Пролог. - Читати першим.

Промені розсіяного сонячного світла ледве пробивалися вниз, крізь високі, вузькі, решітчасті вітражі й падали на розпростерту на підлозі постать у сірій халамиді.

Стіни церкви, колись складені з пахкого хвойного бруса, що сочився живицею та смолою, а тепер потемнілі від часу, гірких сліз та сердешних молитов, з німим докором дивилися на інока суворими ликами святих із розмитих древніх ікон.

Час від часу монах підводив голову, шукаючи очима сповнений співчуття й милосердя лик Спасителя, що висів на високому різьбленому хресті за вівтарем, — і знову припадав в молитві до витертої сотнями підошов прохачів дубової дошки.

Тривожний шепіт інока змішувався з пилом, що курився в сонячних променях вікон, із терпким запахом ладану, трав і медового воску — й поволі здіймався вгору. Ген до широких балок, що губилися в напівмороку церковного склепіння.

Двері раптом прочинилися — і від пориву вітру свічки в позолочених важких канделябрах та бронзових світильниках полохливо замиготіли, наповнюючи стіни церкви чорною кіптявою, димом та довгими, тривожними тінями.

Гість в чорному каптурі зупинився біля порогу, мружачись, щоб звикнути до напівтемряви після денного світла. Вклонився, кинув статечно широкий хрест.

- Отче. – Хрипко сказав він. – Прибув, як веліли.

Старий інок повільно піднявся, ще раз перехрестився і повернувся до гостя:

- Рушай негайно. – Він трохи помовчав. – Страшуся, що вже пізно… Але мусимо зробити, що велено. Спробувати попередити…

- Благословіть, отче. – Чоловік в каптурі став на коліна і схилив голову.

- Благословляю, сину мій. – Монах неквапом тричі перехрестив гостя. – Хай Спаситель оберігає тебе.

Ще трохи постоявши, чоловік піднявся і, більше нічого не кажучи, вийшов надвір.

Монах повернувся до ікони, що висіла біля входу і в черговий раз перехрестився.

- Порятуй Спаситель його душу, прийми в Царство Своє.

Лик на іконі мовчав, байдуже дивлячись повз. І лише сльози, на його намальованому обличчі кривавили багрянцем, повільно стікаючи на старезну, розтріскану, позолочену раму.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.