більше не буде з тобою: Ти віднині — брат [Бахукатсу]!
_____
Бахукатсу — вибух
Йтамі — біль
Кейкоку — увага
Чінмоку — тиша
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!