Земля | 9 століття ПП

І ось настала середина червня, але студент, про якого йде мова, все ще не поспішав з прийняттям доленосного рішення. Це можна було трактувати по-різному. Більшість колег Ерцкетау схилялися до того, що хлопець просто був не в настрої, адже нещодавно розірвав тривалі стосунки, а така подія ніколи не проходить без наслідків, навіть якщо той, про кого йдеться, не виявляє жодних емоцій з цього приводу. Водночас Тау не міг збагнути, чому для нього було так важливо, щоб Кріс пішов на операцію. Чи було це, як він думав раніше, професійним інтересом і турботою про весь проєкт, чи чимось іншим? Поставивши собі подумки завдання подумати про це на дозвіллі, він готувався до перших операцій з імплантації, налаштовував обладнання, повторно перевіряв формули, параметри суб'єктів, яких оперуватимуть, давав коментарі до складеного з урахуванням нових тверджень розкладу, консультувався з випускниками і радився з колегами.

Цікавим є той факт, що Широкава, нібито неупереджений у цьому питанні, викликав Ньюмена на розмову, в якій брав участь і сам Тау, що, втім, стало для нього несподіванкою. Чи допомогли їхні спільні аргументи схилити Кріса до рішучого кроку, Тау дізнався лише через пару днів, і це стало для нього другою несподіванкою за такий короткий час. Кріс прийняв факти і був готовий брати участь у другій фазі експерименту, але на своїх умовах. Його характер до цього часу проривався лише на татамі, коли це було необхідно, коли він відпускав інстинкти і рефлекси. Бачити такий натиск, який кинув учень, щоб переконати вчителя, було незвично, і Тау був буквально приголомшений, трохи розгублений, а тому, з невідомих причин, відразу відмовив юнакові. Він ніби зазирнув на секунду всередину скрині зі скарбами, яка раніше стояла в кабінеті, завжди на видноті, але завжди закрита - прекрасний виріб ручної роботи, який притягував погляд, і можна було годинами дивитися, простежуючи кожну лінію вигадливого різьблення, захоплюючись талантом творця. Але єдине, що було недоступним, – дізнатися, що всередині. Не тому, що скринька була замкнена, а тому, що глядач відчував, що це неправильно, що досить просто насолоджуватися зовнішнім виглядом, незважаючи на те, що йому так хотілося відкрити кришку, до болю хотілося. У той момент, коли Кріс підійшов і попросився в групу асистентів, затримавши на ньому погляд і всією своєю поставою даючи зрозуміти, що не відпустить і не відмовиться від цієї ідеї, Ерцкетау немов побачив те, чого так сильно бажав. Це було так, ніби відкрилася кришечка, лише трохи, на щілинку, але цього вистачило, щоб побачити вміст скрині – цю енергію, що наповняє її, дух, що палив, як вітер пустелі, натиск і рішучість, що межувала з одержимістю. Усе це налетіло на зірку так цілковито і несподівано, що він, не подумавши, ляпнув щось нерозбірливе і ретирувався якнайшвидше, поки юнак не зробив нових спроб обсипати його своїм прихованим чаром. Пізніше він довго думав про це і шкодував, що вчинив так необачно, але що зроблено, те зроблено. Потім Кріс поводився тихо і задумливо, але через кілька днів він ніби переключився і став іншою людиною. Навіть на заняттях він не виявляв такої пристрасті до науки і наполегливості. Він чекав Тау перед уроками, після уроків, використовував всю свою винахідливість. Особливо розчулила Тау та відчайдушна спроба, коли Ньюмен просто "обписав" всю проєкційну дошку благаннями про згоду... не вказуючи ні адресата, ні автора, ні об'єкт "петиції", але Тау, звісно, зрозумів.

“Хотів би я почути, як він розмовляє на Сірка”, подумав тоді Тау.

Того ж дня він перевірив пункт про знання мов в анкеті юнака, і, прочитавши там "початковий" для мови дружньої колонії, ще більше захотів почути незграбну вимову.

