Земля | 9 століття ПП

Двоє молодиків стояли, прихилившись до стіни, споглядаючи подвір'я, де вже кілька місяців тривало будівництво. Згідно з загальнодоступною інформацією, це мала бути додаткова будівля для науково-дослідного інституту, але дехто все ще вірив, що це не вся правда.

Люди так і не навчилися довіряти ящіркам. Майже тисяча років минула з початку нової ери; все повернулося до "нормального" стану й розвинулося далі. Континенти набули нових форм, стабілізація клімату зайняла багато часу, але, зрештою, все пройшло добре. Були побудовані нові міста, виросла нова світова інфраструктура. Люди повернулися на Землю і пристосувалися до умов і правил, які встановила нова влада Коаліції разом з її керівництвом. Вони прийняли невідому долю і почали будувати її разом.

– Друже, кажу тобі, цього разу вони точно почнуть проводити дійсно моторошні експерименти на людях. – Зауважив один з них.

– Останнім часом ти дуже песимістично налаштований. Хіба не ти весь цей час гордо заявляв, що ти в команді підтримки? Куди це все поділося? – Інший відповів з гумором у голосі.

– Повір мені на слово – цього разу все буде інакше.

***

Все почалося в далекому 2662 році, коли три домінуючі країни, які на той час поділили між собою весь світ, розпочали чергову війну. Чи то дві з них змовилися проти третьої, чи то одна уявила, що зможе розгромити двох своїх суперників – незрозуміло, але результат очевидний.

Наслідки цієї війни, яка за десять років переросла у відкриті збройні напади і глобальний ядерний конфлікт, були жахливими. Більше половини людства загинуло за сумнівну правду і свободу.

До цього населення світу становило трохи більше чотирьох з половиною мільярдів людей, а природні ресурси були виснажені на дев'яносто сім відсотків. Різке падіння народжуваності, пересихання океанів на двадцять відсотків, вимирання до сорока відсотків усіх видів тварин. Такого поняття, як Червона книга МСОП, не існувало ще близько двохсот років до війни, оскільки простіше було б скласти "Список видів, не винищених людством".

Так, земляни добре вміли споживати. Крім того, війна залишила по собі спустошення, руїни і два мільярди переляканих вцілілих людей зі шрамами на тілах і душах – представників колись квітучої цивілізації.

Приблизно в цей час, наприкінці шестисотого року двадцять сьомого століття, з'явились Вони. Величезні космічні об'єкти увійшли в атмосферу Землі і одразу ж встановили контакт. Репортажі про цю подію, звісно ж, транслювалися на весь світ. Скупо представившись інопланетною расою Зіркаацте, їхній імператор і головнокомандувач Крецке-Плау Аккатль побажав землянам доброго дня, запевнив, що вони прийшли з миром, і оголосив про евакуацію планети.

Тодішні "головнокомандувачі" людей вступили в переговори і спробували пояснити маленьким зеленим прибульцям – до речі, вони на ділі виявилися зеленими, – що ніхто не буде евакуйований з їхньої рідної планети, і було б краще, якби Зіркаацте евакуювалися самі, перш ніж боєголовки полишать свої нірки.

Аккатль, що означає "вождь" мовою Сірка, гнівно роздуваючи ніздрі, на це заявив: "Якщо жертв вашої гонитви за владою вам недостатньо, то ви можете робити з боєголовками все, що завгодно. Що стосується решти розсудливих землян, то ми просимо вас взяти все необхідне і якнайшвидше прибути до пунктів транспортування".

Після цього було оприлюднено головний аргумент. Через тридцять днів інопланетна раса збиралася "перебудувати" планету за допомогою якихось складних футуристичних технологій, оскільки люди виснажили Землю до неймовірно жахливого стану, і їй залишилося жити лише кілька десятиліть. Але Зіркаацте готові надати допомогу і всіляку підтримку, на яку вони здатні.

Ще годину людям Землі показували різноманітні схеми і графіки, розрізні зображення планети, схеми якихось небачених інструментів і машин, діаграми, голограми, рівняння, формули, формули, формули, формули і ще раз формули...

