Вечірня зірка
А на небі світить зірка,
У світлі місячних вогнів,
На небі простягнулася розкішна
І всім посміхалася вона.
А посмішка лукаво-грішна,
Усіх чаруючи в полоні тримає,
Така неповторна всіх об’єднає.
Вечірня зірка в небі світила
І всіх на своє світло манила,
Небо простягалось їй наче дорога
І де вона світила- була перемога!
Зірка, що освячує шлях,
Вона високо на небі наче птах,
Та про земне все знає
І всіх порадами пригощає.
На неї глянеш- перехоплює дух
І одразу приводить тебе в рух,
Думки правильні приносить
І корективи в життя твоє вносить.
Здається, що маленька зірка зробить,
Коли від проблем штурмом тебе зносить,
Проте приглянувшись до неї розумієш,
Що завдяки їй друге дихання у собі відкриєш.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!