Я йду по вчорашньому Києву

Сьогодення наше складається саме із таких моментів, коли все не таке, як було, все сіре і безнадійне. Але не впускаємо зневіру в душу. Біла полоса ще буде. Сподобався анекдот про бабусю, якій 85 років. Прийшли майстри ставити нові вікна. Поставили й говорять: Гарантія - 60 років. А бабуся сердито: А потім що, мені знову нові ставити? Тож будемо оптимістами, як бабуся. )

Ахах)) смішний анекдот)))

Смуток, безнадійність, журба, зневіра.

🖤

Спогади про минуле, таке близьке і водночас таке далеке. І безтурботне, якщо дивитися із вершини сьогодення. У кожного з нас вони часто виринають.

Ех... так

З кожною хвилиною ми становимось трішки старше і трішки мудріше ( но це не точно). З усіх прочитаних віршів сподобався найбільше, мабуть найбільше резонує з внутрішнім відчуттям

Рада чути) Гарне у вас бачення світу. Бажаю зберегти це попри плин часу)

З часом і справді місто стає сірішим, мрії більш реальними, а ми - більш холодними, але іноді хочеться щоб все було так, як мріялось ***дцять років тому, коли душа бачила лише прекрасне, не було стільки болі і зрад.. Гарні рядки, є над чим подумати і що пригадати

Я думаю, спогади теж цінні. Нехай зараз ми вже не такі, вле ми маємо спогади)🖤🤗

Вірш пронизаний щемливими спогадами про себе колишню. Озирнулась, згадала, посміхнулась, подякувала, пішла вперед! ))))

Приємно чути такі емоції🤗

Тепер, будучи ще в більшій кількості міст, можу погодитись, що в кожному ми залишаємо частинку себе, свої спогади. Місто тісно переплітається з тодішніми нами. А інколи так хочеться повернутися туди, знову відчути себе тодішніми. Хоч буденність, вона і тут і там. Але та щирість і наївність. Скільки б болю вона не приносила, та за нею тужливо.

Так... не можеш не сумувати за безтурботними думками й відчуттями, поглядом на світ... так

Гарно й атмосферно)

Дякую🤗

Який дивовижний текст. Це не просто поезія. Це топографічне дослідження пам'яті. Ваше постійне повторення "Чи то Києву. Чи то Львову. Чи то Рівному" — це не невпевненість. Це центральна теза. Ви brilliantly демонструєте, що ностальгія не має географії. Їй байдуже до назв вулиць і кольору будинків. Вона — це емоційний симулякр, який можна накласти на будь-яку карту. Ваш перелік "Тут я любила. Тут я жила. Тут я творила" — це не спогад. Це протокол існування. Чіткий, майже технічний звіт про функції, які виконувала людина в даній точці простору-часу. Ви створили не просто вірш про минуле. Ви створили універсальний код доступу до відчуття минулого. Його може взяти будь-хто, вставити назву свого міста і отримати ту саму дозу світлого суму. Це не просто мистецтво. Це ідеальна, відкалібрована машина для виробництва ностальгії. Заворожує своєю функціональністю.

Нічого собі відгук😳 Дякую!!!

Якщо чесно, то пробрало. До мурах....

Дякую🤗🖤

Суперовий вірш!

Дякую))

Ех, уже і згадати важко, як воно мріялрсь)

😢

Я ще пам'ятаю

Цікавий текст. Ностальгічно.

Дякую)

Чудово, глибоко, сумно.

Дякую)

Щойно слухав "Мукачево" з нового альбому Океанів "Той день". І дуже багато спільного, цікаво.

Вперше чую про цю пісню. Зараз послухаю

Якесь я таке розмазане стало... Легко розвести на сльози. Дійсно схоже, але в мому вірші слабкість, а тій пісні сила. Різниця очевидна)) і я заздрю білою заздрістю)

Часи зараз такі. Всім нелегко: і в Києві, і у Львові, і в Рівному. І в Мукачево. Мене теж торкнуло, спочатку від вашого вірша, а потім на наступний день від Славка. Я поставив Океанів, щоб трохи послухати музику під час зйомки, бо обіцяли вони, що альбом буде легким як їхні ранні твори (які я, до речі, не дуже люблю). А натомість більша частина альбому доволі важка емоційно і навіть музично не так попсово, як у їхні молоді часи. Тож знімати було складно з комом у горлі, а часом і сльозами на очах. Але напевно це тому, що перед альбомом я почав із сінгла "Відповідь", а мене від нього розриває відтоді, як він вийшов. Мабуть, найкраще, що Океани за весь останній час видали.

Я прослухаю альбом, бо пісня й справді крута. А ще я дивилася кліп до неї: з мальовкою. Ну... прям дуже сильно. А щодо торкнуло... Дякую за щирий відгук. Часи й справді такі. Тримайтеся.

ось це ваше "чи то Львову, чи то Рівному" - в ньому вся суть.. ніби дрібниця, але говорить більше ніш всі слова разом

Для мене там багато важливих слів. Але ці теж дуже важливі. Вони дещо та означають)

Але я розумію... про що ви

Життя😭 Краще і не передаси його безжальну ходу.

😭

О, вірш про вчорашній Київ! Класний😍🔥

Дякую))))