Зрештою, наші предки дещо все-таки зрозуміли. Щоб відновити колишню природу Землі та увімкнути процес відтворення корисних копалин, потрібно було проникнути глибоко під землю, в ядро Землі, знайти якісь особливі точки космічної енергії, застосувати нелюдські знання, можливості, фен-шуй, магію поза Гоґвортсом, і таким чином змусити планету знову ожити.

Спочатку прибульцям ніхто не повірив. Але незабаром ефір заполонили виступи вцілілих людських лідерів, їхніх заступників, міністрів та інших знатних громадян. Були скликані екстрені прес-конференції, на яких політики повідомляли про зустрічі з представниками позаземної цивілізації. Їхня думка вже збігалася з думкою майже кожної людини – прибульці прийшли з миром.

Пізніше багатьом спадало на думку, що було сказано занадто багато слів, витрачено занадто багато енергії на розмови тощо. Якби прибульці хотіли знищити землян, поставити над ними страшні експерименти, або ще гірше, то всіх би перетворили на попіл на місці або просто викрали прямо з-під м'яких ковдр посеред ночі.

Через пару днів Аккатль вийшов на зв'язок і закликав не затягувати з евакуацією, нагадавши всім, що до початку "зачистки" залишилося всього три тижні.

Відтак евакуація предків сучасних людей розпочалася. Загалом, судячи з тогочасних записів містян у блогах, це було весело. Страшно – так, дуже страшно, але й інтригуюче.

По прибуттю на космічний корабель, усіх направили на реєстрацію. До бази даних вносилися як земні посвідчення особи, так і біометричні дані. Крім того, кожній людині відразу ж видавали нове посвідчення особи з присвоєним унікальним номером, після чого всі люди повинні були вважатися жителями однієї країни, однієї землі без меж і кордонів – однієї раси.

Другим етапом був медичний огляд. Нічого екстремального, просто забір крові та сканування якимось компактним цифровим пристроєм.

Добра третина населення планети відмовилася реєструватися, не кажучи вже про те, щоб здати кров на аналіз. Переважно це були люди похилого віку та повні фанатики, які радше їстимуть землю, аніж погодяться повірити в добрі наміри гостей планети. На жаль, інших варіантів просто не було. Всі ці процедури слугували заходами для забезпечення безпеки всього біженського населення. Багато людей зазнали сильного опромінення, наслідки якого абсолютно непередбачувані, часто жахливі, і вимагають негайної медичної допомоги. У декого з'явилися злоякісні пухлини різного ступеня, у інших – туберкульоз або СНІД.

Кожен випадок мав бути зареєстрований. Пацієнта, можливо, потрібно було тимчасово ізолювати і забезпечити належним лікуванням та доглядом. Тому вибір був приблизно такий: або всі йдуть на обстеження добровільно, або тих, хто відмовляється, відправляють до кінця життя в ізолятор суворого режиму на невідомій далекій зірці.

Зорельоти були величезними. Сім палуб: три з них житлові, дві для професійних і навчальних цілей, одна, куди доставили предків людства для прийому та реєстрації, і одна медична палуба. Кают-компанія і все життєзабезпечення корабля розташовувалося на найнижчій, нульовій палубі. Загальна площа однієї палуби такого колосса становила близько п'ятдесяти кілометрів. Місткість приміщень становила близько п'ятдесяти тисяч осіб. Сотня таких кораблів-міст, що захмарили небо над Землею, зависли над територією колишніх Сполучених Штатів, і ніхто не наважився б підрахувати загальну кількість кораблів, що евакуювали людей по всій планеті.

Після того, як більшість біженців було заселено, кілька днів пішло на те, щоб визначити, чи варто переселяти певні групи людей. Здебільшого це означало переміщення невиліковно хворих або надзвичайно заразних людей на окремий корабель.

Коли останнього представника гомо сапієнсів забрали з поверхні їхньої вмираючої планети, всіх пасажирів розмістили в окремих, сімейних або загальних каютах. Кожного коротко проінструктували про розпорядок дня корабля, його права, можливості, заборони та правила поведінки у відкритому космосі. Зрештою, саме це і зробили прибульці – м'яко запустили людство дрейфувати у вищих шарах атмосфери.