Традиційно-обрядове

Вирішила розповісти вам про звичаї і обряди свого регіону, бо наче ще не читала на Аркуші чогось схожого. Яка мета моєї писанини?

1. Ну в першу чергу правдиво показати вам все зсередини, очима носія. Ну бо раптом вам би, як автору, захотілося написати про мою рідну Бойківщину (а вона-то сього направду вартує), або просто як читач ви цим цікавитесь. Україна буяє культурним різноманіттям, за що її і люблю. Не втрафлю вам писати про Слобожанщину чи Крим, тож пишу про те, що знаю. Зрештою, нас, бойків, не так багато, і традиційно ми не надто говіркі, тож хто, як не я?))

2. Є звісно в моїх блогів і більш егоїстична мета (як без цього, це ж я): презентуючи себе як амбасадора бойківської та галицької етнографії (ох, як же файно звучить), я чую себе потрібною в цьому непевному світі. Бо в темні і смутні часи, коли почуваю себе паскудною і нікчемною людиною без сенсу існування, пригадую собі, що моє життя вартує чогось хоча би лише тому, що я — живий носій унікальної частково зникаючої культури. І мені треба оце все зберегти, а раз Бог дав жменю таланту до письма — то ще і увіковічнити в тексті.

На разі почала трохи з релігійним підтекстом, бо церква — дуже міцний стовпець життєвого укладу галичан, хоч і не єдиний. В далеких планах зробити щось схоже з ухилом в кулінарію чи ужиткове мистецтво, але навряд чи воно реалізується. Як і всі автори-початківці, я шукаю себе в літературі і ось що бачу: довга форма — наразі не моє, закордонні локації — точно не моє, ну і ще багато чого не моє. А ось це — наче і пасує мені, і задоволення приносить, і людям подобається, хоч і втрачає з кожним блогом популярність потроху.

Чого я точно НЕ маю на меті у своїх блогах:

1. Нав'язувати комусь свої звичаї, традиції чи, Боже збав, релігію.

2. Висвітлити світогляд бойків, лемків чи галичан як єдиноправильний.

3. Висміяти чи принизити світогляд бойків, лемків чи галичан.

4. Сприяти внутрішньоукраїнській ворожнечі чи сеператизму через протиставлення культури свого регіону іншим культурам (Мені це на початках закидували через мій діалект).Так, ми різні, але я не бачу в цьому проблеми.

Отже, поїхали!