Ерцкетау вже майже здався і збирався ощасливити Кріса і дати добро на їхній з Широкавою задум, але в той самий день юнак, мабуть, від безвиході, запропонував своєрідну "угоду". Перемагає найсильніший, або, що більше підходить для цього конкретного парі, переможеному доведеться поступитися.

Життя підкидало керівнику проєкту все нові й нові приємні сюрпризи, завдяки яким він отримував нові можливості розкрити натуру Кріса більше, ніж міг сподіватися раніше.

Тау розумів, що він сильніший, і що Кріс теж це розумів, але все одно зважився на цей відчайдушний крок. Якщо підготовка Кріса, Ерцкетау був у цьому впевнений, торкалася фізичного боку питання, то сам зірка готувався до бою морально. Він хотів, щоб хлопчина переміг, бо це був би гарний спосіб дати непряму згоду. Водночас він добре розумів, що віддати йому перемогу означає піддатися, і Кріс це зрозуміє. Це буде надто очевидно, не кажучи вже про те, що учень може витлумачити такий маневр як образу. Загалом, йому було про що подумати напередодні бою.

За іронією долі, всі плани пішли коту під хвіст, як тільки суперники ступили на татамі. Хоча Тау намагався зберігати ясний розум, в запалі бою, під впливом адреналіну, він розпалився, захопився, як це бувало раніше, під час тренувань з Крісом або колегами, і навіть більше. Спочатку він просто грайливо відбивав випади, але через деякий час зрозумів, що Кріс налаштований дуже і дуже серйозно, він докладає набагато більше зусиль, ніж під час звичайних тренувальних спарингів. Можливо, зірка даремно хвилювався, як би це не виглядало, що йому доведеться піддатися. Ньюмен явно не мав наміру відступати, атакуючи на межі, він зміг вимотати викладача, і це зіграло на руку юнакові, бо після певного перепочинку він явно зловив друге дихання. Ерцкетау відволікся від своєї ідеї тримати оборону, переграв, забувши, що це не звичайне тренування і що перед ним представник Homo sapiens. Кріс продовжував тиснути, інстинкти прокинулися раніше, ніж Тау зрозумів, що сталося, а його тіло вже відреагувало, за що він і поплатився. Але яким задоволеним, щасливим, неймовірно привабливим здався йому Кріс в ту мить. Зім'ятий, розпатланий, лише дивом уникнувши перелому, він лежав на підлозі в позі морської зірки з квітучою гематомою на руці, але світився радістю перемоги, і Тау не міг не посміхнутися у відповідь. Ще одна частка незвіданих глибин скриньки злегка привідкрилася для нього. І він зміг без докорів сумління, без жодних підозр чи інших незручностей привести Кріса до операційного столу за всіма правилами їхньої "угоди". Він хотів зробити Крісу операцію з імплантації. Не просто заради експерименту, не тільки для Кріса, але й для себе. Просто про всяк випадок, хоча інопланетянин і сам до кінця не розумів, що це за випадок.

***

Занурений у власні спогади, Ерцкетау чекав. Дивлячись на графік пульсу, який виводив монітор біля ліжка одного з піддослідних, він чекав, коли студенти почнуть прокидатися. Операція пройшла для всіх трьох без ускладнень, тепер все залежало від властивостей і резервів їхніх організмів. Згідно з інструкцією, через тиждень вони повинні були відновитися настільки, щоб їх можна було відправити додому. Палата перебувала в тиші, яку порушував лише шепіт наглядачів і асистентів та ледь чутні звукові сигнали апаратури.

– Ерцкетау-крі, суб’єкт m-0523 приходить до тями, його мозкова активність змінилася, – прокоментував Маршаллс-крі. – Пульс зростає.

“Що ж, з поверненням!” подумав Тау і, ховаючи посмішку, поспішив до ліжка студента, що прокидався.