Традиційно-обрядове

Сьогодні, дорогі парафіяни, будемо знайомитися вас з суто католицьким автентичним празнИком — святом Пресвятої Євхаристії, або, як кажуть в народі, Божого Тіла. Хто не в курсах, євхаристія — то не ім'я кобіти, а причастя, коли під видом хліба і вина сповіданні християни приймають живого Христа, як він заповідав на таємній вечері (так, тій, котру малював Да Вінчі). Відзначається ця урочистість на 60 день по Пасці, або ж на 10-ий по Трійці, тобто кожен рік іншого числа, але завжди в четвер (Так, це складна схема. Тому, власне, люди і купують собі плакати з церковними календарями і ліплять їх на холодильник).

Чим мені, маленькій католичці, запам'яталося свято Божого Тіла? В першу чергу пишними і урочистими обходами навколо церкви, коли дрібні парадово вбрані діти йдуть перед процесією і сиплять їй під ноги квіткові пелюстки з кошичків. Найбільше в пам'яті відклався похід з села моєї бабці до старовинної вже не функціонуючої каплиці на вершині гори. Літо, сонце, я в новій сукенці, з бантиками на пів голови і кошиком квітів, довколо якого кружляють метелики. Друся вгору парадовими сандалями, усвідомлюючи себе частиною чогось важливого. І бабуня, яка мусить всю дорогу рвати якесь зілля до мого кошика, ну бо дорога далека, а рука в мене загребуща, тож пелюсток городових руж і півоній стало тільки до першого повороту. Меншого брата тоді в похід не взяли, лише мене, бо я велике цабе, і усвідомлення цього малювало на дитячій пиці дівчинки з гігантськими бантами щиру усмішку з частково відсутніми молочними зубами.

А ще до цього свята назвали квітку, що не є рідкістю для літніх празнИків. Божим Тілом називають Актею Колосисту, вона ж воронець. Ця рослинка зацвітає плюс-мінус на свято Пресвятої Євхаристії і теж частенько опиняється в кошичках діточок процесії. А ще читала, що десь її називають срібними вервицями, ну і так то справді вона чимось нагадує біленький розарій на тоненькому, як нитка, стеблу.