Японське ЗСУ

Фантастичні є речі у мене:

Мої набої — живі,

Вони між собою

Частенько говорять,

Бо зараз мають на то час,

Кожен з них уявляє себе ракетою,

Бо поганий той набій,

Який не мріє стати, принаймні, ПТУРом;

Мій ніж — це згадка про побратима,

Він береже його ім'я,

Він береже мене,

Бо порубав тонни гілок,

Щоб надійно мене ховали

Від зайвих поглядів через тепляк.

Я маю одну гранату — іграшкову,

Але вона справжня фурія,

Вона має вибуховий характер

У будь-яких сенсах —

Не любить, щоб її дратували,

Я знаю що їй потрібна подружка, справжня,

Але справжню мав здати,

Бо в тої характер — просто скажена!

Мої речі — живі,

Хоч більшість із них холодні,

Але в кожній є іскра життя —

Треба лише їх взяти до рук

І сказати „вогонь".

Це таке заклинання.

Працює завжди, як напрямок знаєш,

Куди спрямувати очі ;)