Земля | 9 століття ПП

Як би фантастично це не звучало, прибульці не стали загарбниками. Вони не розвернулися і не полетіли, залишивши людство тупцювати на місці. Від самого початку зірки дали зрозуміти, що не претендуватимуть на владу та ресурси. Але й не дозволять нинішній Коаліції коїти той самий безлад, що й раніше. Вони не селилися в людських містах. На високі посади зірків не висували, але їхня присутність відчувалася в усьому: у чудернацьких формах житлових і промислових комплексів, збудованих, аби прийняти людство назад на Землю, у програмах лобіювання захисту довкілля, безвихлопного машинобудування, безвідходних виробництв, унікальних систем вентиляції повітря, очищення води та іншого. Подібно до Прометея, який колись подарував людям вогонь, вони були готові дати людству багато, просячи натомість лише розсудливості та неперешкоджання.

Не всі інопланетні гості залишилися на Землі, більшість кораблів покинули атмосферу через пару років після приземлення, решта спустилися під землю, в обладнані ангари. На планеті залишилося кілька десятків тисяч зелених особин. Штучно створені острови Біосфери стали своєрідною нейтральною територією, де люди вільно контактували з зірками, і служили заради науки - основними будівлями на Біосферах були університети, навчальні центри та науково-дослідні інститути. Зіркаацте ділилися своїми знаннями, приймаючи учнів з роду людського, навчаючи істинам, як відомим на Землі, так і новим космічним законам, які можна осягнути, лише борознячи безкраї простори великого Всесвіту.

На деякий час все прийшло до ладу і стало на свої місця. Світ ріс, розвивався, ставав таким же, як і раніше, але кращим. До 3000 року за старим календарем, або до 130 року після перезавантаження Землі, населення планети налічувало близько двох мільярдів людей; п'ятсот тисяч припадало на біосфери. Стародавні Північна Америка, Азія та Африка були частково відбудовані та заселені заново. Однак через століття виникла нова проблема.

Незважаючи на те, що Земля омолодилась і всі ресурси знову були в достатку, демократія і пацифізм процвітали – проблема вимирання повністю не зникла.

У 625 році нашої ери була помічена, а згодом і офіційно оголошена тенденція до андрогенезу, або, простіше кажучи, народжуваність осіб жіночої статі різко знизилася.

На сполох, звісно, забили Зіркаацте. Вся статистика популяції видів на Землі, не тільки людей, але й метеликів, пінгвінів, рослин велася дуже скрупульозно і в основному зірками. До проблеми підійшли з усіх боків науки, було розгорнуто повномасштабне, багаторічне вивчення явища.

Для аналізу були зібрані яйцеклітини всіх фертильних жінок. Порівнювали геноми молодих дівчат, дорослих жінок, представниць різних рас і частин світу. Чоловіки також не були обділені увагою. Протягом кількох років кожна людина буквально піддавалася ретельному дослідженню щодо умов харчування, проживання, екології, медичних та всіх інших можливих впливів. Для дослідження несподіваної головоломки були залучені досвідчені вчені як зіркаацте, так і людей.

Результати були не особливо обнадійливими – Х-хромосоми чоловіків і жінок більше не могли з'єднуватися в процесі виходу з пронуклеусів, тому в злиття з материнською вступала тільки Y-хромосома. Кількість жінок катастрофічно скорочувалася, але рішення так і не могли знайти. Минали роки, десятиліття...

І тут від дружньої колонії Зіркаацте Коаліції надійшла несподівана, неймовірна і просто фантастична ідея.

"...Це те, в чому ми маємо досвід, і це те, як ми вам допоможемо..."

І робота почалася.

Важливо було розбити процес на кілька етапів. Адже не можна просто взяти жіночу матку і помістити її в тіло чоловіка. Орган не працюватиме належним чином, якщо немає того, що його заводить, підтримує і контролює.

Вони планували вивчити хімічні тригери вкрай детально і синтезувати еволюційні гормони, які можна було б передавати від матері... сину. Гормони, які відповідали б за продукування яйцеклітин у чоловіків.

Ідея була підтримана і прийнята, хоча, зважаючи на всесвітню паніку, люди підтримали б будь-що, навіть якщо б це звучало ще більш неможливим. Для реалізації були залучені вчені з Землі та Сіркацаі. Все відбувалося на межі фантастики. Їм довелося працювати над теорією, будувати послідовності ймовірностей, іншими словами, малювати діаграми вилами по воді. І працювати над своїми дослідженнями з допустимою швидкістю – жінок з кожним роком ставало все менше і менше.

Перший етап розпочався через 200 років, під час якого вчені працювали не покладаючи рук, передаючи всі накопичені знання наступному поколінню, яке приходило їм на зміну, захопившись ідеєю порятунку людського роду. Протягом перших кількох років 9-го століття почалося впровадження м-естрогену. П'ять років було присвячено вивченню сприйнятливості гомо сапієнс.

Геномні зміни були застосовані до контрольної групи молодих жінок, які добровільно зголосилися взяти участь в експерименті. У 20-х роках 9-го століття, після кількох років невдалих спроб і відчаю, почали народжуватися діти, організм яких був здатний виробляти м-естроген. За ними пильно спостерігали і наглядали від народження, в дитинстві і впродовж усього життя, продовжуючи підготовку до другої фази експерименту.