Епізод 2/5

Протягом майже ста сімдесяти років людство буквально перебувало в підвішеному стані. Давно всі переконалися, що прибульці не несуть жодної загрози. Більше того, вже за перше десятиліття була заснована нову релігію – “зірко-поклоніння”. Не було нікого, хто б ненавидів або проклинав зелених рятівників людства. Крайнім ступенем негативного почуття була, мабуть, невикорінна підозрілість, але тільки у невеликої частини населення. Решта були надзвичайно вдячні. Адже земляни дійсно були врятовані. Їх доправили в дивовижні ковчеги, забезпечили житлом і їжею, хоча і це давалося не задарма.

Одразу після того, як земляни розселилися, розпочалося глобальне тестування. Перевірявся загальний рівень інтелекту, логічне мислення, таланти до різних наук та багато іншого, щоб призначити людей на відповідну трудову діяльність. Ніхто не залишився без роботи. Всі, хто раніше займався наукою, технікою, медициною, освітою, або виявляв схильність і бажання розвиватися в цій сфері, після відвідування курсів мови Сірка і проходження тесту на достатній рівень, були розподілені до відповідних лабораторій. Прибульці відкрито ділилися з людством своїми відкриттями і досягненнями, брали людей в асистенти.

Людей, які не виявляли особливих здібностей до науки, влаштовували на посади кухарів, няньок, різноробочих або відправляли на навчання та перекваліфікацію. Так би мовити, Зіркаацте агітували людей брати активну участь у розвитку спільної культури повсякденного життя. Всіх дітей влаштовували до новостворених дитячих садочків чи шкіл. Там викладали за навчальними програмами прибульців, і одразу після завершення цього навчання, приблизно у віці п'ятнадцяти-шістнадцяти років, молодь отримувала призначення до різних лабораторій доглядати за піддослідними комахами, тваринами абощо, збирати дані, а з часом і розпочинати власні дослідження.

А Земля тим часом перебувала у стані трансформації. Одразу після евакуації на поверхню планети вирушили кілька десятків шатлів, які розосередилися за певними координатами, а потім "пірнули" вглиб планети. Одні буквально пірнули в океани, інші – забурилися в земну кору.

Довгий час нічого не відбувалося. Кожен землянин взяв за звичку заглядати в ілюмінатор щоранку і перед сном в надії нарешті дізнатися, що ж задумали інопланетяни. Але минали місяці, а все залишалося по-старому. Віруючі більше не горіли у своїй вірі, а невіруючі готові були панікувати, майже запевняючи (вкотре), що зеленим прибульцям не потрібно нічого, окрім залишків ресурсів їхньої колишньої домівки.

Але потім всі згадали, що немає сенсу виводити в космос таку кількість людей, забезпечувати їх житлом і роботою лише заради банального мародерства.

Лише у квітні 2696 року, після десяти місяців очікування, коли в серцях землян вирувало напруження, а електричний струм буквально пронизував коридори, каюти і лабораторії, люди стали свідками неймовірного явища. Посеред Атлантики, приблизно в північних субтропіках, спокійна водна поверхня збурилася. Між гребенями хвиль з'явилися темні плями, які швидко зростали, ніби щось неймовірно величезне здіймалося з дна океану. Всі застигли, як кам'яні статуї, намагаючись зрозуміти, що відбувається, і боячись навіть кліпнути і пропустити найголовніше.

Тектонічні плити, які тисячоліттями зберігали відносний спокій, прийшли в рух. Немов у сповільненій зйомці, людство спостерігало народження нового острова, хоча через кілька днів його вже можна було вважати невеличким континентом. Всіх цікавило, що стало причиною цього явища. Чи то прибульці знайшли потрібний вимикач у серці Землі, чи то вони самі подіяли безпосередньо на плити? Як би там не було, сам факт був вражаючим. Як це було можливо? Як про це можна було дізнатися? Як багато ще знали зірки, про що людство навіть не здогадувалося?

На вступній лекції предкам людини повідомили, що ті, хто володіє розумними гаджетами, матимуть доступ до земної бази даних протягом місяця-двох. На кораблях були спеціальні репітери, які забезпечували підключення до земного Wi-Fi. Пізніше це стане неможливим, і з часом всі бажаючі зможуть обміняти свої гаджети на гаджети технології Зіркаацте, навчитися ними користуватися і отримати доступ до інопланетної бази знань.

Спочатку вони мало що дізналися з цієї бази даних, оскільки багато чого було закрито для громадськості, а більшість відкритих ресурсів були представлені інопланетною мовою. Чим зелені охоче ділилися, так це перекладеною загальною інформацією про свою расу, анатомію, планету, адміністративний поділ, ієрархію влади, трохи про робототехніку, медицину та будівництво. Так земляни нарешті дізналися, що ж ховають зірки під своїми білосніжними скафандрами.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.