ВСТУП
Спершись на спинку дивана та підібгавши під себе ноги, сидів молодий чоловік і дивився надвір крізь панорамне вікно. Був вечір. Небо змінило колір з помаранчевого на багряний, темніючи ближче до горизонту. Зі східного боку небесної сфери повзла бузкова імла. Галявина перед житловим комплексом поступово тонула в темряві. Лишалося лише кілька митей до того, як увімкнеться зовнішнє освітлення, і вся сутінкова магія розвіється. Це був його улюблений час доби, особлива година, коли стародавнє світило ховається за обрієм, а Земля продовжує своє обертання навколо осі в напрямку ночі.
М'яка, тепла ковдра вкривала його ноги. Підперши щоку однією рукою, він окреслив пальцями іншої опуклий живіт, передчуваючи наступний нетерплячий поштовх зсередини.
І ось вуличні ліхтарі блимнули і почали загорятися. Він зітхнув, відвернувся від вікна, дістав планшет і швидко провів пальцями по екрану.
"Вітаю вас, молоде покоління! Нарешті ніщо не відволікає мене від того, щоб поділитися останніми новинами, які змінили хід нашої історії. Вже "хтозна-який-раз" поспіль! За останню тисячу років це відбувалося так часто, що я не здивуюся, якщо стану свідком зміни ще кількох епох до прийдешнього Різдва! Події розвивалися так стрімко, що навіть я, представник "оновленої раси", досі не можу збагнути всього цього. Але все реально. І ви маєте право знати, як саме справи виглядають зараз і як було раніше. Адже ви не почуєте цього від якогось стороннього спостерігача або зеленого гуманоїда. Я сам вам все розповім. Я розповім вам свою історію. Я розповім вам вашу історію. Я розповім вам історію Землі після зачистки. І як ми отримали надію на відродження після занепаду всієї людської цивілізації".
Він перечитав написане ще кілька разів, суплячись і кусаючи губи. Що ж, могло бути й гірше. На його думку, це звучало дещо зарозуміло, але він не мав бажання зараз щось виправляти.
У коридорі пролунав сигнал розпізнавання ключа. Риси його обличчя згладилися, на губах з'явилася посмішка, а в очах спалахнула грайлива іскорка. У сусідній кімнаті почувся якийсь шурхіт, і гість попрямував до спальні, де, власне, в темряві чекав літописець-початківець – герой нашої розповіді. Їхні погляди перетнулися: молочний шоколад зустрівся з чорною безоднею.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!