Неповторність весни
Чую шепіт я вітрів,
Несуть вони мене понад горами
Й в захопленні голос мій німів,
Коли ішов дорогу довгу я роками.
І чую спів птахів в степу
І місяць молодий споглядаю,
А весна радо приймає пісню мою,
Яку в птахів переймаю.
Розправив руки назустріч я весні
І плив гірськими водоспадами,
Під дощем купався на зорі
І щастям наповнявся як градами.
І вдихав чарівний цвіт весни,
Що в глиб манив і чарував,
Вивчав усі її дари
І разом з ними як роса переливав.
Незбагненна дощова погода,
Утім капризна назавжди,
Вона як райська насолода,
Хай тільки гарний настрій їй прийди.
Весну як Бога відчуваю,
Її окутавшись красою її безмірно солодко вдихаю,
Вона кругом- вона завжди зі мною!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!